Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

12.05.2006 13:41

Так пахнуть янголи ("Ангел А" Люка Бессона)

Ігор Грабович, АРҐУМЕНТ-КІНО

В українському кінопрокаті демонструється стрічка "Ангел А" Люка Бессона. Пропонуємо рецензію на цю картину...

"Ангел А"/Angel-A (Франція, 2006); режисер: Люк Бессон; сценарист: Люк Бессон; оператор: Тьєррі Арбоґаст; актори: Жамель Деббуз, Рі Расмуссен, Мішель Шесно, Соланж Мійо, Лоран Жюмокур, Франк-Олів'є Бонні, Акім Колур, Тоніо Десканвей, Сара Форестьє, Жільбер Мелькі, Серж Рябукін.

Люк Бессон повернувся на екрани зі своєю новою картиною "Ангел А" (у назві обігрується ім’я героїні) як автор сценарію, режисер, продюсер, як повноправний господар на знімальному та поза знімальним майданчиком. Власне, таким він був чи не всі дев’яності, коли один за одним знімав картини, що ставали й касовими , і культовими. І статус самого Бессона був настільки високим, що він міг працювати, орієнтуючись лише на власні імпульси та бажання. І в цьому він себе не обмежував. У справу пішли навіть підліткові задумки – я маю на увазі "П’ятий елемент". І режисер казав, що зніме тільки десять фільмів, бо боїться повторюватися.

Така передісторія буде не зайвою, бо вона відображає "Ангела А", "Ангел А", своєю чергою, відображає її. Люк Бессон зняв ще одну історію про жінку, яка рятує чоловіка й те, що цього разу вона янгол, – нічого не змінює: Мілла Йововіч також падала на Брюса Вілліса з неба. Загалом це сюжет кількох робіт Бессона – починаючи з "Нікіти". Жінка здійснює злочин в ім’я чогось (спокути, помсти, людства), а потім щезає – ніби її й не було. В усіх випадках жінка насправді діє під керівництвом чи заради якогось чоловіка (збоченця Боба, кілера Леона, короля Шарля VII). Така особливість бессонової творчости є радше винятком у світі декларованої ґендерної рівности і всілякого упослідження жертовности, ніж правилом.

Загалом, в історії кіна важко пригадати стрічки, де б жінка рятувала чоловіка – більше картин, де жінка чоловіка губить. Образ femme fatal, яку втілювали Ґрета Ґарбо, Марлен Дітріх, Барбара Стенвік чи Кім Новак, став у нагоді на десятиліття вперед. Піддавшись спокусі, чоловік неодмінно здійснював злочин і гинув – у film noir та пізніших його іпостасях або був обдурений у найінтимніших своїх сподіваннях, як у Гічкоковому "Запамороченні" (1959).

За всіх доводилося відбиватись світловолосій Мерилін Монро, і чоловіки рвали її на шматки безжально. Тоні Кертіс:" Я тобі не потрібен, Цукерочко. Я обманщик і брехун. Я саксофоніст, один із тих нікчем, від яких ти втікаєш. Мерилін Монро: "Я знаю, знаю". Кертіс: "Не карай себе. Повертайся туди, де є мільйонери, туди, де солодкі цукерки, а не капустяний салат в обличчя, старі шкарпетки й вичавлений тюбик зубної пасти". Монро: "Так, давай, відмовляй мене!".

Звичайно, були й інші, як незабутня Мері з картини братів Фареллі "Все про Мері" (1997) чи Бесс із фільму Ларса Фон Тріра "Розсікаючи хвилі", але все це вже лабораторні іронійні досліди щодо кордонів політкорекности та релігійної терпимости.

Янголів на тому полі також було небагато, і всі вони були чоловічого роду (принаймні, зовні). Найзнаменитіший тут янгол – зі стрічки Френка Капри "Це чудове життя" (1946). Він був дідусем, янголом другого класу, який хотів заслужити крила. І він так само опинився поряд Джеймса Стюарта на мосту. І, щоб не дати тому здійснити фатальної помилки, стрибнув у воду першим. І йшлося у фільмі винятково про чоловічу жертву. Герой Стюарта пожертвував своїм життям заради близьких, і вони у фіналі принесли йому за це дяку. Інший знаменитий янгол – з "Неба над Берліном" Віма Вендерса – припиняв своє земне існування заради циркової артистки. А янгол з короткометражки Тараса Томенка "Пересохла земля" (2005) прибував на землю, щоб якось утихомирити дух людського споживацтва.

Всі інші янголи були створені для війни, як у "Пророцтві" (1995) Ґреґорі Вайдена, і вони жертви не здійснювали взагалі – боролись за місце під сонцем, точніше, біля Бога. Так само, як і янголи Кевіна Сміта з "Догми" (1999) . Більше того, вони з легкістю жертвували іншими. І те, що Кевін Сміт зробив з Бога жінку, котра милується створеним нею світом і нюхає квіточки, нічого не змінював у жорсткому розкладі сил, де янголи радше бич, ніж хранителі людей.

Люк Бессон, повторюю, зняв свій фільм не про порятунок людей, а про порятунок чоловіка. Сьогодні він вимагає уваги більше, ніж хтось інший на цій планеті. Чоловіки – вимираючий вид, навіть кінематограф на це вказує щоразу, випускаючи своїх (конвеєрних) бойових янголів у жіночі подобі ("Янголи Чарлі", "Еон Флакс" і так далі ). І що вони роблять – невже рятують Чарлі? Тому "Ангел А", з’являючись на паризькому мосту поряд з нещасним американцем марокканського походження, котрий безнадійно заплутався у власному житті, є винятком із винятків. Звичайно, можна пригадати ще одного янгола – з "Міста гріха" Роберта Родріґеса. Там Марв, прокинувшись зранку поряд із жінкою, яка "пахла як янгол", бачить, що вона мертва і робить УСЕ, щоб знайти убивць.

Звичайно, запах янгола тут – сконденсований образ мрії, абсолютної любови, яка тільки й може бути неземною. Проте саме вона, навіть не любов, але тільки натяк на неї, змушує чоловіків здійснювати чудеса. Власне, і "Місто гріха", максимально стилізоване під комікси Френка Міллера, і цілком умовний Париж Бессона є насправді місцем казки. Можливо, саме у такому казковому місті й можливі чудеса чоловічого зцілення.

"Ангел А" є таким собі одним великим півторагодинним сеансом психотерапії, де чоловікові вказуються на всі його сучасні недоліки. Характерним тут є і вибір янгола. Якщо порівнювати фільм Бессона з картиною Біллі Вайдлера, то чоловіки вже інші і янголи інші. Там чоловік був упевненим у собі мисливцем, котрий наполегливо добивався всього, чого хотів. І жінка була настільки довірливою, настільки беззахисною і ніжною, що якоїсь миті його любов переплавлялась у потребу захистити янгола від жорстокого світу. І сам янгол був янголом більше у розумінні замирення, ніж у розумінні якихось бойових якостей. Тепер усе не так. "На мисливця ти не схожий, – каже чоловікові сучасний янгол, – у тобі більше жіночого, ніж чоловічого". Чоловік тепер марґінал у всьому – соціальному статусі, національному походженні, фінансовій спроможності. Він невисокий та фізично слабкий. Він ненавидить себе через все це. Янгол, навпаки, втілює собою сучасний ідеал. І для земного втілення він обирає образ повії, що дивним чином вбирає в себе чи не всі іпостасі сучасної жінки з обличчям і тілом супермоделі. І цей янгол на ім’я Ангела намагається навчити чоловіка (біля дзеркала в туалеті) любити себе й говорити правду.

У Френка Капри янгол повертав героя Джеймса Стюарта до життя, показавши йому, що б сталося, якби він не народився. А сталася б катастрофа, бо кожен із нас пов’язаний з іншими людьми тисячами зв’язків. У Люка Бессона цього не відбувається, бо тепер ти ні з ким нічим не пов’язаний, ну, може, тільки з власним дзеркальним відображенням, яке слід полюбити. Саме тому фінальний епізод фільму з відчайдушним намаганням не пустити янгола (жінку) на небеса є чи не найемоційнішим моментом цього кіносезону. А за кого йому ще чіплятися?

"Ангел А" запам’ятається надовго. Як симптом часу, як симптом Люка Бессона. Крім того, він запам’ятається одним з найкращих дуетів у сучасному кіні – Жамель Даббуз та Рі Расмуссен. Реалістична гра на контрасті. І як забути її коротку сукню, її хвилюючу ходу, її великі руки, якими вона охоплює, здається, увесь світ?



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com