Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

12.06.2006 11:24

КІНОТАВР: Останній день конкурсу

Кінокольці, Сочі

У неділю, 11 червня, у Зимовому театрі міста Сочі відбувся останній великий показ 17-го „Кінотавра” – позаконкурсний „Посейдон” Вольфґанґа Петерсена. А перед цим демострувалися два останні конкурсні фільми: „Ейфорія” і „Гидкі лебеді”. Як правило, найсильніші стрічки організатори кінофестів організатори якраз залишають на останні дні, безпосередньо перед підсумковим засіданням журі. Схоже, цього разу укладачі програми теж керувалися цим принципом – принаймні, частково.

„Ейфорія” – режисерський кінодебют відомого драматурга, актора й театрального режисера Івана Вирипаєва. Надзвичайно красиве, заворожуюче плавке кіно є, мабуть, формально найориґінальнішим фільмом фестивального конкурсу. Проста любовна історія з класичним трикутником: молода дружина із замріяними очима, охоплений пристрастю герой-коханець і ревнивий чоловік із рушницею та пляшкою горілки. І все це – на тлі фантастично красивих степових пейзажів, які розтинає тихий і величний Дон. Медитативна за настроєм, на візуальному рівні „Ейфорія” є сміливим і нестандартним переосмисленням зображальної традиції класичного вестерна, з його органічним поєднанням речового аскетизму і композиційної вишуканости. Попри чимало спірних моментів, фільм усе ж залишає враження рідкісної художньої й ідейної цілісности й гармонії. Це справжнє поетичне кіно, із майстерно вибудуваним ритмічним малюнком та вражаючим інтуїтивним компілюванням діаметрально різних кінематографічних традицій.

Якщо „Ейфорія” здається головним сюрпризом фестивалю, то „Гидкі лебеді”, що закрили конкурс „Кінотавра”, навпаки, на сто відсотків виправдали всі очікування. Це – черговий і цілком репрезентативний фільм Константіна Лопушанського, з усіма „брендовими” ознаками його стилю та світогляду. Канадський українець Григорій Гладій грає відомого письменника, що у складі комісії ООН приїздить до російського міста-привида Ташлінська. Тут уже багато років безперервно йдуть дощі. А ще тут живуть генетичні мутанти із надзвичайними здібностями і знаннями. Дехто вбачає в них рятівників людства, а хтось вважає за ворогів і готовий на все, аби раз і назавжди розібратися з усіма погодними та розумовими аномаліями... Фільм є екранізацією маловідомої повісти братів Стругацьких і містить чимало ремінісценцій „Пікніка на узбіччі” та, відповідно, „Сталкера”. Вишукані філософські тексти, що тридцять років тому бентежили свідомість і стимулювали розум, сьогодні звучать дещо архаїчно, а сам фільм вийшов надто монотонним і передбачуваним. Усі фільми Лопушанського так чи інакше приречені на порівняння з його шедевром „Листи мертвої людини” – і у випадку з „Гидкими лебедями” порівняння знов не на користь нової роботи.

Попереду – церемонія закриття, вердикт журі та вручення нагород. Про це – в нашому наступному матеріалі на схилку доби...



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com