Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

02.10.2006 14:37

Нова ера української кінематографії

Наталія Білоусова, Ірина Кононенко, "День"


Уже сьогодні дублювання, озвучування та титрування фільмів іноземного виробництва є обов’язковим.

Майже місяць тому для українських кінематографістів офіційно розпочався новий етап розвитку. Адже саме з 1 вересня вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України, яка встановлює квоти дублювання, озвучування та титрування фільмів українською мовою. Таким чином, на сьогодні 20% фільмокопій повинні мати україномовну версію. А вже з 1 січня 2007 року – не менше 50%, з липня 2007-го – 70%. Ще з моменту підписання вищезгаданої постанови (1 січня 2006 року), точилися дискусії з приводу доцільності прийняття такого рішення. Та, попри це, генеральні продюсери каналів та фільмовиробники потроху починали призвичаюватися до нових умов. А телеглядачі, в свою чергу, до української мови на телебаченні та, інколи, у кінотеатрах. Саме про ефективність постанови, про роботу над фільмами та проблемами, які існують у медіа-просторі далі піде мова.

Дмитро Мельник, директор компанії "Так Треба Продакшн":

Згідно з новим законом, титруванням уже не обійтися, і фахівці пророкують цій послузі існування тільки як соціально спрямованої, для людей із вадами слуху. Треба, щоб українська мова обов’язково звучала. Водночас, кажучи про "національні" особливості переходу вітчизняного телебачення на україномовне мовлення, закон не уточнює різниці між поняттями "дублювання" й "озвучення". Тим часом вони кардинально відрізняються – технічними аспектами, витратами, якістю кінцевого результату. Зробити з російськомовного фільму продукт, у якому актори розмовляють українською, можливо. Питання лише в тому, на який результат розраховує замовник і, відповідно, скільки грошей він готовий витратити на процес.

Фахівці чітко розділяють два професійні терміни – "озвучення" (voice-over) та "дубляж". Дублювання має на увазі повну заміну голосів, а озвучування – накладення голосу на оригінальний голос актора, причому його чути, хоч і приглушено, одночасно з голосом актора, який озвучує персонажа.

Якісний дубляж означає "один персонаж – один голос". Під кожного героя відповідно до образу підбирається український голос, актор повністю грає роль за кадром – з інтонацією, емоціями, кашлем, сміхом тощо. Дубляж – це якісно інший рівень продукту, він сприяє більш природному сприйняттю фільму глядачем. Але й ціна за якість інша.
 
Озвучення, навіть у чотири – шість голосів, усе ж таки передбачає присутність на другому плані оригінальної мови. Поверх оригіналу накласти українську мову технологічно набагато простіше і набагато дешевше. На хороший дубляж повнометражного фільму витрачають три-чотири тижні. Весь цикл озвучення фільму триває приблизно чотири-п’ять годин.

Зараз дубляж займає дуже маленьку нішу в загальному ринку. На нього поки що є лише разові замовлення. За винятком, можливо, каналу ICTV, який спробував за підтримки компанії "Так Треба Продакшн" зробити дубляж низки серіалів. Компанія ще має замовлення від каналу "Інтер" на дубляж окремих фільмів, поки що це все.

Іноді, щоправда, відеокомпанії вкладають гроші в дубляж, хоча це відбувається рідко і робиться тільки на дуже хорошому продукті (наприклад, повнометражний мультиплікаційний фільм із дубляжем виправданий – дітям цікавіше та легше сприймати такий мультфільм). Приміром, в українському кінопрокаті Малюк і Карлсон заговорили голосами Ані Лорак і Олега Скрипки (дублювання здійснила компанія "Так Треба Продакшн").

Українські кінокомпанії поки що не планують здійснювати дубляж свого продукту українською мовою ще на етапі виробництва картин, у процесі тонування. А шкода, вважає Д. Мельник: тонування фільму технічно набагато простіше, та й результат якісно відрізнятиметься на краще. "Майже всі українські актори, які знімаються в серіалах, можуть зробити свою роль і в українському варіанті, – каже він. – Звісно, окремо голоси доведеться шукати під російських акторів. Переозвучування або дубляж готової російської картини – це технічно складно, та й якість уже не та. За визнанням Дмитра, на сьогоднішній день тільки дві студії – FILM.UA і PRODUCTION.UA – готові озвучити один із фільмів українською мовою ще в процесі тонування. Зараз тривають переговори.

Якими ж якостями повинна володіти людина, щоб її запросили озвучити або дублювати телепродукт? "Хоч як би я хвалив самоучок, які оволодівали премудростями професії самостійно, – це все ж таки повинен бути актор, – ділиться Д. Мельник. – Та й не кожен актор зможе одразу підійти до мікрофона та добре озвучити/дублювати фільм. Потрібне бажання вчитися, щоб отримати відповідний досвід, адже скрізь існує своя специфіка". В озвученні важливо не перегравати персонажа, встигати "йти" за ним, але не бігти поперед батька. Для контролю таких моментів є режисер, який ставить актора в чіткі рамки та працює з ним, зважаючи на поставлені завдання.

Знайомих телеглядачу голосів, що озвучують/дублюють кіно- і телепродукти українською мовою, дуже багато – понад 20. Студії періодично залучають акторів із хорошою українською мовою з театрів. "Золотий фонд" студій – актори, які дублювали фільми ще за часів СРСР на кіностудії ім. Довженка. У цього кістяка відмінна школа та колосальний досвід роботи. Серед співробітників і люди, які вчилися в процесі роботи. Часто вони починають із рекламних роликів і далі підвищують майстерність. Професіоналізм у цій справі досягається упертістю.

Отже, дубляж – це дуже перспективний напрям, він допомагає подати глядачу телепродукт на високому рівні. Дубляж стимулює творчий і технічний розвиток компаній, які професійно цим займаються. Я впевнений, що через короткий проміжок часу якість дубляжу значно виросте, тим паче що напрям зараз активно розвивається. Просто робити дубляж треба справді професійно, тоді і результат себе виправдає.

Ольга Чернілевська, керівник відділу дубляжу телеканалу "1+1":

Постанова про дублювання фільмів українською мовою безумовно є правильною, бо має на меті розширення сфери побутування української мови і забезпечення їй права вільного функціонування. Адаптація української мови може здійснюватися трьома способами – шляхом дублювання (найдорожчий спосіб, при якому мови оригіналу у вихідному продукті не чути), шляхом озвучення (так телеканал "1+1" адаптує практично всю іншомовну продукцію)і титрування. Озвучення дає змогу глядачеві, що володіє іноземною мовою або хоче її вивчити, чути текст оригіналу і співвідносити його з перекладом. Має свої плюси і титрування. Телеканал "1+1" отримує багато листів і, зокрема, від Товариства глухих України, в яких люди дякують працівникам відділу дубляжу за надану можливість за допомогою титрів дивитися і розуміти всі найсучасніші фільми та серіали, що транслює телеканал. Також за допомогою титрів люди (переважно іноземці), які володіють російською мовою, мають змогу удосконалити своє знання української. Накладанням титрів на російський переклад іншомовних фільмів займаються телеканали, які не вважають за потрібне витрачати кошти на озвучення телепродукту українською мовою. Така собі економія, що, звісно, дратує глядача. На кількох каналах також практикують озвучення фільмів українською мовою, де переклад зроблено не з мови оригіналу, а з російської (також, очевидно, з міркувань економії), що суттєво позначається на якості продукту. Канал не може втратити рейтинг через те, що адаптує свою продукцію українською мовою, якщо переклад зроблений якісно. На адресу нашого телеканалу надходить надзвичайно багато прохань записати перекладені та озвучені українською мовою хітові серіали на зразок "Друзі" чи "Секс і місто", чи окремі фільми, такі як "Гаррі Поттер", "Матриця", "Володар Кілець" тощо, які б наші глядачі (до речі, серед них величезна частка російськомовних) воліли б мати в своєму архіві саме українською мовою. Російськомовні глядачі хочуть володіти саме українськомовним перекладом нашого каналу через його художню та літературну довершеність. На жаль, виконати постанову щодо обов’язкового дублювання українською мовою російськомовного продукту і для каналу "1+1", і, очевидно, для інших каналів поки що нереально через те, що "свіжовідзняті" серії чергового хітового серіалу надходять часто за кілька днів до ефіру і не мають окремої шумової доріжки для дубляжу. За таких умов виконати дублювання неможливо, але ми будемо шукати шляхи розв’язання цієї проблеми. Треба враховувати також те, що процес дублювання – недешеве задоволення.

Григорій Тичина, голова правління ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ":
 
– Чесно кажучи, як громадянин, вважаю дублювання російськомовних телепродуктів нелогічним. Адже ми всі знаємо російську мову і добре її розуміємо. Так історично склалося, що український народ є двомовним, і не визнавати цей факт є помилкою. Я прекрасно розумію, що це все робиться для поширення української мови. Для того, щоб вона стала не просто державною, а нею розмовляли всі верстви населення. Але інколи неякісне дублювання заважає позитивному сприйманню фільму. Та як керівник телеканалу – виконую й буду виконувати закон. Зазначу, що це задоволення не з дешевих. Нашому каналу дублювання обходиться від 600 грн. за годину. І, як ви розумієте, це не максимальна сума. Прикро також, що рейтинги російськомовних передач знизилися в 1,5 – 2 рази.

Анатолій Борсюк, тележурналіст:

– На сьогодні важко сказати, наскільки ефективним є прийняття даної постанови. Пройшло ще дуже мало часу. Та я думаю, що поява такого документу буде результативною і дієвою лише за умови, коли закон створюватиметься не заради закону. А для того, щоб він діяв.
В першу чергу це потрібно країні і самим громадянам України. Адже за мовою кожного народу стоїть його національна культура, економіка, менталітет і самостійність. Виходить, що прагнучи нав’язати нам російську мову, разом з тим прагнуть втиснути і решту названих компонентів. А це вже шкідливо для держави. Тому вона змушена з допомогою певних виконавчих органів виправляти ситуацію, що склалася. Чи то у вигляді постанови чи закону. Думаю, за це колись їй будуть вдячні майбутні громадяни нашої країни. Це як у школі – небагато дітей хоче вчитися. Та, ставши дорослими, розуміють важливість отриманих знань. Чесно кажучи, мені взагалі дивно, чому в нашому суспільстві існує проблема української мови. І те, що телевізійні канали мають транслювати фільми саме нею має сприяти лише її поширенню та розвитку.

"День", №165, п'ятниця, 29 вересня 2006




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com