Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

26.01.2006 20:19

Обговорення за круглим столом (підсумки зустрічі про дублювання фільмів українською мовою)

26 січня в приміщенні інформ-аґенції "ЛІГАБізнесІнформ" відбувся круглий стіл з першими особами українських компаній-дистриб’юторів з приводу обговорення Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2006 року № 20 "Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів", що встановлює квоту обов’язкового дублювання, озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних кінострічок, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео та домашнього відео в Україні.

Пропонуємо думки учасників обговорення – кінокритика Аксіньї Куріної, продюсера компанії "Артхаус Трафік" Дениса Іванова і генерального директора компанії B&H Богдана Батруха.

Аксінья Куріна, кінокритик: "Держава в черговий раз показала свою некомпетентність і незацікавленість в тому, щоб український кіноринок розвивався. Постанова прийнята і пан Кириленко дав зрозуміти, що це рішення не буде скасоване чи відкладене на пізніше. В середовищі українських дистриб’юторів єдності також немає. Пан Батрух перебував в конфронтації з членами Асоціації сприяння розвитку кінематографа. Судячи з того, роблю висновок що, швидше за все, він – зацікавлена особа. В результаті цієї постанови через рік-півтора на українському кіноринку залишиться три-чотири великих дистриб’ютори. А оскільки Батрух є одним з монополістів (його компанії належить близько 40% українського кіноринку, він сам оприлюднив цю цифру), то він, власне, зацікавлений, щоб з ринку пішли середні компанії, не кажучи про дрібні.

Все обговорення справило досить сумне враження. Дистриб’юція і кіномережа є локомотивом кінопроцесу. Якщо ринок впаде то, я думаю, процес виробництва українського кіна загальмується ще на кілька років. Адже кіноринок у нас щойно став підніматися – і тут його зрізають фактично під корінь. Я вважаю, і це не лише моя думка, це думка більшости присутніх на обговоренні, що наше законодавство лобіює інтереси великих американських кіновиробників. А також і українських та російських піратів.

Великі компанії виживуть в будь-якому разі. Можливо, вони щось і втратять, але значно на них це не вплине. А якщо невеличкі дистриб’ютори, скажімо, "Артхаус Трафік" й "Інт Вест Дистрибушн", підуть з ринку, то арт-гаузу в українському прокаті не буде. Нехай навіть не арт-гаузу, але взагалі європейських фільмів, тих, що виходять невеликою кількістю копій. На моє пряме питання, чому не були враховані інтереси цих маленьких компаній – адже це наші українські компанії! – В’ячеслав Кириленко взагалі не відповів.

Очевидно, що на впровадження в життя цієї постанови держава свої гроші витрачати не буде – маю на увазі, щоб збудувати державним коштом в Україні технічну базу для субтитрування, дублювання, друку копій, адже зараз нічого цього у нас немає. Держава готова лише всіляко підтримувати якісь такі починання, якщо ініціатива йтиме від дистриб’юторів".

Денис Іванов, продюсер компанії "Артхаус Трафік": "Мені здається, що стосунки дистриб’юторів і держави зайшли в тупик, тому що держава слухає, але нібито не чує. Це простежується через всі три наші зустрічі, які вже відбулися раніше. І сьогодні це теж було чітко видно. Представники влади прийшли з проектом постанови і змінювати його збиралися лише в якихось незначних дрібницях, не більше. Дистриб’ютори ж поділилися на дві частини: з одного боку – незалежні і ті, що працюють з російськими партнерами і не мають можливости дублювати чи субтитрувати фільми за чужий рахунок, і – з іншого боку – табір, що його очолив Богдан Батрух, – дистриб’ютори, які жодним чином не постраждають від цієї постанови, оскільки в них кошторис на дублювання фільмів буде закладений у кошторисі компанії-виробника. Тобто вони завдяки цьому закону навпаки тільки збільшують свою присутність на ринку за рахунок інших дистриб’юторів. Тому були ось такі дві позиції. На жаль, влада в особі Леся Танюка і В’ячеслава Кириленка з чим прийшла – з тим і пішла. Було сказано, що перероблятися нічого не буде, на жодні контакти вони не йшли і за великим рахунком все залишилося так, як є. Загалом я вважаю, що це деструктивна постанова і вона критично вплине на нормальний розвиток українського кінематографа".

Богдан Батрух, генеральний директор компанії B&H: Питання не може стояти так, що хтось підтримує цю постанову, а хтось ні. Це загальноприйнята політика щодо мови різних кіновиробників і дистриб’юторських компаній. Я висловлював позицію американських компаній, так званих мейджорів, таких як Paramount, Universal, Dreamwork, Columbia та інших. Вони мають однакову мовну політику в усіх країнах світу, для них мова не є перешкодою для здійснення будь-якої діяльности. Вони дублюють російською, польською, чеською... Отже, можуть робити це й українською. Це по-перше. По-друге, в усіх країнах ці компанії дублюють фільми за свій кошт, роблять це самі і професійно. Американські кіновиробники жодним чином не виступають проти української мови.

Студії-виробники надають право дистриб’юції певним компаніям. Американських мейджорів є п’ять. Це компанія Buena Vista, ми маємо з нею прямий контракт. Компанія UIP (United International Pictures), у нас також прямий контракт. Компанія XX Century Fox – вона має контракт через Gemini (німецька компанія, головний офіс якої розташований у Москві, інший офіс – у Києві). Компанія "Каро", котра має офіс у Москві, має права на покази на території Росії і всіх країн СНД, включно з Україною. Компанія "Каскад", якій належать права від Columbia Pictures на фільми на території в Росії та країн СНД.

Я можу напряму говорити, яка політика в Buena Vista і UIP, але така сама політика й в інших мейджорів. Вони не мають жодних застережень і не забороняють українську мову на українському ринку. Однак російські компанії, котрі мають права дистриб’юції на Росію і на Україну, деформують політику американських компаній. Вони говорять, що їхні компанії проти того, щоб робити дубляж українською, що є абсолютним перекручення позицій американських компаній. Такі компанії, як "Каро" і "Каскад", що мають права на покази в Росії й Україні, впроваджують свій власний елемент політики.

Власне, компанії-мейджори охоплюють десь 90% кіноринку України. Крім того, залишається 10-15% ринку, який поділили незалежні компанії. Всі вони так чи інакше пов’язані з Росією. Російські незалежні компанії купують фільми на заході і показують їх на ринку Росії й СНД. Ось такі компанії опиняються в трохи більш незручній ситуації, бо фільми купуються для Росії, дубляж робиться російською і тепер виникає проблема з тим, щоб показати ті фільми в Україні. Адже треба буде цей дубляж повторити українською – ось тому вони піднімають великий галас. Але це російські компанії і вони хотіли б маленьким коштом прокатувати фільми в Росії і в Україні. Щодо потенційних українських дистриб’юторів, то для них цей новий закон дуже зручний, адже тепер вони будуть незалежні від російських компаній, в яких купують фільми, і зможуть напряму купувати кінострічки у виробників. В кожній ліцензії виробників, від Canal+ чи інших незалежних студій, ціна дубляжу чи субтитрування включена в ліцензію. І ось якщо колись наші маленькі компанії купували ліцензію за 10000 долярів, то тепер купуватимуть її за 5000. І це був мій головний арґумент. Просто є багато неправильної інформації, але ця інформація подається з інших причин, а не з причин, пов’язаних з кіном...

Щодо того, як ми плануємо працювати далі... У нас вже є фільми, що дублюватимуться українською, – сподіваємося, вже в червні вони вийдуть на екрани. Якщо говорити про субтитри, то ми робитимемо це в Україні, – купимо обладнання і робитимемо. А якщо говорити про дублювання, то це робиться в такий спосіб: приїжджають представники американського чи англійського кіновиробника і шукають серед українських акторів таланти, котрі будуть озвучувати різні голоси різних акторів. Це досить важливий процес. Збирається банк даних українських акторів, що дублюватимуть різних американських акторів, це десь 1000 осіб може бути. І коли йдеться про конкретний фільм, звук українською мовою записується тут, в Україні, потім ці голоси забирають, завозять до себе на студію, де вироблено фільм, і там робиться кінцева форма дубляжу, зводяться разом усі голоси".



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com