Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

27.02.2006 18:10

Жозіан Баласко – "жінка-оркестр"(MAINSTREAM: Фестиваль французького кіна в Україні)

Сергій Локотко, KINO-КОЛОгазета

Жозіан Баласко – "жінка-оркестр"

Жозіан Баласко займає у сучасному французькому кіні абсолютно унікальну позицію. Одна з найвідоміших і найулюбленіших на батьківщині кіноактрис, зовні вона є настільки далекою від будь-якої ґламурности, що сама не без іронії називає себе "анти-секс-символом". Баласко – відомий театральний драматург, але всі її п’єси є настільки специфічними, що їй доводиться самій їх ставити на сцені й виконувати одну з головних ролей, запрошуючи на інші перевірених роками друзів-акторів. Жозіан не тільки пише кіносценарії, а й сама реґулярно стає режисеркою, і в творчому доробку цієї "жінки-оркестру" – вже цілих шість яскравих комедій. Баласко любить говорити, що її екранне амплуа – "це звичайна жінка, яка опиняється в незвичайних ситуаціях", але це далеко не завжди так. Іронічна, розумна, в’їдлива, принципово неполіткоректна, а інколи відверто безжальна, Баласко продовжує давню французьку традицію "народного сміху". Вона відверто говорить про речі, що їх зазвичай приховує суспільство, порушує закони comme il faut й починає бавитися з низькими жанрами, легко перетворюючи будь-який сюжет на сатиричний (і дуже смішний!) погляд на сучасні французькі реалії. Усе це стосується Баласко-сценаристки, драматурга й режисерки, проте Баласко-актриса не намагається закритись у добровільно обраному амплуа, вона реґулярно ламає уявлення про себе у фільмах інших режисерів-авторів. Може, через свою дещо надмірну національну специфіку й інколи не зрозумілу за кордонами країни тематичну спрямованість, творчість Жозіан Баласко відносно мало відома поза Францією, але нинішній фестиваль дасть змогу ознайомитись з багатьма іпостасями цієї надзвичайно цікавої, активної і абсолютно нетипової француженки.

"Екс-кохання мого життя"/L’Ex-femme de ma vie (2005); режисер: Жозіан Баласко; актори: Жозіан Баласко, Тьєррі Лермітт, Карін Віар, Надя Фарес.

Том мріє написати "справжню" книжку, однак поки що йому доводиться, ховаючись за псевдонімами, невпинно штампувати для дешевих "вокзальних" серій романи жахів та невибагливу еротику. Він готується до шлюбу з вродливою і енерґійною піарницею Аріан, але одного разу в ресторані його знаходить Ніна – екс-кохання Тома, – з якою він розлучився сім років тому. Ніна – жінка-катастрофа, ось і зараз вона вагітна на сьомому місяці, а батько майбутнього маляти втік до американської дружини. І в житті Тома починаються проблеми… Шостий і останній за часом фільм Жозіан Баласко є екранізацією її власної п’єси, написаної ще 1988 року. П’єса, однак, була майже повністю перероблена – Жозіан вийшла з віку виконавиці головної ролі, й тому спеціально для себе написала роль психіатра Марі-П’єр, від чого фільм тільки виграв.

"Моє життя – це пекло"/Ma vie est un enfer (1991); режисер: Жозіан Баласко; актори: Жозіан Баласко, Даніель Отей, Майкл Лонсдейл, Бертран Бліє.

Наївна й повна комлексів Леа помилково укладає договір із бісом на ймення Абарґадон, але, як виявляється, на неї чекали в Раю, і до подій особисто втручається архангел Гавриїл. Однак самій 35-річній жінці біс не здається таким уже поганим, і вона вирішує сама врятувати його душу… Для свого третього режисерського фільму Баласко написала авторський сценарій за своєю ж ідеєю, створивши на екрані цілу ґалерею надзвичайно комічних "інфернальних" персонажів і несподівано для багатьох єдиний раз у своїй кар’єрі використавши низку спецефектів "по-французьки".

"Занадто вродлива для тебе"/Trop belle pour toi (1989); режисер: Бертран Бліє; актори: Жерар Депардьє, Кароль Буке, Жозіан Баласко, Франсуа Клюзе.

Шеф невеликої компанії Бертран має неймовірно вродливу й розумну дружину, але раптом закохується в абсолютно ординарну й непривабливу секретарку… Один із найкращих фільмів невтомного й парадоксального провокатора французького кіна Бертрана Бліє і один із безумовних акторських тріумфів Жозіан Баласко. Купа нагород на фестивалях і неймовірний касовий успіх – такі фільми роблять славу французькому кінематографу.

"Не всім пощастило з батьками-комуністами"/Tout le monde n’a pas eu la chance d’avoir des parents communistes (1993); режисер: Жан-Жак Зільберман; актори: Жозіан Баласко, Моріс Бенішу, Алєксандр Піскарьов.

У своїй першій повнометражній комедії режисер Жан-Жак Зільберман, який брав раніше активну участь у французькому кінематографічному русі "Кіно-Правда", вирішив розповісти про власне щасливе дитинство. Мати його була завзятою комуністкою, а батько – дрібним буржуа. 1958 рік був відзначений для цієї французької родини двома подіями – новою конституцією П’ятої республіки та паризькими ґастролями Хору Червоної армії…

"Проклятий газон"/Gazon maudit (1994); режисер: Жозіан Баласко; актори: Жозіан Баласко, Вікторія Абріль, Ален Шаба, Міґель Бозе.

Лоран і Лолі щасливі у шлюбі. Навіть незважаючи на те, що за будь якої нагоди Лоран намагається зрадити дружину. Але того дня, коли в їхнє життя увірвалася чарівна лесбіянка Маріжо, все змінилося. Випадкова зустріч жінок перетворилася на бурхливий роман. Чоловік Лолі готовий на все, щоб змусити Маріжо піти. Але в неї є тільки одне скромне й неочікуване прохання... Четвертий фільм Баласко як режисерки приніс їй, нарешті, "Сезара" за найкращий сценарій і номінацію на "Золотий глобус", а комерційний успіх стрічки дозволив Алену Шаба зібрати кошти на його режисерський дебют.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com