Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

23.01.2006 12:49

Про іншу війну("Морпіхи" Сема Мендеса)

Олексій Сахалтуєв

МОРПІХИ / JARHEAD (2005, США, 123’); сценарист: Вільям Бройлс-молодший; режисер: Сем Мендес; актори: Джейк Джілленгаал, Джеймі Фокс, Петер Сарсґаард, Кріс Купер, Лукас Блек.

У "Паттоні" – фільмі про солдата, що йому не дають як слід повоювати, – була сцена, де герой-генерал з лайкою викидав зі шпиталю солдата, що лікував там нерви. У кривавих і примітивних війнах минулого нервовий розлад справді видавався дурницею та химерою. Але Америка сьогодні воює на принципово новому технічному рівні – і тому психосексуальні фрустрації та потрапляння нафти в очі стали чи не головними проблемами героїв "комп’ютерної" війни в Перській затоці.

Принаймні "Морпіхи" підштовхують саме до таких висновків. Це дивний приклад воєнної драми без війни. Портрет техногенної кампанії, що її планували в конференц-залах великих корпорацій і вигравали "розумними" бомбами. Тут уже немає місця піхотинцю – навіть морському. "Морпіхи" – "окопна правда" війни нового покоління, де, за відсутности живого ворога, "другорядні" складові солдатського побуту – листування з подружками, мастурбація в туалеті, екстремальний футбол у протигазах – виходять на перший план і набувають певної самоцінности, навіть багатозначности.

Після перегляду залишається дивне враження, немов подивився не один, і навіть не два, – а з десяток фільмів. Майже в кожному кадрі ввижаються культові кіноремінісценції: "Суцільнометалевий жилет", "Три королі", "M*A*S*H*", "Взвод", "Офіцер і джентльмен". В якийсь момент найнав’язливішою асоціацією стає "Зоряна піхота" – але Мендес так і не зумів належним чином витримати вдало знайдену сатиричну інтонацію. А урочистий фінал узагалі, здається, прийшов з якогось іншого фільму про іншу війну. За дві з хвостиком години Мендес так і не сформулював свого ставлення до "Бурі в пустелі": "Морпіхи" весь час тупцюють між трагедією й комедією, мілітаризмом і пацифізмом, епосом і фарсом. Напевно, таку невизначеність було передбачено ще на рівні ідеї: Мендес, як і автор літературної основи капрал Своффорд (Джейк Джілленгаал), принципово не вилізає зі свого окопу, займаючи таку собі споглядальну екзистенціальну позицію. Мораль байки в тому, що моралі ніякої немає. А єдиний очевидний висновок – нехай велику політику роблять корпоративні монстри, але в американської армії – все ще нормальне людське обличчя.

Однак переконливо донести до глядача цю нібито просту, навіть примітивну ідею Мендесу, як не дивно, не вдалося. Витративши весь свій режисерський темперамент на формальні цікавинки, він не спромігся привнести у фільм бодай трохи людського тепла. Тут немає кому співчувати, немає за кого вболівати, навіть немає на кого гніватися. Екран немов випромінює страшну спеку пустелі, але сама стрічка – холодна, немов айсберґ. Така художня фриґідність якось заважає полюбити картину, що відчайдушно намагається виглядати привабливою – причому, для всіх.

Головна ж інтрига – чи полюблять "Морпіхів" на "Оскарі"? – розв’яжеться за кілька днів, на оголошенні номінацій. Оскільки шаноблива згадка про "відважних чоловіків і жінок", що виконують інтернаціональний обов’язок в Іраку, є сьогодні обов’язковим елементом будь-якого серйозного офіціозу, "Морпіхи" мають шанси на солідний комплект номінацій. Саме тут амбівалентність фільму може зіграти принципову роль: даючи достатньо матеріалу для читання проміж рядків, "Морпіхи", водночас, утримуються від прямої критики американської політики на Близькому Сході. Шкода, що автор "Краси по-американському" проміняв мистецьку безкомпромісність на дворушництво – художній дивідендів це йому точно не принесло.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com