Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

28.03.2007 13:21

Грішний Френк

Максим Артеменко, CINEMA, №3 (березень 2007)

Пропонуємо матеріал про знаменитого автора коміксів Френка Міллера, екранізація графічної новели якого – фільм "300 спартанців" режисера Зека Снайдера – вийшла минулого тижня в український кінопрокат.

МІЛЛЕР: ПОЧАТОК

Написана Френком Міллером наприкінці 80-х новела "Бетмен: Рік перший", яку позаминулого року екранізував Крістофер Нолан, починається епіграфом: "Він стане найкращим поборювачем злочинності, якого бачив світ... Це буде нелегко". Якщо змінити "поборювала" на "автора коміксів", цей епілог стане чудовим вступом до творчого шляху самого Міллера. Френк змалку захоплювався коміксами. В шість років майбутній візіонер уже створював власні історії. У школі він одягав форму на аматорську сорочку Супербоя, поки одного дня якийсь телепень не нам’яв йому боки. "Я більше не міг бути Супербоєм. Слід було подорослішати, і я подорослішав. З новим прагматичним світоглядом я зробив реалістичний крок. Виважений, дорослий крок: я вирішив, що я Спайдермен", – розповідає Міллер – "У Спайдермена теж були проблеми зі шкільними негідниками. Проте він не зважав на них, зберігаючи секрет своєї незрівнянної сили".

Читати яскраві енфантильні брошурки Міллер покинув тоді, "коли почав зустрічатися з дівчатами". Натомість уяву майбутнього автора захопили детективи Дешелла Гемметта й Раймонд Чендлера. Коли ж Френк перебрався з Вермонту до Нью-Йорка, де певний час працював теслею, він відкрив для себе класичний нуар, що його транслювали в нічному телеефірі. Провідником в індустрію коміксів для Френка став популярний ілюстратор Ніл Адамс, який познайомив талановитого провінціала з канонами жанру й урешті допоміг йому знайти роботу в одного з другорядних видавців Gold Key Comics. "Своє перше професійне завдання я виконував цілу вічність. Воно було обсягом у три сторінки і мені знадобилося три тижні, щоб намалювати їх. Але це був початок", – згадує Міллер.

ТЕМНІ ЛИЦАРІ

Візитівкою 23-річного Міллера став Шибайголова. Френк угледів у сліпому меснику певний потенціал і перетворив його з аутсайдера на одного з провідних персонажів всесвіту Marvel. Пригоди Шибайголови Френк рясно вкрив алюзіями на самурайську манґу та чорно-білі детективи. Саме на сторінках цього коміксу вперше з’являється Електра – вигадана Френком домінатрикс. "Помилка, якої постійно припускались – я зву її помилкою Лоїс Лейн (приятелька Супермена – ред.), –  в тому, що всі екстраординарні богоподібні герої, закохувались у звичайних людей. Мені це здавалося абсурдом. Тож я вирішив, що Шибайголова має зустріти кобіту, яка б могла завдати йому добрячого прочухана. Всі намагаються представити Електру доброю, проте вона дуже, дуже погана дівчинка. І ій від цього дуже зле", – пояснює Міллер, який попри симпатію до своєї героїні без вагань вбив її, коли це стало сюжетно вмотивовано.

1986 рік – важлива дата в історії коміксів. Саме в цей час в друк виходять "Наглядачі" Алана Мура (новела буде згодом екранізована Зеком Снайдером) і "Темний Лицар повертається" Френка Міллера. Остання книжка розповідає про підстаркуватого Бетмена – мізантропа, який обертав свої численні неврози на боротьбу зі злочинністю. Згодом Міллера запитали, чи не нагадувала робота над Бетменом намагання втримати в руках тендітну старовинну вазу династії Мінь. На що художник відповів: "Це радше нагадувало тримання дебелого алмазу, який просто неможливо розтрощити".

Наприкінці 80-х Міллер привернув увагу голлівудських продюсерів, які запропонували йому написати сценарії другої й третьої частин "Робокопа". Саме цей досвід змусив Френка зневіритися у великому кіно – мистця дратували постійні втручання в його тексти з боку замовників. Витративши кілька років в Лос-Анджелесі, Міллер повернувся до справи, у якій розумівся якнайкраще.

МІСТО ГРІХІВ

"У авторів коміксів є невеличкий брудний секрет – ми займаємося тим, що створюємо історії навколо речей, які справді любимо зображувати. Для мене пріорітетними були могутні хлопці у потертих плащах, спокусливі жінки й вінтажні тачки. Навколо цього я створив Місто Гріхів", – розповідає Френк про генезу свого найвідомішого творіння.

Серія брутальних чорно-білих новел зробила Міллера найпопулярнішим представником неонуару в індустрії графічних історій. Але важливішим є те, що "Місто гріхів" посприяло поверненню Міллера на широкий екран. Завдяки Робертові Родріґезу, що вмовив Френка дати дозвіл на екранізацію популярного коміксу, художник змінив ставлення до фабрики мрій. Натхненний успіхом першої частини пригод Марва й компанії, Міллер навіть дозволив екранізувати іншу свою новелу – "300", хоча часу на особистий догляд за проектом автор не мав. Френк також залишився втішеним від нової інтерпретації Темного Лицаря, що її запропонував глядачам тандем Нолана-Бейла. Однак, попри всі позитивні зрушення у ставленні до кіно, автор дотепер відчуває дискомфорт, коли його роботи адаптовують до великого екрану без його участі: "Уявіть, що ви до безтями закохані в якусь жінку і раптом ви розлучились і побачили її з іншим чоловіком. Саме так я себе відчуваю, коли хтось екранізує мої твори. Це нелегко".




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com