Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

20.02.2007 13:53

З Новим роком, Китай. "Золотого ведмедя" журі Берлінале присудило китайському фільму. Схоже, ця країна стає диктатором кінематографічної моди

Сергій Тримбач, "Україна молода"

Суботнього вечора у Berlinale Palast було вручено головні нагороди 57-го Берлінського кінофестивалю. Журі, очолюване американським режисером і сценаристом Полом Шредером, виголосило свій вердикт. "Золотого ведмедя" забрав фільм "Шлюб Туї" Ванг Кванана (Китай), гран-прі та "Срібного ведмедя" "відхопила" стрічка "Інший" (Аргентина – Франція – Німеччина), режисер Аріель Роттер. Приз за кращу жіночу роль отримала разом із таким самим посрібненим ведмедиком німкеня Ніна Хосс – за роль у трилері Крістіана Петцольда "Єлла", а кращим актором названо Хуліо Чавес ("Інший"). "Срібного ведмедя" за режисуру повіз в Ізраїль Йозеф Седар (стрічка "Бофорт"), а журі ФІПРЕССІ відзначило чеського режисера Їржі Менцеля за картину "Я служив англійському королеві".

Останні два дні роботи Берлінале виявилися доволі цікавими. Спершу всіх інтригувала картина китаянки Лі Ю "Загублені в Пекіні", доля якої весь час обростала чутками – йшлося заледве не про заборону фільму на батьківщині, потому – про вимоги зробити купюри... Закінчилося тим, що стрічку показали нібито в авторській версії. За головним мотивом фільм дещо нагадує "Дитину" бельгійців Дарденів (переможець Канн дворічної давнини). Там, нагадаю, двійко молодят народжує дитя, жити ніде і татко-хлопець вирішив заробити, продавши немовля...

У чомусь подібна ситуація і у Лі Ю. Молоде подружжя з провінції живе у столиці Китаю, треба вижити і перемогти у місті, наповненому стількома спокусами (образ міста є важливою складовою картини). Перші хвилини наповнені епізодами еротичного характеру – причому підкреслюється, що герої старанно наслідують порнофільми. Так у всьому: провінціали прагнуть за всяку ціну вивчити мову новітньої цивілізації. Тільки разом з нею засвоюються і моральні стандарти. Настільки сильно, що зайди з азіатських степів дають фору столичним аборигенам. Фільм, що починається заледве не як порно, виходить на соціальну драму, аналіз реальності, що складається у китайському індустріалізованому місті.

Загалом сподобався і фільм відомого чеського режисера Їржі Менцеля "Я служив англійському королеві". Події стрічки відбуваються у проміжку між двома світовими війнами, а потім і під час самої війни.

Чехи живуть – не тужать, життя прекрасне посеред матінки-Європи, такої доброї до цього народу. Герой картини – молодий Ян Дітє (болгарський актор Іван Барнев) – і прізвище його аж ніяк не випадкове. Бо живе, як у бога за пазухою, всіх маток ссе, зі всім і всіма згідний. Блискучий епізод: ефіопський королик вручає величезний орден, одначе не може дотягтися до винагороджуваного.

Треба присісти – Ян, що стояв поруч, швидко здогадався це зробити й орденок почепили йому (знайдіть бодай одну відмінність в українському обряді винагород; присісти треба – і всі діла).

Ну і так далі. А потому, ні сіло ні впало, приходять німці, у Яна трапляється роман із німкенею Лізою (Джулія Єнч). Одначе ж тут серйозна перешкода – Ліза чітко дотримується правила не псувати арійську кров. Одначе вихід знаходиться – у Янового діда прізвище артикулювалося на німецький манір: Діті. Ще маленьке дослідження сперми, і все о’кей...

Словом, фільм є нічим іншим, як сміховим дзеркалом для цілої чеської нації. Менцель констатує її інфантильність. "Чехи не воюють!" – виголошує один із персонажів. А той, хто не бореться за свою самість і гордість, той є іграшкою сліпої долі. От завтра перейдуть кордон люди в зелених мундирах і заходяться диктувати тобі правила життя. Бо ти не маєш власних. Гей, українці, а чи не про нас от ся картина? Дуже раджу подивитись!

Не розчарувала і стрічка британця (а власне шотландця) Девіда Маккензі "Халем Фое" – режисеру вдалося доволі вдало поєднати прийоми детективу, містерійної драми і поетичного стилю у презентації матеріалу. Маккензі, настільки можна судити, поведений на акцентуванні власне шотландського, фотографуванні особливої ментальності людей цього краю.

Ну, а на закритті фестивалю показали фільм Франсуа Озона "Янгол". Історія життя і смерті Анджели Деверел (у цій ролі Ромола Гараї; у її персональній фільмографії 2007 року значаться 5 стрічок! Молода актриса стрімко виходить на зоряну орбіту). Події відбуваються з 1905 і до початку 20-х років. Провінціалка приїздить у Лондон і швидко завойовує його своїми романами. Заодно прагнучи вибудувати своє життя як своєрідний рай у лондонському палацовому передмісті. Одначе все розбивається об хвилі навколишнього буття – під його уламками героїня, зрештою, і помирає... Режисерові, на мій погляд, вдалося відтворити стиль епохи, коли видавалося, що людина входить у період творення власного світу, який не буде залежати від навколишнього Космосу і чогось позаперсонального. Утопія, хоча й грандіозна.

Ну, а докладніше і системніше про свої рефлексії від програми Берлінського кінофестивалю – вже в заключному матеріалі.

"Україна молода", № 032, 20.02.2007




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com