Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

31.01.2006 13:46

Чи потрібні кінопроектору обтюратор і "мальтійський хрест"?!

Сергій Гавриленко

У 2005-му ми розповідали про дві виставки мініатюрних моделей кінопроекційної техніки. Одна з них відбулася торік навесні в київському Музеї Марії Заньковецької, а друга до кінця лютого 2006-го триватиме у столичному кінотеатрі "Жовтень". Автор проекту, Сергій Гавриленко, полтавський кінознавець, історик кіномистецтва, кандидат мистецтвознавства, запропонував нам свою статтю, в якій ідеться про його технологічний винахід...

На перший погляд, це питання, позбавлене будь-якого сенсу.

Але тільки на перший погляд.

Створюючи протягом останніх двох років моделі кінопроекторів – мініатюрні копії кінотехніки різних країн та фірм, я шукав способу розробити діючу модель, що не лише імітувала б роботу справжнього апарата, а й реально демонструвала зображення з мікроплівки на такий самий мініатюрний екран.

Мої пошуки не були марні. Оскільки спроба створення точних елементів кінопроектора, таких як "мальтійський хрест" і обтюратор, що забезпечують досягнення кіноефекту під час проекції зображення з плівки, яка рухається, на екран, у масштабі один до десяти, приречена на поразку, тим більше в умовах невеличкої майстерні, не оснащеної високоточними інструментами й вимірювальними приладами, я зумів успішно обійтися без цих елементів і дійти до поставленої мети.

Уявіть собі проектор, що складається із двох бобін, одна з яких подає, а друга приймає кіноплівку, притискної пластини (стандартного механізму будь-якого кінопроектора, яка забезпечує вирівнювання плівки перед проходженням кадрового вікна) та об'єктива, з його механізмами настроювання. Це, мабуть, і все, що слід мати для створення нового принципу проекції... Ну, іще світлодіод, який забезпечує світловий потік, що конче потрібен для проектування зображення.

Усі ми знаємо: якщо плівка проходитиме в кадровому вікні проектора при увімкненій лампі, не зупиняючись на 24-ту частину секунди, то внаслідок на екрані ми спостерігатимемо хіба що нерозбірливе, змазане зображення. Існує закон: під час руху кадру із зображенням навпроти кадрового вікна світловий потік має бути перекритий, і навпаки – під час зупинки кадру із зображенням він повинен бути відкритий і демонструвати це зображення на екран. Змінити цей основний закон кінопроекції неможливо, але саме він підказав мені ось яке рішення.

Якщо встановити на блоці притискної пластини пружину-контакт, через яку проходитиме один із полюсів живлення проекційної лампи-світлодіода, а другий полюс живлення лампи підвести до неї безпосередньо і при цьому налаштувати пружину-контакт таким чином, щоб вона ковзала по тому боці плівки, де розміщені перфораційні вікна (це прийнятніше для вузькоплівкових восьми- й 16-міліметрових кінопроекторів), то ми й отримаємо ефект кіна. Це відбудеться завдяки тому, що, входячи в перфораційне вікно, пружина-контакт замикатиме електричний ланцюг, а проекційна лампа-світлодіод на мить умикатиметься й горітиме до виходу пружини-контакту з перфораційного вікна. На восьмиміліметровій плівці є тільки одне перфораційне вікно на один кадр, і ввімкнення лампи, відповідно, відбуватиметься лише один раз для проекції зображення з цього кадру на екран. При досягненні швидкости зміни кадрів у кадровому вікні 18-24 кадри за секунду світлові спалахи світлодіода зіллються в єдиний потік, а на екрані ми побачимо кінозображення.

Таким чином, при постійному, рівномірному русі кіноплівки фільмовим трактом, без участи механізмів, що забезпечують її переривчастий рух, і заслінки від світлового потоку-обтюратора, ми за рахунок імпульсної роботи проекційного світлодіода досягаємо ефекту кінозображення. І якщо правильно розрахувати положення пружини-контакту відносно розміщення кадру в кадровому вікні, а також підібрати потужність світлодіода, то одержуване зображення буде стійкішим на екрані, ніж за звичайного електромеханічного способу отримання кінозображень.

Які ж переваги світлоімпульсного способу отримання кінозображення? Як і де можна його використовувати?

Головна перевага цього способу – це компактність пристрою водночас із отриманням високоякісного кінозображення на екрані. Тепер габарити проектора залежать лише від величини бобін, які подають і приймають плівку.

Де можна використовувати даний принцип?

Варіантів використання компактної кінопроекції існує чимало. Одним із них може бути створення навчально-методичних посібників із різних предметів у вигляді невеликих досить тонких "планшетів", наділених власним екраном. Ці "планшети" викладач може роздавати учням або студентам, і кожен із них на своєму робочому місці ознайомлюватиметься з допоміжною навчальною візуальною інформацією. Собівартість такої допомоги була б досить низька, і кожна школа могла б придбати їх у досить великій кількості.

Я навів як приклад лише один із безлічі варіантів використання компактної кінопроекції. І якщо в нашого читача з'являться ідеї та пропозиції на цю тему, я просив би написати авторові цієї статті на e-mail: [email protected].



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com