10.05.2006 20:45

"Трайбека", переможці й тенденції

Юрій Шевчук

Шостого травня в Нью-Йорку на урочистій церемонії було оголошено переможців п'ятого міжнародного кінофестивалю "Трайбека".

Приз за найкращий ігровий художній фільм ($25 000): "Прозріння від вогню"/Iluminados por el fuego (Арґентина – Іспанія), режисер Трістан Бавер. Грошову премію представили співзасновники фестивалю Роберт Де Ніро та Джейн Розентол.

Найкращий документальний повнометражний фільм ($15 000): "Воєнні відеоматеріали"/War Tapes (США), Дебра Скрентон.

Спеціальний приз журі для документального фільму ($10 000): "Голоси міста Баму"/Voices of Bam (Нідерланди), Альона ван дер Горст та Маас’я Оомз.

Призи за видатну роботу в жанрі документалістики: "Ісусів табір"/Jesus Camp (США), Гайді Ювін та Рейчел Ґрейді; "Джовнзтавн: Життя і смерть Народного храму"/Jonestown. The Life and Death of the Peoples Temple (США) Стенлі Нелсон; "МАКІЛAПОЛІС: місто фабрик"/MAQUILAPOLIS: city of factories (США – Мексика), Вікі Фунарі та Серхіо Торре.

Найкращий ігровий повнометражний дебют ($25 000): "Якуб’янів будинок (Омарет Якуб’ян)"/The Yacoubian Building (Єгипет), Марван Гамед.

Найкращий дебютний документальний фільм ($25 000): "П’єса"/The Play (Туреччина) Пелін Есмер

Найкращий актор у повнометражному ігровому фільмі: Юрґен Фоґель, "Вільна воля"/Der Freie Wille (Німеччина).

Найкраща акторка у повнометражному ігровому фільмі: Ева Голубова, "Учасники подорожі"/Ucasnici zajezdu (Чехія).

Останні дві нагороди спонсорували авіалінії "Дельта". Кожен переможець отримав по два квитки на подорож в обидва боки бізнес-еліт класом у будь-яку точку світу, куди літає "Дельта".

Найкращий короткометражний ігровий фільм ($5 000): "Лопата"/Shovel (США), Нік Чайлдз.

Найкращий короткометражний документальний фільм ($5 000): "Ньюйорківець за народженням"/Native New Yorker), Стів Біліч.

Приз глядацьких симпатій ($25 000): "Коти Мірикітані"/Cats of Mirikitani (США), Лінда Гатендорф.

Переможці конкурсу Кіноінституту "Трайбека" та Фундації Альфреда Словна на найкращий сценарій ($48 000): Кенет Лонерґен за сценарій "Зоряний посланець", Бан Зеф та Андрю Бензел за “Проект "Гірчиця" й Ніколь Перлман за "Челенджер".

Також вручено інші нагороди у вужчих чи дуже специфічних категоріях, як наприклад, "найкращий фільм, знятий у Нью-Йорку" чи "нагорода за творчий потенціал" (подробиці на www.tribecafilmfestival.org).

Загалом у всіх категоріях конкурсу було роздано грошей на суму в понад 300 тисяч долярів. У додаток до грошових винагород кожен переможець отримав мистецький витвір, спеціально створений для фестивалю знаними у світі місцевими та іноземними художниками, які подарували фестивалю свої роботи.

"Хочу подякувати фільмарям, які вирішили взяти участь у фестивалі і стати членами фестивальної родини на два останніх тижні, – сказала на врученні нагород співзасновниця Джейн Розентол. – Тематичне розмаїття ваших фільмів, а також поглядів на речі дає нам надхнення організовувати цей фестиваль щороку. Ваші фільми не лише розважають, але й навчають та інформують".

"Члени фестивальних журі мали приймати дуже непрості рішення, – сказав виконавчий директор "Трайбеки" Пітер Скарлет. – Але нас усіх підбадьорювало відчуття, що кінематографісти сприймали як перемогу вже саме включення їхніх фільмів до офіційного фестивального конкурсу".

Список переможців "Трайбеки" вказує на кілька цікавих речей. По-перше, це зверненість американського кіноаванґарду – в тому, наскільки фестиваль репрезентує його iдеологію і вподобання – до зовнішнього світу, це пошуки та заохочення нового й поважного в кінематографі, де б він не створювався – у незалежних проектах у США чи в Шрі Ланці, Чехії, або Індонезії. Правда також, що фестиваль, з огляду на певні реалії ринку, активно експлуатував зоряну енергію Голлівуду та його блокбастери, щоб привернути до себе наймасовішого глядача. Прем’єри фільму "Місія неможлива-3" посеред його програми та стрічки "Посейдон" як його фінальної події, участь у ньому таких зірок як Джон Траволта, Рейф Файнз, Джон Малковіч, Джовн Елен, Лара Флінн Бойл, Роберт Де Ніро, Річард Ґір, Керт Рассел, Джош Лукас, Вупі Ґолдберґ та инших, без сумніву, створювали потрібний ажіотаж і сенсацію. Проте заповнені вщерть глядачеві зали п’ятнадцяти найбільших сінеплексів Мангеттена, де йшли перегляди, свідчили, що цікавість до голлівудських "жуйок" цілком поєднувана з потягом до чужого, екзотичного ньюйорківцям за тематикою, мовою, наративною технікою й поглядом на матеріал кінематографа.

 

Інша тенденція, яка надавала ідейної тональности "Трайбеці" – це дедалі активніша заанґажованість кіноробів усіх ланок – режисерів, сценаристів, операторів та акторів – у найпекучіші проблеми суспільства й політики. Арґентино-іспанський фільм "Прозріння від вогню" про те, як війна й уряд, що проводить аморальну політику, калічать морально і нищать фізично, тільки на позір сприймається як оповідь лише на конкретні події, пов’язані з двадцятилітньої давности англо-арґентинським збройним конфліктом навколо Фолклендських островів. У контексті ж сьогоднішніх світових подій він змушує глядача замислитися над війнами, які ведуться в різних реґіонах – від Дарфору до Близького Сходу, від Чечні до Афґаністану, ведуться під високопарними приводами поширення демократії та боротьби із тероризмом. Ця політична заанґажованість виявилася в тематиці фільмів, їх гостро критичному звучанні, відкиданні невтральности й об’єктивізму. Тема нічим не виправданої війни в Іраку, наступу на права людини під приводом боротьби з тероризмом були чи не найпоширенішими: "Кров мого брата", "Військові кіноплівки", "Дорога до Ґуантанамо", "Тіні Афґаністану", "Громадянський обов’язок", "Внутрішній фронт", "Місце зустрічі". Інші фільми ставили у фокус проблеми політичної корупції, засилля корпорацій у всіх царинах життя, виродження й употворення масової культури Заходу, ролі релігії в сучасному світі.

Власне, у річищі такого політичного активізму звернувся до преси під час одного з прийнять на фестивалі актор Річард Ґір. Він говорив про необхідність посилення заходів для запобігання СНІДові. У відповідь на прохання KINO-KOЛА прокоментувати ситуацію в Україні, де темпи інфікації СНІДом чи не найвищі в Європі, Ґір сказав наступне: "Я розмовляв з Президентом Ющенком десь рік тому. Зокрема, ми говорили про вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та СНІД. Він сказав: будь ласка, допоможіть – ми маємо велику проблему з цим у країні. Я відповів, що хотів би якось відвідати Україну й допомогти організувати заходи для запобігання ВІЛ-інфікації. Я й тепер маю бажання це зробити. Я бував багато разів у Росії у зв’язку з цією проблемою. На моїх зустрічах у Москві завжди було багато журналістів з України. Я б дуже хотів приїхати до України і допомогти. Людям треба зрозуміти, що це непроста хвороба. Всьому, що зв’язане із ВІЛом можна запобігти, його інфікація піддається запобіжних заходам. Людина повинна бути розумною, освіченою, поінформованою і мати бажання не допустити інфікації". На питання кореспондента KINO-KOЛА про можливу дату приїзду Ґіра до України він відповів майже з перепрошенням у голосі: "Можливо, восени цього року. Можливо".

(світлина Юрія Шевчука)
Юрій Шевчук, Нью-Йорк