Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

24.09.2007 16:55

Мости в тумані

Сергій Тримбач, "Україна молода"

Закриття фестивалю "Кіношок" відбудеться пізнього вечора у вівторок, 25 вересня. У програмі понеділка найбільшу увагу викликав фільм Сергія Бодрова-старшого “Монгол” (Росія – Казахстан) – про невідомі сторінки життя  Чінґіз-хана. Минулого року була так само міжнародна копродукція “Кочівник” за режисерської участі того ж таки Бодрова. Казахи розкручують свій кінематограф і в такий-от спосіб – продукуючи фільми, що претендують на статус блок-бастера. Тобто стрічок, які характеризуються великою концентрацією фінансів, а потому і глядацької уваги. Те, про необхідність чого у нас заявляли неодноразово, більше того, кілька разів оголошувалося, що ось вони, вже на марші до кінотеатрів, вітчизняні блок-бастери. Щоразу виходив пшик... Одначе про картину Бодрова наступного разу. А поки що деякі інші фестивальні імпресії.  

Бондарчук плюс
У програмі п’ятниці показали кілька українських короткометражних стрічок. 20-хвилинний “Таксист” Романа Бондарчука, учня Юрія Іллєнка (закінчив його майстерню у Київському університеті театру, кіно і телебачення 2004 року) викликав бурю емоцій на прес-конференцій. Таких компліментів з боку провідних російських критиків і журналістів на адресу українського кінематографіста не чутно було давно. І справедливо – хлопець вочевидь талановитий, тепер би тільки не загубитись у всій цій бодязі телевізійних “прикольних” серіалів і серіальчиків, вигребти на плесо справжнього мистецтва.

До речі, Бондарчук народився і виріс у Херсоні, в сім’ї творчих людей. Батько – журналіст, мати – відома письменниця Алла Тютюнник. Вона брала участь в роботі над фільмом як сценарист. Окрім кіно, Роман  пише (автор книги “Директор коридору”), робить спроби у царині пластичних мистецтв (учасник виставки “Революційний експериментальний простір”, автор інсталяцій)… Багатогранна людина. Що ж до фільму… Режисер звернувся до матеріалу власне херсонського життя, яке, за його ж словами, ні на кого й ні на що не схоже. Своя  осібна мова, атмосфера, відчуття часу і простору. Свої уявлення про мораль. Коли таксист привозить свою клієнтку до себе додому і замикає на ключ, оголошуючи, що вона мусить вийти за нього заміж, у глядацькому залі зашепотіли: як у Балабанова у “Вантажі 200” (хоча Бондарчук просто фізично не міг бачити ту картину). Одначе далі нічого подібного – світ інший, винахідливо подані персонажі, добре продуманий фінал, коли шукають мосту і не знаходять. Як пояснив режисер, часто-густо діалоги народжувалися просто на знімальному майданчику і це витворює враження “сирої”, “непрожованої” реальності, далекої від ламуру, якого ми накуштувалися останнім часом вище  пуза… Талант, безсумнівний талант – заявляю про це відповідально.

Куди скромніше враження справили інші українські фільми. Хоча “Приблуда” (28-хвилинний режисерський дебют Валерія Ямбурського) доволі симпатична робота. Сільська бувальщина про самотню людину (Ярослав Гаврилюк), якому підкидають собачку і він ніяк не може її здихатись. Навіть у “муму-інний” спосіб пробує її втопити. Не виходить нічого. А тут ще пришелепкуватий сусіда (Валерій Шептекіта) назирці ходить  і соромить його нехіть до спілкування. Усе ж розуміння прийде і новий колектив всядеться на чудернацьке авто, аби рушити у світле майбуття. В одному фільмовому тексті змішано елементи ексцентричної комедії та психологічно-побутової драми. У традиції, що відсилає як до Григора Тютюнника та Івана Миколайчука (“Вавілон ХХ”), так і до Еміра Кустуріци, чий вплив бачиш по багатьох картинах режисерів молодшого покоління.

Тяжіє до ексцентричної комедії q “Стіна”  Романа Бровка. Учень Михайла Іллєнка, останній є і автором сценарію. Солдатська бувальщина, доволі “прикольна”. Як солдат, закинувши щось там із своєї амуніцї, отримує в дар – перелетіло через ту ж стіну – річ куди коштовнішу. І пішло-поїхало. Віра в чудо-диво є річчю заразливою – офіцери, що з’являються пізніше, зачинають тієї ж… Задовго вийшло, от що. Не можна анекдот розповідати сімнадцять хвилин. Скоротити б удвічі – самий раз було би. А от “Крила” Олександра Усіка є студентською роботою (третьокурсник того самого університету театру, кіно і телебачення) і доволі точно вибудуваним етюдом про ефемерні бажання, що одвідують людину у будь-якому віці.

Життя, яким воно є
Як і  нашого Бондарчука, латиша Юріса Прошкуса переслідувало бажання подати “непроварений” фрагмент реальності. Режисер пройшов серйозний вишкіл – і Латвійський університет, і Каліфорнійський інститут мистецтв. Авто ряду інсталяцій, учасник виставок. Це прикмета нового часу – молоді прагнуть опанувати якомога ширше поле екранних технологій та практик. Можливо, саме американці прищепили Прошкусу любов до репетицій і доекранного ретельного програвання ситуацій. У фільмі “Монотонність” (великий конкурс) нічого гламурного й полірованого, найменшого блиску. Героїня фільму Ілзе (Івета Поле) приїздить до Риги з провінції, аби вибитись в люди. І потрапляє в химерне середовище людей, які невість чим і займаються. Примарне життя великого міста, яке витворює в людях пустоту і бажання кудись подітися…

Ще одна прибалтійська картина, “Маґнус” (режисерський дебют естонки Кадрі Киусар, так само у великому конкурсі) і зовсім трагічна. Її герой, юнак Маґнус (Крістіан Касеару), одержимий манією смерті. Фільм занурює нас в атмосферу суспільства, від якого й без того одгонить трупом. Наркотики, алкоголь, порнографія, невпорядковане статеве життя… Звідси й справді захочеться вистрибнути у якийсь інший простір. Що хлопець і робить, а батько – той приймає як даність. Приглушено все, навіть інстинкт батьківства. Мости у завтрашній день зависли в тумані, і ні згуку звідти. Не бринить струна, не чутно музики. Заледве не за класиком: “Невже і музика нас полишить?..”. Заворожуюча картина, блискуче знята оператором Павлом Собчиком…

Анапа, Краснодарський край, РФ




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com