Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

11.12.2006 14:01

Що тобі сниться?.. ("Аврора" Оксани Байрак)

Олег Вергеліс, "Дзеркало тижня"

Наше підношення "Оскару" – художній фільм "Аврора" (режисер Оксана Байрак, у головних ролях Анастасія Зюркалова, Дмитро Харатьян і Ерік Робертс) – може спровокувати серйозну спірну колізію (з юридичним відтінком). Про це нижче. А поки що, коли чесно, виникає зрозуміле почуття ніяковості – про один і той самий фільм утретє… Втім, не ми шукаємо інформприводи, вони самі знаходять ЗМІ. І якщо вже, скажімо, тема "РосУкрЕнерго" (в іншому інформвимірі) має багатосерійну колію, то чому в кіномистецтві не може бути довгограючих тем? Ще й як може.

Після перегляду "Аврори" у кінотеатрі "Кінопанорама" у автора цих рядків виник поясненний моральний і інтелектуальний ступор... Тут не до рецензування. Нехай краще це кіно аналізують самі "висувачі" – ті, хто висунув "Аврору" на "Оскар", зокрема АПУ (Асоціація продюсерів України) і персонально Ганна Павлівна Чміль, котра побачила фільм однією з перших серед наших культчиновників.

З погляду соціального запиту – тут, звичайно, усе гаразд. Чорнобильська тематика, правильно дібрана фактура, долбі-звук і емоційний мелодраматичний сюжет, який буде зрозумілий і кіноакадемікам, і решті простих землян.

А от із погляду "мистецтва кіно" – краще іншим разом. І у приватній розмові… Бо цього разу (після перегляду) у мене з’явилася низка наївних запитань, відповідей на які сам поки що не знайду, але, може, допоможуть інші…

Сюжет "Аврори" давно розпіарили: дівчинка з дитбудинку, котра мріє стати балериною, потрапляє на Чорнобильську АЕС до друга-пожежника, дістає страшну дозу радіації, потім опиняється в американській клініці, зустрічає балетного кумира і…

Отож.

Як узагалі могла проникнути майже в саме "ядро" Чорнобильської АЕС випадкова дівчинка, і невже в такому недоступному місці навіть у роки горбачовської перебудови було прохідне подвір’я і недалеко від реактора (у підсобках пожежників) могли безтурботно радіти життю як діти, так і, можливо, інші охочі? (Режисер запевняє, що мотивація зникла під час монтажу.)

Чому в пік катастрофи, коли скло повилітало з вікон і коли люди в паніці шукають порятунку, фаховий лікар – жінка в білому (актриса Алла Масленникова) ходить і бігає без марлевої пов’язки? (Не така вже й дрібниця у трагічні дні!)

На якому летючому килимі українська сирота потрапляє до однієї з найкращих заокеанських клінік, де в сусідньому корпусі (натуру знімали в київському ботанічному саду) проходить курс лікування усесвітньо відомий ідол балету, і невже так швидко в 1986 році піднялася "залізна завіса", чи це вже окремий сюжет, про який у фільмі ані слова? (Мені, наприклад, важко уявити, щоб дитина з нашої країни просто потрапила до лікарні разом із Майклом Джексоном, хоча поп-ідол і любить дітей.)

Яким чином заокеанський балетний кумир (Дмитро Харатьян) забирає смертельно хвору дитину з клініки – і прямо до оперного театру, і якщо це її остання прижиттєва радість – то де хоча б натяк? (300 тис. доларів на лікування Аврори герой Харатьяна, до речі, виділив в останній момент, така ментальність.)

Чому в анотації до фільму "Аврора" стверджується (далі – дослівно): "Це перший художній повнометражний фільм, присвячений чорнобильській трагедії", якщо це далеко не перша картина про трагічні події і відомий український режисер Михайло Бєліков зняв 1990 року фільм "Розпад" (із Сергієм Шакуровим у головній ролі) – теж про Чорнобиль, стрічка не раз демонструвалася на ТБ?

Чим не догодила АПУ (Асоціації продюсерів України), скажімо, конкурентна картина "Помаранчеве небо" (коли йшлося про публіцистичну змагальність із тією ж таки "Авророю" напередодні "Оскара"), адже там теж є свої достоїнства, наприклад, "найкраща роль другого плану", яку зіграв Олександр Олександрович Мороз? (15 грудня, як стало відомо "ДТ", передбачаються перші установчі збори так званого "оскарівського комітету" від України – вони на майбутнє вирішуватимуть долю найбільш гідних; та лише дивина: гідних фільмів практично немає, зате комітет працюватиме"!)

Чи зуміємо хоч колись зрозуміти, що піар і творчість – це не близнюки-брати? (Коли чесно, я вже й не знаю, хто з них сьогодні нашій матері-історії більш цінний...)

* * *

А тепер про деякі внутрішньоколективні творчі суперечки. Місцями заплутана історія у зв’язку з "Авророю" виникає, коли мова заходить про оператора цієї картини... У титульних титрах значиться – "головний оператор Віталій Конєвцов". Але, виявляється, у цій "скриньці" їх було двоє. Днями до Києва прилетів Ігор Крупнов – кінооператор, у своїх колах досить відома людина. Він зняв на початку 90-х картину "Кисневий голод", що наробила шуму (режисер Андрій Дончик, автор сценарію – Юрій Андрухович), і за цю роботу здобув приз "За операторську майстерність" на МКФ у Венеції (Італія, 1992 рік). Тут знову виникає багато запитань... Тому що пан Крупнов твердить (далі – знову дослівно, записи його емоційних монологів бережу на двох касетах як священну реліквію): "Зі мною повелися нечесно, неколегіально... Чому в титульних титрах "Аврори", в афішах, у рекламі, у різних анотаціях ніде не зазначено те, що головний оператор "Аврори" – ваш покірний слуга? Ось – договір, де всі нюанси наших творчих і виробничих відносин із компанією Оксани Байрак зазначені по пунктах... Ось – попередні анонси фільму, де на початковому етапі позначено "оператор-постановник – Ігор Крупнов". Коли мені в Іспанії зателефонували друзі – актори Алла й Олег Масленникови – і повідомили, що можливий цікавий проект у Києві, я відразу ж погодився. Тим більше, що це був повний метр... Деякі образи для візуального ряду майбутньої картини в мене виникли, коли я дивився альбом "Чорнобильський репортаж" – блакитне небо, пшеничне поле, символ національного прапора – і дозиметр на цьому полі. У цілому я зняв майже 80% картини. І до колеги, котрий працював на цьому самому фільмі зі мною другим оператором, загалом, фахових претензій немає. Що ж стосується етики... Мене не запросили навіть на прем’єру. Можуть виникати різні суперечки – творчі, виробничі, але як можна ігнорувати авторські права художника? Зокрема і цими питаннями займаються мої адвокати. Хоча я не хочу ні судів, ні голосного з’ясування стосунків. Я хочу лише нагадати колегам – про коректність, етику, фаховий такт".

Режисер Оксана Байрак, із якою вдалося зв’язатися "ДТ", своєю чергою, каже, що оператор Ігор Крупнов був звільнений ще на початку листопада 2005 року. "Так, я його звільнила. А потім він просто зник. Можливо, це була моя помилка, що запросила цього оператора. Адже надалі виникло дуже багато проблем. Він давно не працював. У нього давно не було досвіду у великому метрі. У нього, на жаль, поганий зір. Можливо, через це майже сорок відсотків знятого матеріалу виявилися браком. Виникла перевитрата плівки. Жахлива робота на візку. Мене не задовольнила його робота зі світлом. А мені було важливо зробити якісний фільм, до якого сьогодні виявили інтерес різні країни. І треба було якось виходити з тої ситуації. До того ж у мене є свідки – відеоінженери і багато інших людей, котрі, своєю чергою, теж розкажуть про процес цієї роботи... І коли буде потреба, я викладу в Інтернеті те, що було знято на початковому етапі, – і тоді можна буде говорити про якість..."

P.S. Незважаючи на творчі й авторські розбіжності, прокатна доля "Аврори" триває. 150 копій картини – тільки в СНД. Показник солідний (якщо врахувати, що це не екшн і, наприклад, "Денна варта" мала 500 копій). Що ж до викладених вище "перипетій", то повідомляти про кожний подальший поворот суперечки, яка супроводжуватиме цю картину, гадаю, цілком зайве. На кожне апчхи не наздоровкаєшся.

"Дзеркало тижня", № 47 (626), 9 – 15 грудня 2006 року




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com