Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

04.07.2006 12:55

Одеська кіностудія: бій немісцевого масштабу

Олег Мельничук, власкор KINO-KOЛА, Одеса

Упродовж навіть не місяців, а років ситуацію довкола Одеської кіностудії можна символічно охарактеризувати двома словами: кризи й затишшя. Черговий "грім серед ясного неба" прогуркотів наприкінці минулого тижня, коли в місті на спеціальній прес-конференції оголосили про створення Громадянського руху "Місце зустрічі змінити не можна!" на захист Одеської кіностудії художніх фільмів. Того ж таки дня відбулась і прес-конференція генпродюсера студії, Ольги Невєрко. Остання вперше зібрала такий захід і зустрілася з широким колом преси, що саме собою свідчило: інформаційне протистояння виходить на нові рубежі.

1. Справжні опозиціонери ніколи не здаються

Заяву, вимоги і склад новоствореного Громадянського руху "Місце зустрічі змінити не можна!" було оприлюднено на kinokolo.ua минулого тижня. Перша прес-конференція мала радше декларативний характер: у виступах опонентів нинішнього керівництва кіностудії переважали не стільки конкретні факти чи юридично оформлені докази, скільки емоції та давні побоювання, що територію студії продадуть і забудують. Із суми основних невдоволень, озвучених "опозиціонерами", можна виділити те, що студія перетворюється на кінофабрику, а творчих працівників відсувають на другий план, а також – що вона внаслідок акціонуванння стає приватною власністю. Із конкретних дій руху пресі було оголошено про те, що оргкомітет уже надіслав звернення до Президента, лідерів політичних партій та одеського міського голови, а шерег членів Спілки кінематографістів, як фізичні особи, подали в Господарський суд позови про визнання неправочинною ліквідацію державного підприємства "Одеська кіностудія".

Інакше мовлячи – боротьба тільки-но починається, й, очевидячки, буде довгою та запеклою – з огляду на те, на які масштаби вона виходить. Не роблячи попередніх висновків, хотілося б у контексті Громадянського руху "Місце зустрічі змінити не можна!" дозволити собі сказати і про два моменти, які вже сьогодні не можуть не викликати певного занепокоєння.

Перше: хоча до складу оргкомітету ввійшло чимало справді шанованих і знаних в Одесі представників громадськости, сам рух від початку позбувся статусу незалежного, безпосередньо пов’язавши себе з політичною силою: оргкомітет "Місця зустрічі..." очолив голова одеської міської організації партії "Трудова Україна" Дмитро Шаров. Зазначимо: вона ще під час минулої парламентської передвиборної кампанії вельми активно використовувала ситуацію довкола кіностудії для власного піару, прикрасивши відповідним гаслом усі свої інформаційні намети в Одесі й провівши пару показових, хоч і малочисленних мітинґів під стінами кіностудії. В органи влади це їй, зрештою, пройти не допомогло. Зате кінематографісти, чи то за своєю наївністю, чи то через незнання, чи то з якихось інших причин, усе ж добряче дозволили використати себе в якості політичного інструмента.

Друге: гучний початок діяльности новоствореного руху супроводжують вправні й резонансні "інформаційні викиди" у пресу та інтернет, що дивовижним чином нагадують широкомасштабні інформтехнології, досвід яких відпрацьовано під час політичних кампаній. Уже до прес-конференції на декотрих одеських сайтах, причому зчаста – політично заанґажованих, були опубліковані, з посиланням на Дмитра Співака, фраґменти листа Станіслава Ґоворухіна з доволі різкими висловлюваннями. Найдужче дивує, що на прес-конференції цього резонансного послання не було ані оприлюднено, ані навіть продемонстровано пресі, а сам Дмитро Співак лише повідомив, що лист Ґоворухіна існує і вже з’явився в інтернеті. Не маючи змоги пересвідчитися в достовірності цього листа чи його окремих формулювань безпосередньо в пана Ґоворухіна, поки що залишається хіба процитувати його фраґмент, опублікований одеським сайтом misto.odessa.ua: "...Прошу зробити все можливе для негайного припинення незаконного акціонування кіностудії та захоплення Одеського відділення СКУ українськими нуворишами з "РосУкрЕнерґо", які хочуть позбавити Одесу першої кіностудії в країні..."

Як відомо, вперше скандальна й емоційна заява про причетність акціонера "РосУкрЕнерґо" до акціонування Одеської кіностудії гучно пролунала у пресі ще у травні з подачі голови Одеського відділення Спілки кінематографістів Ярослава Лупія. Одразу ж потому була заява-спростування від дирекції ЗАТ "Одеська кіностудія". Свій коментар із цього питання генпродюсер кіностудії Ольга Невєрко дала і для KINO-КОЛА, про що можна прочитати тут. Тепер інформаційний привід зі скандальним згадуванням "РосУкрЕнерґо" закинуто в медії знову. Трохи знічує і емоційний тон листа, що наштовхує на думку: а чи було його призначено для публіки, чи він був приватним повідомленням?

У будь-якому випадку, схоже, тільки з наступних кроків голосно заявленого оргкомітету Громадянського руху "Місце зустрічі змінити не можна!" можна буде судити, у що він виллється: у справжній голос громадськости чи у використання її іміджу політичними силами та капіталом, який стоїть за ними. І заодно – яку при цьому буде поставлено кінцеву мету, котра, як-то заведено в більшости політиків та великого бізнесу, завжди "виправдовує засоби"...

2. Імперія завдає удару у відповідь

Коли прес-конференція "Місця зустрічі…" була "святом заяв", то прес-конференція генпродюсера Одеської кіностудії Ольги Невєрко, що відбулася рівно годину потому, мала зовсім інший характер. Генеральний продюсер створеного вже півроку тому ЗАТ зробила те, чого від неї преса чекала давно: повністю оприлюднила план діяльности акціонерного товариства "Одеська кіностудія" і надала вичерпну інформацію про сьогоднішнє становище на студії: починаючи від детального переліку обладнання – вже закупленого чи такого, яке ще надходить, – а також реєстру ремонтних робіт, і закінчуючи знімальними проектами.

У відповідях на запитання Ольга Невєрко ніби рефреном спростовувала звинувачення, які ще годину тому звучали з вуст її опонентів на попередній прес-конференції.

Перше: законність акціонування Одеської кіностудії підтвердив Верховний Суд України. На сьогодні у Приморському господарському суді Одеси перебувають подані позови фізичних осіб – членів Одеського відділення Спілки кінематографістів, що їх суд іще не розглядав.

Друге: позов Одеського відділення СКУ стосовно будівель, що воно їх займає (загальною площею 2991 квадратний метр), суд відхилив, і тепер це спірне питання має бути вреґульовано окремою постановою Кабміну. Для цього працює спеціальна комісія, створена спільно з представниками Міністерства юстиції та Фонду державного майна.

Третє: звинувачення щодо продажу території кіностудії є безпідставними, бо ж земля залишається в комунальній власності й належить місту, тому без рішення держави ЗАТ не має права ні будувати на ній інших об’єктів, ні передавати її в іншу власність.

Четверте: з приводу відсторонення творчого складу від кіновиробництва було дано відповідь: "Жодна кіностудія Європи не виробляє як таких власних фільмів, це здійснюють окремі студії і творчі об’єднання, а кіностудії надають їм свою матеріально-технічну базу для кіновиробництва. Тому такі звинувачення – це боротьба старого й нового. Деякі члени Спілки кінематографістів не бажають працювати в нових умовах. Раніше держава забезпечувала їх роботою і вони фільмували те, що вважали потрібним, але часи змінилися. Нині ми працюємо в ринкових умовах і працюватимемо на кінцевий результат і на ім’я. Наприклад, сьогодні Кіра Муратова у нас працює і активно знімає..."

Узагалі-то основний тон прес-конференції Ольга Невєрко задала ще першими словами: "Інформацію подавано так, що у громадськости і преси складається враження, буцімто на Одеській кіностудії нічого не відбувається. Я хочу, щоб вислухали й іншу точку зору..."

Разом із генпродюсером кіностудії на прес-конференції були присутні й кілька членів трудового колективу, зокрема голова профкому кіностудії Наталія Витвинова й директор фільму-дебюту режисера Єви Нейман "Біля річки" Інна Плотникова, які, взявши слово, заявили що 95 відсотків трудового колективу цілком підтримують дирекцію. А заодно – зненацька емоційно обрушилися на присутніх журналістів, звинувативши пресу в упередженості й супроводжуючи свої слова некоректними, непоштивими репліками на адресу мас-медій та запитаннями: "А чому ж ви не приходили до нас у такому широкому складі раніше?" Тим самим вони навзаєм спровокували звинувачення журналістів, котрі тут-таки й нагадали, як довгий час не могли добитися від кіностудії ніякої інформації і тільки на цій прес-конференції взагалі дізналися про існування прес-служби...

А на журналістське запитання, що пролунало найпершим, – чому ж дирекція не проводила таких прес-конференцій раніше, а зробила це тільки щойно, коли опінію вже сформовано, Ольга Невєрко відповіла таким чином:

"У нас дуже багато роботи, й тому було просто не до прес-конференцій. Для формування громадської думки потрібен час, і проведення прес-конференцій я вважала недоцільним. Ми працювали на кінцевий результат. А якби ми займалися прес-конференціями, в нас просто не лишалося б часу на решту..."

3. Висновки на тепер

Цього ланцюжка всім уже набридлих інформаційних скандалів та недовіри не було б, якби ще на стадії створення ЗАТ "Одеська кіностудія" його керівництво продемонструвало прозорість, відкритість і повагу до суспільства, широко інформуючи громадськість і пресу про свої плани від найпершого кроку. В такому складному, резонансному й, по суті, "пілотному" для вітчизняної кіноіндустрії проекті, як акціонування державної кіностудії, даний крок був би більш ніж доречним. Цього зроблено не було, і причини такого ставлення досі малозрозумілі… А пояснення, які лунають зараз (мовляв, на прес-конференції просто бракувало часу, а на суд громадськости хотілося представляти не наміри, а готовий результат), свідчать лише про елементарний непрофесіоналізм топ-менеджерів і прес-служби ЗАТ "Одеська кіностудія" на такому важливому (а в нашу інформаційну епоху – конче й життєво потрібному) напрямку діяльности будь-якої компанії, як "зв’язок із громадськістю".

Схоже, керівництво кіностудії починає це усвідомлювати аж зараз, щоправда, лише після того, як воно безпосередньо зіткнулося із серйозною кризовою ситуацією, котра вже починає виходити з-під контролю. Перша прес-конференція Ольги Невєрко, що відбулася в "бойових умовах" нової інформаційної атаки її опонентів, а також анонсована в той самий день прес-службою кіностудії вже давно всіма очікувана перша прес-конференція голови правління, Олександра Ткаченка, яка нарешті має відбутися в Одесі в середині липня, – тому підтвердження…

Та це все одно навряд чи допоможе. "Інформаційні війни", як відомо, закінчуються або повною поразкою і деморалізацією однієї зі сторін, або примиренням. Виходом із кризової ситуації, що склалася довкола Одеської кіностудії, може стати лише публічна й абсолютно відкрита для громадськости розмова між сторонами протиборства та конструктивний пошук виходу зі становища. Однак на сьогодні й антагоністи з Одеського відділення Спілки кінематографістів, і керівництво ЗАТ "Одеська кіностудія" заявляють, що їм одним з одними "нема про що говорити". І, таким чином, дають зрозуміти, що збираються стояти до переможного кінця. Щоправда, навряд чи уявляючи, який він буде і що настане опісля.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com