Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

19.10.2006 17:16

МОЛОДІСТЬ_2006: Від Богдана до Івана (ретроспектива "Ігор Савченко і його учні")

Олег Сидор-Гібелинда


ХХХVI Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" проходитиме від 21 до 29 жовтня 2006 року. Пропонуємо матеріал про одну з фестивальних позаконкурсних програм – "Ігор Савченко і його учні", присвячену 100-річчю від дня народження майстра. Цей матеріал видрукувано також у другому числі традиційної фестивальної KINO-КОЛОгазети, що вже третій рік видається спільно KINO-КОЛОМ і оргкомітетом "Молодости" і розповсюджується безкоштовно у всіх місцях, де проходять фестивальні заходи.

Парадокс: програму "школи Ігора Савченка" із 13-ти стрічок – на дві третини складено з доробку його учнів та послідовників. Склад їх дуже пістрявий – і дисиденти (Параджанов із "Кольором ґраната"), і квазі-дисиденти (Хуцієв із "Липневим дощем"), і майстри, лояльні щодо влади (Воронін, один з авторів “Капітана „Старої Черепахи”).

Неодноразово кіносенсей казав їм: "Не хочу робити з вас савченят". А завдання призначав непересічні: відшукати у Трєтьяковці картину кольору "яєшні з цибулею" – і вимагав досконального знання про героїв майбутніх стрічок. Скажімо, любить котрийсь із них співати чи ні? (Прискіпливим був і до власних творів: Іван Пєрєвєрзєв згадує, що для роботи в "Івані Нікуліні, російському матросі" він мусив пройти стажування в моряків справжнісіньких, які перетворили його "незграбні штани" на кльош "смерть дівчатам").

Сам же співати любив; за юних літ працював у театрі, захоплювався Мейєрхольдом; у двадцяті віддав данину аванґардові; збирав картини Дейнеки та Коровіна; свій домашній коминок розписав "під Сезанна" (якого в ті роки не вітали). Шлях у кіно почав із ролей ворожих, мерзотних: есер, піп, куркуль. Утім, відзначався вродою. Як "хлопця із золотистою чуприною… зодягнутого в усе біле" згадують його сучасники. І вже потім ведуть мову про стрічки Савченка…

Це сьогодні часом лають його "Богдана Хмельницького". Та чи зняв хтось емблематичнішу, суґестивнішу, величнішу від цієї річ про нашу визвольну війну? От бачте; Єжи Гоффману все-таки краще вдаються знахарі та прокажені, ґанґстери та філантропи. А в українському фільмі 1939 року нині бачимо епізоди воістину безсмертні: хрипіння закатованого козака; "пані Єле-ена… пані Єле-ена-а…"; могильний курган, що росте на наших очах; фейс-контроль, який влаштовує дяк (Міхаіл Жаров) новоприбулим до Січі, освячуючи таранею їхній вибір на користь горілки та віри. Усе це вже історія – двічі історія.

Як і спір Савченка з Жаровим (не актором, а поетом, Алєксандром – автором "Гармоні", за яку взявся режисер у 1936-му): чому ж не не видно на екрані тракторів? „Герої тут не машини, а люди”, – гідно відповідає перший другому. Що й казати, коли заради короткого епізоду з Раневською Ігор Андрійович змінив стать персонажа в "Думі про козака Голоту", відтак піп перекинувся на попівну. А імпровізацію актриси Савченко зняв тишком-нишком, не попередивши її про це. Загалом же цей фільм він задумував зробити "без натуги, без пирхання й сопіння". Навіть якщо це й не вийшло в нього "на всі сто", в це охоче віриш. Інакше не було б у його мистецькій біографії "Старовинного водевілю", ґрунтованого на "Азі і Ферті" – творі Фьодорова (автора 74 п’єс, котрий, окрім усього іншого, у 1842-му інсценізував роман Квітки-Основ’яненка). Або ж "Випадкової зустрічі", спершу названої "Місяць травень", – комедії "з коханням і танцями". Героїня її, до речі, – мати-одиначка, яка працює на комбінаті дитячої іграшки. Погодьтеся, не найпріоритетніший фах у репертуарі 1936 року!

Нині ці фільми Савченка (до яких додамо "Вершників", "Роки молодії", "Партизан в степах України") рідко з’являються навіть у телепросторі, а про повноцінне їх побутування в прокаті навіть мріяти годі. Що ми робили б, якби не фестиваль "Молодість" із його ориґінально-вітчизняними ретроспекціями? Жували б чужинської жуйки?



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com