Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

09.06.2006 19:04

КІНОТАВР: Імітуючи симулякри або У футбол треба грати, б....!

Ігор Грабович, АРҐУМЕНТ-КІНО

8 червня у Сочі демонстровано стрічку Кірілла Сєрєбрєннікова "Зображаючи жертву"/"Изображая жертву", що бере участь у конкурсній програмі "Кінотавру"...

В основі картини Кірілла Сєрєбрєннікова "Зображаючи жертву"/"Изображая жертву" – однойменна п’єса братів Прєснякових, що була поставлена у МХАТ імени Чехова восени 2004 року. І хоч "Зображаючи жертву" сильна насамперед своїми літературними чеснотами, режисура та гра акторів тут також відмінні й цілком адекватні сюжетним колізіям. Акторам справді є що грати і їм вдається впоратися з ролями просто блискуче.

З анотації ви дізнаєтесь, що "Зображаючи жертву" – "чорна абсурдистська комедія про реалії сучасного життя з філософським крещендо у фіналі та прихованими цитатами з Шекспіра". І йдеться у ній про хлопця Валю (Юрій Чурсін), який після закінчення університету став працювати у міліції, зображаючи на слідчих експериментах жертву злочинів. Водночас у сні йому являється батько і повідомляє, що його убив його рідний брат Пєтя. Таким чином Валя опиняється у ролі Гамлета. На цю канву накладено сучасні російські реалії, як їх бачать брати Прєснякови та Кірілл Сєрєбрєнніков.

"Зображаючи жертву" заявлений як свого роду маніфест нового покоління. Передбачається, що буде створено цілий цикл картин під назвою "герої нового часу". "Всі фільми проекту будуть об’єднані наявністю головного героя – молодої людини до тридцяти п’яти років, яка у сьогоднішніх умовах проходить через цикл колізій", – написано у прес-релізі компанії "Новые люди", яка і здійснюватиме проект. Відомо також, що фільми будуть побудовані на сучасному матеріалі і адресуватимуться насамперед масовому глядачеві.

Власне, такі маніфести поколінь вже були в історії кіна – згадати хоча б французьку "Нову хвилю" з її неприязню до "татусевого кіна" чи британських "сердитих". Формування філософії покоління передбачає не тільки теоретичну, але насамперед художню практику. Такими і були картини Жана-Люка Ґодара, Франсуа Трюффо, Ліндсея Андерсона , Тоні Річардсона та інших. Згадаймо "400 ударів", "На останньому подиху", "Якщо..." , "Смак меду" та інші.

Нове покоління рішуче відокремлювало себе від зовнішнього світу. І фільми, як правило, закінчувалися актами насильства щодо оточуючих, часто втечею чи смертю головного героя. "Зображаючи жертву" відповідає тим канонам. Крім того, картина Кірілла Сєрєбрєннікова розвиває традицію радянського кіна часів перебудови у показі молодих людей. Наприкінці вісімдесятих вони зображались цинічними ніґілістами в Ельдара Рязанова ("Дорога Єлєна Сєрґєєвна"), Василя Пічула ("Маленька Віра") та у багатьох інших кінематографістів.

Герой фільму Сєрєбрєннікова – пофіґіст. Він з покоління, яке ні у що не вірить і нічим не переймається. І це покоління здатне тільки до симуляції. У фінальному монолозі капітана міліції (Віталій Хаєв) сам сучасний світ змальовано як світ тотальної симуляції. І в цьому картина "Зображаючи жертву" вписується до ще однієї традиції, яку лапідарно можна сформулювати словами "граючи когось". З останніх прикладів – "Бути Стенлі Кубріком" Браяна В. Кука. Перед тим були "Талановитий містер Ріплі" (1999) Ентоні Мінґелли та "Бути Джоном Малковичем" (1999) Спайка Джонзі. Можна ще згадати "Джінджер і Фред (1986) Федеріко Фелліні. Усі вони по-своєму показували, як то "бути кимось". Проте якщо герої цих картин найчастіше зображали знаменитостей, то Валя зображає жертв на слідчому експерименті, чим, зрештою, викликає насмішки оточуючих. Бо його життя є імітацією імітації. Щоб стати нарешті собою, Валя здійснює акт аґресії. Фінал стрічки, таким чином, збирає разом усі різноманітні асоціації докупи і є справді новим словом для подібного "маніфестаційного" кіна.

Позитивно те, що автори картини "Зображаючи жертву" не впадають у патос; це весела (щоправда, у досить своєрідному розумінні цього слова) історія і дуже добре зроблена. Тому є надія, що все-таки перед нами тільки кіно. Дуже б не хотілося, щоб все це було насправді.




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com