Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

23.02.2006 19:42

"Янгол мій" Сержа Фрідмана і "Парубки" Жана-Мішеля Вернера(MAINSTREAM: Фестиваль французького кіна)

"Янгол мій"/Mon ange (2004); режисер: Серж Фрідман; актори: Ванесса Параді, Венсан Ротьє, Едуардо Нор’єґа

Справжнє французьке кіно завжди відзначалося простотою і людяністю історій, що їх воно намагалося розповісти як співвітчизникам, так і широкому глядацькому загалові у світі. Ці риси притаманні, зокрема, й історії, що її зафільмовано в картині „Янгол мій”. Колетт, початкуюча повія, яка обрала це ремесло через палке бажання негайно завагітніти, чує посеред ночі телефонний дзвінок. Незнайома колежанка благає зустріти на вокзалі й привести до себе її сина. Виявляється, що цей хлопець на ім’я Біллі – на межі того періоду життя, який зазвичай називають „невдячним віком”, – коли людина навпомацки шукає будь-якого контакту з іншою особою, до чого її спонукають іще не усвідомлювані бажання й невизначеність майбутнього. А у випадку Біллі завтрашній день тим більше невизначений, бо ж після зустрічі з Колетт він тут-таки стає сиротою, а вона й сама не знає, як позбутися цієї неочікуваної перешкоди на шляху, що мав би привести її прямісінько до кохання...

Цією історією власного авторства дебютував у режисурі сценарист-фетиш Патріса Леконта Серж Фрідман, а підтримали його в нелегкому починанні Ванесса Параді, яка зберегла найкращі спогади про співпрацю з Сержем під час фільмування „Дівчини на мосту”, й леґендарна продюсерка Клоді Оссар, яка доклала руку до появи на екранах творів Жана-Жака Бенекса („37,2° вранці”), Жана-П’єра Жене („Делікатеси”, разом із Марком Каро; „Амелі Пулен”) та Еміра Кустуріци („Арізонська мрія”). Отже, попри певні недоліки фільму, задоволення від перегляду ґарантовано.

Олексій Першко





"Парубки"/Célibataires (2005); режисер: Жан-Мішель Вернер; актори: Ґійом Депардьє, Олівія Бонамі.

35-річний Бен вирішив зробити своїй подружці на день народження королівський подарунок – запропонувати їй одруження, життя удвох, дітей, собаку і т.ін., але трохи запізно. Втомлена довгим очікуванням, Каріна йде від Бена, і в його житті виникає порожнеча, яку можна заповнити лише повернувшись до кола друзів-парубків і поринувши у вир життя, вільного від будь-яких обов’язків. Вірні друзі намагаються розважити невтішного Бена, але насправді вихід зі становища – зовсім не у вічному святі.

Прагнення сучасної кіномови змушує одних режисерів ставати на непевний шлях формального експерименту, а інших – як у цьому конкретному випадку – робити кліп завдовжки в півтори години. “Кулеметні” діалоги, рваний монтаж, доволі брудні жарти й намагання розмовляти молодіжним сленґом – ось база, що на ній стоїть режисер Жан-Мішель Вернер. За всієї декларованої свободи цієї молодіжної комедії для 35-річних – патос фільму вельми буржуазний: краще одружуватись і жити разом. Інакше будеш смішним, як ці парубки…

Сергій Локотко



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com