Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

17.01.2003 18:05

Сюжет у стилі making of(рецензія на фільм “С1м0на”)

Станіслава Беретова

С1М0НА/S1M0NE (117’, США, 2002) сценарист і режисер: Ендрю Ніккол, оператори: Едвард Лекмен, Дерек Ґровер, актори: Аль Пачіно, Кетрін Кінер, Джей Мор, Прют Тейлор Вінс, Вайнона Райдер, Кріс Коппола, Рейчел Робертс (як Сімона).

За останнє десятиріччя кіно невідворотно змінилося. Сьогодні головна роль належить технологіям. З їхнім тріумфальним приходом можливості кіна настільки розширилися, що це змінило саму його природу. За наших часів у кіні панує “культ зірок” – невеликої групи акторів, замкненої касти “олімпійських небожителів”, які отримують за картину астрономічні гонорари. В цій ситуації головним критерієм успішности фільму стають розміри зборів, що він їх “зібрав” у прокаті.

Ці факти вже стали буденністю, заяложеними істинами, цікавими хіба що кінознавцям. Якби ці тези були заявлені на черговій конференції, присвяченій проблемам/перспективам розвитку кінематографа, це навряд чи когось здивувало б, а от покласти їх до сюжетної основи художнього фільму – це видається набагато цікавішим.

Новий голлівудський “автобіографічний” опус “С1м0на” важко втиснути до чітких жанрових рамць, швидше за все – це сатирична комедія – напівзабута царина.

Сюжет у стилі making of, або ж “кіно про кіно” – майже ґарантує успіх, бо задовольняє потребу публіки бачити “на власні очі” кінематографічну кухню, чим вам не reality show (вуаєризм – “сучасна хвороба людства”).

Для фільму Ендрю Ніккола “точкою відліку” стала участь Аль Пачіно – “живої ікони” Голлівуду, до того ж, на сьогодні одного з найкращих ув акторській професії на каліфорнійських пагорбах.

Однак цього разу ставка на Пачіно не спрацювала, бо навіть йому не вдалось витягнути фільму. Стрічка вийшла пересічна, від початку до кінця її сюжетні колізії були легко прогнозовані, а тому не цікаві.

Маленький і вже підстаркуватий італієць цього разу грає невдаху-режисера Таранські, що залишається на узбіччі кінопроцесу, бо перестає розуміти “вимоги часу” – диктат продюсерів і “зірок”, а в кінцевому результаті: майбутніх прибутків.

Ситуація ніби безнадійна: знімальний майданчик залишила “зірка” (Вайнона Райдер), а “останньою краплею” стала розмова з продюсером стрічки і за сумісництвом колишньою дружиною героя.

Однак “на допомогу мистецтву прийшла наука” (цитата з фільму). Напівбожевільний смертельно хворий винахідник “заповідає” звільненому режисерові свій винахід: принципово нову комп’ютерну програму з віртуальною акторкою: Сімоною.

Нові можливості дарують широкий простір для експериментів: виникло бажання додати до образу Сімони 24% Одрі Гепберн, 17% Софі Лорен та 3% Мерилін Монро – нема проблем, а може, забажаєте прямо процитувати “кіношедевр” – все можливо. Всі варіанти охоплені та прораховані – від бажання автора (у стрічці він швидше “оператор ЕОМ”) залежить кінцевий результат, а все різноманіття світу вкладається у дві цифри: 0 та 1.

З цього історія і починається…

Подальші пригоди “віртуальної зірки” та її творця/хазяїна – часом веселе, часом нудне обігравання реальних фактів. Згадати хоча б поголовне захоплення “зіркових” акторок співом, чи їхню активну участь у рекламі або ж у численних наскрізь фальшивих благодійних акціях.

Ідея, що ЗМІ стали очами та вухами людства, – не нова. Але у “С1м0ні” ця ідея набуває абсурдно викінченої форми. Сімона, жінка, що вона не існує насправді, стає кумиром мільйонів. Її поведінка і вподобання стають прикладом для шанувальників, вона “формує суспільну думку”, при цьому люди виступають як тупоголове стадо, що сумирно та із задоволенням перетравлює черговий синтетичний замінник реальности.

Взагалі складається відчуття, що автори намагалися створити “наочний посібник” з технології “творення зірок” і водночас – моралістичну оповідь.

Фільм переповнений “розумними думками” та всілякими “посланнями” на кшталт “головної думки” фільму: “Обманюючи весь світ ти сам поступово стаєш заручником власної брехні, а від цього немає порятунку”.

Інколи це навіть смішно, як ось в одному з кінцевих епізодів фільму, коли донька героя “розкриває очі” батькові на життя: “Люди не мають нічого проти того, щоб бути обдуреними, однак, коли обман викривають, саме тоді вони обурюються”.

У “С1м0ні” формула “лише смерть розлучить нас” перестає працювати, бо смерти не існує. На будь-який вірус знайдеться антивірус…

Дивіться з 13.01 в кінотеатрі: «Київ»


Також дивіться: Фотогалерею фільму



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com