Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

24.10.2007 17:07

Знімай, Єво, знімай!

Діма Бондарчук

Конкурсну програму повнометражних фільмів «Молодости» відкрила українська стрічка Єви Нейман «Біля річки».

Сценарій фільму написаний за мотивам оповідання «Старенькі» Фрідріха Горенштейна, вродженого в Києві радянського письменника й сценариста („Солярис”, „Раба кохання”), що той у 1980-х еміґрував до ФРН й там помер кілька років тому. Єва Нейман познайомилася з Горенштейном, коли навчалася режисурі в Берліні.

У фільмі розповідається один день (скоріш за все, останній день) із життя майже дев’яностолітньої матері та її дочки, які живуть разом. День, що в ньому не було захоплених літаків, спроб знищити світ, пограбувань банків, шаленого кохання. День з простою історією людини, її маленькими втратами та подвигами. (Пригадалася класична неореалістична стрічка Вітторіо де Сіки «Викрадачі велосипедів»).

Роль мами виконує найстаріша актриса московського Театру на Таґанці – Маріна Поліцеймако, дочки Маші – Ніна Русланова. Свої будні вони проводять не виходячи з квартири, між мертвих мух та взаємних психозів. Героїчним учинком для них стає прогулянка до річки і човном по ній. Власне, про це увесь фільм. Про людей, яких вони зустрічають. Про те, як змінився світ.., якими лишилися вони.

Єву Нейман – мало не у кожній новині, не кажучи вже про рецензії на фільм, майже звинувачують у роботі «під Муратову». Цікаво, чи була б ця мова такою частою, коли б Єва не проходила практику в Кіри Муратової? Загалом, звинувачення ці смішні.

Пригадується епізод зі стрічки братів Коенів «Бартон Фінк», коли продюсер сварить молодого талановитого письменника: «Чуття Бартона Фінка? У мене десяток штатних сценаристів, яким я скажу написати з чуттям Бартона Фінка, і вони напишуть!»

Зі своїм фільмом Єва Нейман вже відвідала до двох десятків кінофестивалів. Картина отримала кілька нагород, зокрема, срібну нагороду в Лаґові (золото дісталося картині Павла Лунґіна «Острів»).

Та й без цього очевидно, що фільм не безпомічний, як то було, на мій погляд, зі «Штольнею», «Авророю» та «Оранжлавом»  – мистецьки цікавий і фахово якісний.

І якщо більшість критиків кажуть «хай зафільмує ще одну стрічку – тоді побачимо», то це вже щось значить. Знімай, Єво, знімай!




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com