Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

29.09.2006 17:41

Чорна (Де) Пальма ("Чорна орхідея" Браяна Де Пальми)

Олексій Сахалтуєв

Цього тижня в український прокат вийшла нова стрічка знаменитого американського режисера Браяна Де Пальми "Чорна орхідея" ("Чорна жоржина"). Пропонуємо рецензію на цю картину...

"Чорна орхідея" ("Чорна жоржина")/The Black Dahlia (Німеччина – США, 2006, 121’); режисер: Браян Де Пальма; сценарист: Джош Фрідман; оператор: Вільмош Жіґмонд; актори: Джош Гартнетт, Скарлетт Джоганссон, Аарон Екгарт, Гіларі Свонк.

Чергова таємниця вітчизняного кінопрокату: чому фільм, що його назва перекладається з англійської як "Чорна жоржина" – без варіантів! – потрапив до кінотеатрів як "Чорна орхідея"? Можливо, через те, що російською "Dahlia" – себто, "ґеорґін" – є словом чоловічого роду, тоді як "орхідея" видається значно доречнішою з огляду на лесбійський контекст фільму? Але ж українською ця квітка зветься "жоржиною", словом жіночого роду. Тож навіщо було, дотримуючись букви закону про україномовну кінопрокатну квоту, робити кальку з неправильного російського варіанту? Загадка, та й годі. Ще одна головоломка у хитромудрому пост-пост-модерновому візерунку, що передбачувано викликав здивування широкої публіки, вихованої на мультикультурних суроґатах нового тисячоліття та загалом байдужої до мистецького спадку "нуару".

Особливість "нуару" – в тому, що його осмислення як художнього методу в Штатах прийшло зі значним запізненням: десь за 1970-х. Немов намагаючись наздогнати час, кінодослідники написали про "фільм нуар" більше, ніж про будь-яку іншу кінематографічну течію. Та колосальна теоретична "надбудова", що сьогодні виглядає значно солідніше за целулоїдний "базис", так і не виробила універсального критерію, не дала кінознавчої "бритви Оккама", що дозволить раз і назавжди визначити межі "нуара". Що так чіпляє увагу й хвилює душу у малобюджетних фільмах півстолітньої давнини? Танок билинок у сонячному світлі, що ллється крізь венеційські жалюзі? Примарні мережива з сиґаретного диму? Ніжна мелодія з фільму про портрет мертвої дівчини на ім’я Лора?... Сотні книжок не додали, по суті, нічого нового до знаменитої фрази Реймонда Чендлера з його програмного есею "Просте мистецтво вбивства": "Злими вулицями має пройти чоловік, що не є злим сам по собі, пройти незаплямованим і не знаючи страху".

Де Пальма зробив краще. Він просто зафільмував "нуар". "Чорна жоржина" – це освідчення в любові до жанру. Освідчення відверте, щире і прекрасне. Витончена кіномедитація, де натхненне відтворення зовнішніх ознак стилю – від світлотіньової експресії до гострого, немов бритва, діалогу – з часом набуває заворожуючого, майже гіпнотичного ефекту. Навіть гіперскладний та часом відверто маячливий сюжет ідеально вкладається в загальну мозаїку. Адже класичні "нуари" завжди страждали фабульним безладдям; коли продюсери "Великого сну" поцікавилися в автора літературної основи, хто ж убив шофера, Чендлер відповів лаконічною телеграмою: "Не знаю".

Як інтерпретація так званого "чистого" або "експресіоністичного нуару" "Чорна жоржина" є майже досконалою – але, разом з тим, це абсолютно впізнаваний фільм Браяна Де Пальми. Особливо це помітно у порівнянні з іншою екранізацією Джеймса Елроя – "Секретами Лос-Анджелеса" Кьортіса Генсона. "Жоржина" компілює практично всі улюблені прийоми Де Пальми, включаючи "фірмову" чорну іронію на межі трешу та розсип дотепних самоцитат. Як не дивно, але десять років глибокої творчої кризи, здається, пішли Де Пальмові на користь. У смакування порочних принад грішного "міста янголів" він знайшов свою "творчу віаґру", що повернула його талантові свіжість та кураж молодости. За таких обставин кілька десятків мільйонів збитків, що їх неодмінно принесе в прокаті "Чорна жоржина", виглядають невеликою ціною за відновлене натхнення. Нічого не поробиш, такі закони жанру: справжній "нуар" не дуже товаришує з гепі-ендом.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com