Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

22.05.2006 13:59

Українські кінодебюти: "Мертвий. Живий. Небезпечний"

Анна Пащенко

Минув майже рік з того часу, як кінокомпанією "Філм Ю.Ей" був запущений у виробництво міні-серіал "Мертвий. Живий. Небезпечний" – чотирисерійна детективна мелодрама з елементами містики, фільмована в Україні. Режисером телеоповіді про скелети у шафі середньостатистичної молодої родини є Сергій Крутін. Хоча "Мертвий. Живий…" – його перший досвід зйомок повнометражного фільму, зовсім дебютантом Сергія не назвеш. Його ім’я неодноразово з’являлося в KІNO-KОЛI: студент четвертого кінорежисерського курсу Університету ім. Карпенка-Карого, Крутін отримав вже кілька фестивальних призів за свої короткометражки "Надхнення", "Жили собі були" та "Михайлюки".

Остання взяла головну нагороду на торішньому "Пролозі", коли серед членів журі був Юрій Мінзянов, на той час генеральний продюсер кінокомпанії "Філм Ю.Ей" (наразі він очолює нову інкарнацію "Філм Ю.Ей" – кінокомпанію "Стар-Медіа"). Тоді пан Мінзянов, що його ім’я асоціюється насамперед із серіалом "Зціленням любов’ю", декларував власну готовність підтримувати кіномолодь не за демагогічною мінкультівською схемою, а прагматично – даючи можливість "робити кіно". Уточнення: йдеться про те кіно, що зветься "продюсерським кіном". Уточнення друге: "продюсерське кіно" в нас переважно виявляється телебаченням. Або ж – у цитрусовому світлі нещодавнього буму вітчизняних кінопрем’єр – політично анґажованими аматорськими досвідами.

Втім, проектові "Мертвий. Живий. Небезпечний" не можна дорікнути ані неоковирною політичною пофарбованістю, ані непрофесіоналізмом. Мінзянов не помилився, довіривши постановку Крутіну: на кінорежисерський курс до Михайла Іллєнка Сергій вступив, вже маючи карпенко-карівський диплом звукорежисера й багатий досвід роботи на Одеській кіностудії, на телебаченні та в рекламі (до речі, в одній з найуспішніших київських рекламоробних компаній – "Кінографі"). Попередні його роботи різнопланові й різножанрові, втім усі вони – і соціально спрямоване сорокахвилинне відео "…І літати", і лірична замальовка "Надхнення", й ретро-радянська "мелодрама помилок" "Михайлюки", і навіть типове "авторське кіно" "Жили собі були" з Володимиром Талашком у головній ролі, – поєднані чіткою режисерською установкою на дотримання певного кінематографічного "стандарту якости".

Сергій Крутін

Однак телеформат є телеформатом, а українське серіалмейкерство й досі повторює зади російського, тож "Філм Ю.Ей" геть не збиралася знімати телеаванґард. Отже, зрозуміло, що "Мертвий. Живий. Небезпечний" не здивує ориґінальністю теми та подоланням серіальних кліше. На жаль, не здивує він і принципом кастинґу: і "мертвих", і "живих", і "небезпечних" зіграли росіяни, адже фільм було замовлено і фінансовано російським телебаченням. У ролі бібліотекарки Лади – уродженка Петербурга Анна Ґєрм; роль зниклого без вісті чоловіка Лади виконав Алєксандр Єфімов, безнадійно закоханого у неї друга – Максім Авєрін (знайомий глядачеві за "Магнітними бурями" Вадима Абдрашитова), а слідчого Клименка – Алєксєй Маклаков (широко популярний в масах як "прапорщик Шматко" із серіалу "Солдати"). На характерну роль завідуючої бібліотекою запросили зірку радянського кіна Єлєну Корєнєву. Українці – епізодники, груповка та масовка; щоправда, молодій актрисі Олександрі Поповій пощастило більше – вона зіграла найкращу подругу головної героїні; в епізодичній ролі офіцера міліції промайнув Володимир Талашко.

Історія починається як типовий містичний трилер. Молода пара Лада і Антон Ковальови – ідилічно щасливе подружжя: вона працює бібліотекаркою, він бізнесмен. Щоправда, Ладу бентежать погані сни, але ж то річ звична із шекспірівських часів. Їй віщує не привид батька, а портрет прабабусі-циркачки, що висить у вітальні Ковальових. Поки дівчина міркує, що воно таке – коли сняться клоуни-карлики та циркові паради, котрі перетворюються на траурну церемонію, її терміново викликають на роботу: у бібліотеці, де працює Лада, прорвало труби. Завідуюча Ольга Леонардівна (на ласкаве прізвисько Леопардівна) та подруга Свєтка, вдягнувши ґумові чоботи, рятують залиті водою книги, і Лада пліч-о-пліч з ними сумлінно трудиться на благо культури, аж поки не лунає дзвінок телефону: з міліції повідомляють, що її чоловіка знайдено мертвим неподалік від шосе… У моргу Лада не наважується скинути з обличчя мерця простирадло, але в тому немає потреби: під каблучкою на пальці чоловіка – точнісінько таке саме татуювання, яку мав Антон. Вбита горем жінка тільки-но звикається з думкою, що тепер вона вдова, як починає коїтись загадкове: на її мобільний приходять дзвінки від покійного Антона; хтось підкидає їй цуценя; на сторінці "Трьох мушкетерів" – книжки, за допомогою якої вони з Антоном любили жартома ворожити, навмання називаючи сторінку та рядок, – Лада знаходить фразу, що здається їй нерозгаданим посланням від чоловіка… Лада сповнюється впевнености, що Антон живий. Разом із товаришем її чоловіка Степаном вона починає розшук. Паралельно веде офіційне розслідування майор Клименко. Не відомі раніше факти ведуть у минуле – в дитинство Антона…

"Мертвий. Живий. Небезпечний" від першого до останнього кадру знімався в Україні: половина – в Києві, половина – в селищі міського типу Щорс на Чернігівщині – готовому майданчику для зйомок сільської натури. За сценарієм, однак, дія відбувається десь у Росії. Під час зйомок операторові-постановнику Анатолію Хімичу довелося пильнувати, щоби в кадр не потрапила українська державна символіка: інакше, за жартом режисера, "ігрова" будівля сільради в Щорсі з триколором понад дверима на тлі реальної – з жовто-блакитним прапором – дуже скидалася б на консульство Росії в українській глибинці… Ще до завершення виробництва телестрічку купив російський "Первый канал", який і має тепер "право першої ночі": поки фільм не буде показаний у Росії, українці його не побачать. Тим часом на ТБ настає літній застій, тож цілком можливо, що прем’єру притримають до початку нового телесезону.




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com