Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

23.03.2007 15:37

Чоловічі справи. Критичний реалізм Славоміра Фабіцького

Олексій Радинський, KINO-КОЛО (33, весна), 2007

Від 23 до 27 березня у Києві, в кінотеатрі "Кінопалац", проходитимуть Дні польського кіна, що їх проводять Польський інститут у Києві, Всеукраїнська мережа кінотеатрів "Кінопалац" за підтримки Інституту ім. Адама Міцкевича у Варшаві. Згодом фестиваль відвідає Львів (29 березня – 2 квітня), Харків (5 – 9 квітня) і Донецьк (11 – 15 квітня). У всіх містах покази здійснюватимуться у кінотеатрах мережі "Кінопалац". Ми продовжуємо на порталі публікацію низки текстів з польського номера (33, весна, 2007) часопису KINO-КОЛО, що представляють сучасне польське кіно та фільми, що входять до програми Днів... Наразі пропонуємо матеріал про дебютний повнометражний фільм режисера Славоміра Фабіцького "З віднайденого"/ Z odzysku (2006), що демонструється в рамцях Днів польського кіна...

В рубриці "Інтерв’ю" читайте також розмову з режисером Славоміром Фабіцьким...

Польська кіноспільнота має достатньо підстав вважати Славоміра Фабіцького чи не найперспективнішим режисером нового покоління. Шалений успіх його студентської роботи "Чоловіча справа" (від Ґран-прі на "Молодості" до номінації на "Оскара") вкупі з тривалим чеканням на перший "дорослий" фільм створили навколо цього кіномистця авру надвисоких сподівань. Його нова повнометражна стрічка під назвою "З віднайденого" стала однією з найбільш очікуваних у 2006 році.

Власне, Фабіцький зробив саме те, чого від нього чекали: знову, як і в "Чоловічій справі", його герої – молоді фрустровані жителі провінції, поставлені перед незмінним вибором: приєднатися до навколишнього зла чи спробувати чинити йому опір. У першому випадку таким персонажем був школяр, котрий відмовлявся від будь-якої соціальности на користь спілкування із хворим собакою. Головного героя фільму "З віднайденого" на ім’я Войтек легко уявити тим самим хлопцем, який на 10 років подорослішав, закохався й навчився битися. Двох персонажів Фабіцького зближує і очевидна едіпівська проблема: місце батька-садиста з "Чоловічої справи" у житті Войтека посідає всюдисущий дід (у виконанні знаменитого Єжи Трелі), який за відсутности справжнього батька перебрав на себе його функції. Не дивно, що його вплив не змусить Войтека працювати на свинофермі. Він непогано б’ється на підпільному боксерському ринзі, облаштованому в старій копальні. Невдовзі молодого бійця запрошують до місцевої "охоронної фірми". Войтека затягує дрібний кримінал, та йому постійно заважає надмірна як на ґанґстера чутливість до чужого лиха. Зрештою, свою кримінальну кар’єру Войтек виправдовує лише прагненням допомогти Каті, старшій за нього нелеґалці з України, котра має маленького сина. Коли ж Войтек вирішує зав’язати з брудними справами, колеґи цього не пробачають.

"З віднайденого" – це жорстка історія про сучасних ґанґстерів із малого робітничого містечка. При цьому Фабіцький якомога старанніше дистанціюється від усіх можливих жанрових відповідників. Його "погані хлопці" доволі часто мають жалюгідний вигляд. Войтеків напарник на прізвисько Калафьор, приміром, в одній зі сцен не витримує знущань їхнього спільного боса, дістає "пушку", стріляє – і промахується, бо Войтек устигає смикнути його за руку. Зрештою, це чи не єдина у фільмі сцена, де героєві вдається виявити спритність. Бандит із нього ніякий, бо коли треба діяти, він зайнятий доланням етичних бар’єрів. Він відмовляється стріляти у бродячих псів, і його викидають із "фірми". Та невдовзі Войтек повернеться до справи. Йому доведеться ламати нові й нові психологічні кордони, аж доки Катя разом із сином покине його, перебравшись, ясна річ, до його ж таки дідуся. Хлопцеві зостається хіба повернутися на свиноферму. В останній сцені Войтек, ледь живий після помсти колишнього боса, кидається в зимну річку й пливе у напрямку дідівського дому.

Оповідаючи цю історію, Славомір Фабіцький щодалі дужче занурюється в реальність дидактичного роману ХІХ століття. Історію "хорошого хлопця" у злому оточенні саме так розповів би якщо не Діккенс, то Панас Мирний. Рецидиви психологічного реалізму в європейському кіні трапляються реґулярно, й тепер Славомір Фабіцький може претендувати на авторство одного з найрішучіших кроків у цьому напрямку.




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com