Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

23.03.2007 16:22

Перший польський (пост)вестерн. Пьотр Укланський та його Summer Love

Олексій Радинський, KINO-КОЛО (33, весна), 2007

Від 23 до 27 березня у Києві, в кінотеатрі "Кінопалац", проходитимуть Дні польського кіна, що їх проводять Польський інститут у Києві, Всеукраїнська мережа кінотеатрів "Кінопалац" за підтримки Інституту ім. Адама Міцкевича у Варшаві. Згодом фестиваль відвідає Львів (29 березня – 2 квітня), Харків (5 – 9 квітня) і Донецьк (11 – 15 квітня). У всіх містах покази здійснюватимуться у кінотеатрах мережі "Кінопалац". Ми продовжуємо на порталі публікацію низки текстів з польського номера (33, весна, 2007) часопису KINO-КОЛО, що представляють сучасне польське кіно та фільми, що входять до програми Днів... Наразі пропонуємо матеріал про один з фільмів Днів польського кіна – "Summer Love" Пьотра Укланського...

Проект, що був заявлений як "перший в історії польський вестерн", швидко зажив слави одного з найезкотичніших європейських фільмів минулого року. Почати з того, що Summer Love – узагалі не кінострічка у традиційному значенні цього слова, а її творець є не кінорежисером, а знаним у світі мультимедійним миcтцем, котрий використав форму наративного фільму як спосіб реалізації свого чергового проекту.

У розмові з кураторами й культурологами Лукашем Рондудою та Міхалом Волінським (цит. за: Milość jako element formalny. Z Piotrem Ukłańskim rozmawiają Łukasz Ronduda i Michał Woliński. Piktogram. Issue 4, year 2006) автор Summer Love розповів про ідею проекту...

Summer LoveПьотр Укланський. Саме поняття "Польського вестерну" має стосунок до концепту незавершености чи неможливости. Практичне реалізування такого типу проекту – спроба втілити те, що вважається невтілюваним. З іншого боку, з розвитком історії фільмова нарація поступово дезінтеґрується. Можна легко уявити собі, що нарацію не просто фраґментовано – вона взагалі перестає існувати. Так чи так, я намагався бути передбачливим: персонажі промовляють репліки, що стосуються попередніх сцен, є якась тяглість. Зрештою, мене це приваблює: нарація, зміст. Це історія між двома людьми, про любов, про неможливість.

Summer Love існує на межі двох, здавалося б, протилежних практик: "індустріального" кіновиробництва та сучасного мультимедійного мистецтва. Про формальну належність Summer Love до кіноіндустрії свідчить присутність у фільмі першорядних польських зірок Боґуслава Лінди й Катажини Фіґури, а також американського guest star Вела Кілмера. Стрічку було показано на Венеційському МКФ та на фестивалі польського кіна у Ґдині, де вона зіткнулася з нерозумінням критиків, звиклих бачити "фільм" як цілковито самостійний мистецький ґатунок. Тимчасом метою Укланського було вказати на вторгнення медійного мистецтва в царину конвенційного кіна. Summer Love доводить, що сучасний медія-арт здатен не лише експериментувати та "гратися" з каноном, а й вільно переходити на територію "справжнього" кіна й використовувати його мову для побудови власних висловлювань.

П.У. Я далекий від утопії на засадах „або кіно, або мистецтво – й мають рацію лише ті, хто обстоює одну з цих позицій”. Але, приміром, елемент "безпосередньої" (присутности. – Ред.) публіки не пасує до так званого дискурсу сучасного мистецтва – а я намагаюся цей ефект адаптувати. Комар і Меламід теж це робили. Я дуже рідко ходжу до кіна, тож сприймаю фільми через більший чи менший телевізор. Тож дивлюсь на це зовсім інакше, немає цієї спокуси. Тобто переглядаєш фільм у дуже аналітичний спосіб – десь зупиняєш, щось перемотуєш.

Творчість Пьотра Укланського, котрий живе у Нью-Йорку, реґулярно підважує візуальні та жанрові канони сучасного кіна. Не дивно, що це викликає аґресивний опір представників "кінотрадиції". Одним із найгучніших епізодів у кар’єрі Укланського стала виставка "Нацисти", що складалася з фільмових кадрів, де польські актори грають зазначених у назві виставки персонажів. Експозиція цього проекту у варшавській ґалереї Zachęta зазнала нападу від актора Даніеля Ольбрихського, котрий знищив власне зображення в нацистській формі. Цей епізод виявив певну герметичність польського кіносередовища, що виявилося нездатним сприйняти критичне послання зі сфери сучасного мистецтва. Новий проект Пьотра Укланського також спрямований проти штучних кордонів, що творять радикальну відмінність між "кіном" та "сучасним мистецтвом".

П.У. Із перспективи дискурсу мистецтва узагалі немає потреби робити стрічку (в продукційному сенсі). Щось на кшталт: "Не мусиш робити фільму, вистачить провести зйомки. Провів їх – і зазначив: концепція польського вестерну існує". Зараз я зробив цей проект, але насправді з перспективи "мистецтва" я не просунувся далі своєї першої фотосесії на тему вестерну, яку здійснив 1999 року. Концепція є тією ж самою. Те, чи став він кращим тепер, коли функціонує в широкому світі, залежатиме від реакції публіки.

У Summer Love Пьотр Укланський не менш рішуче, ніж у "Нацистах" піддає сумніву постать актора як інструмент творення екранної фікції. Польські зірки в польських пейзажах говорять англійською, видаючи себе за жителів американської прерії. А Вел Кілмер, чия участь у будь-якому проекті здатна принести чимало дивідендів, протягом усього фільму втілює небіжчика. Решта персонажів теж не є багатослівними: Укланський змушує своїх знаменитостей відмовитися від зіркового статусу, зійти з першого плану і стати однією з численних поверхонь, на яких розгортається концептуальне дійство народження польського (пост)вестерну.

П.У. Для мене насправді існує лише форма. Але позаяк стільки людей займаються тільки нею, починаєш шукати іншої форми, й раптом виявляється, що зміст може стати її частиною. Формою може бути... нещасливе кохання. Очевидно, з цього легко сміятися, важче це показати. Бо якщо насправді любови немає, бо любов помирає з роками, залишаючи призвичаєність, комфорт, взаємоповагу, – чи цікаво про це оповідати? Ні. То стара історія. Але як формальний елемент, чи невід’ємна частина формального елементу, способу, в який це розказано, – то інша річ...




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com