Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

28.10.2007 16:04

МОЛОДІСТЬ: Німці фільмувати вміють. А українці показувати – ні?..

Віктор Глонь

У ніч із 26 на 27 жовтня „Молодість” презентувала глядачам німецьку „Довгу ніч короткого метру”.

Серед майже 30 короткометражок переважна більшість є невигадливими скетчами, кліпами, замальовками, що їх ніби було створено суто задля оглядової демонстрації потенціалу фільмарів – таке собі портфоліо. І фільмують німці до певної міри талановито – досвідчені режисери, поглянувши на такі портфоліо, обов’язково знайшли б вправну знімальну команду для себе. Але за новими ідеями, несподіваними рефлексіями наразі звертатися до них дарма. Серед низки кіноопусів, лише одиниці з них тією чи іншою мірою формують і висловлюють проблему, змушують крізь призму камери по-новому поглянути на речі, замислитися...

Фільм режисера Тімо Катца „Вихор” є чи не найпростішим і найкоротшим – три хвилини на екрані з блискавичною швидкістю подають зображення сотень фасадів приватних будинків, змонтованих у лінійний панорамний кадр. Нічого цікавого там не було б, аби ж певної миті не приходило усвідомлення: усі ці будинки абсолютно однакові, змінюється лише їхній колір, марки авт, що біля них стоять та оформлення ґанку. В усьому іншому вони абсолютно ідентичні. Таким чином фільм Тімо Катца стає чи не зразком короткометражного кіна – неймовірно влучно режисер ставить питання взаємодії форми та змісту в сучасному світі. І головне – користується виключно кіномовою, таким чином показуючи, що вона ще жива й здатна, як жодне інше мистецтво, концентровано й об’ємно передавати думку автора.

„Взаємовигідна торгівля” Міхаеля Дреєра піднімає непросте питання торгівлі дітьми. Німкеня середніх років приїздить до Марокка з метою придбати немовля, але висуває посередникові умову – вона повинна побачити матір. Зустріч із нею змінює намір німкені, вона вирішує, що дитині буде краще з хай якою, але рідною матір’ю. Після ночі роздумів вона вирішує навіть віддати всі гроші, за які планувала купити дитину, на виховання немовляти. Але жінка не знає, що дитини, як незатребуваного товару, ділки вже позбулися...

„Аналоговий брат” Фалька Пеплінського – дотепна розповідь про боротьбу цифрових технологій із аналоговими. Начеб у цьому змаганні все вирішено – радіоприймачі, авдіокасети та вінілові платівки надто ненадійні й архаїчні, щоб протистояти у боротьбі з мікропроцесорами, дискетами та компакт–дисками. Проте високотехнологічні винаходи подібно до наркотиків „підсаджують” на себе людей, тим самим перетворюючи їх на бездушних „користувачів-андроїдів”. Головний герої стрічки намагається витягнути двох своїх знайомих із „матриці” технонаркоманії й надати життю первинної яскравости.

Нарікати на організацію фестивалю – річ невдячна й несправедлива, адже можливість подивитися рідкісне кіно нам дарують кількадесят ентузіастів, які, фактично, й несуть на собі всю „Молодість”. Технічні проблеми, труднощі перекладу, різноманітні накладки – усе це можна й потрібно вибачати – ставитися з розумінням. Та з іншого боку, анонсуючи певну подію, запрошуючи глядачів, варто хоча б із мінімальною прискіпливістю ставитися до організаційних питань. Апотеоз технічних негараздів трапився саме на ночі німецького кіна, щó аж ніяк не підкреслює німецьку пунктуальність та ретельність. Показ відбувався з DVD-носіїв, а це означає „замерзання” картинки, десинхронізація звуку із зображенням, позбавлення фільмів кінцівки, або ж узагалі відмова від їх демонстрації. Більше того – субтитрувальники (себто хлопці, що перемикають субтитри паралельно з демонстрацією фільму), певне, дуже натомилися за день, і пішли спати десь посеред „Довгої ночі...”, залишивши глядачів самотужки вивчати німецьку мову...

Ну що ж – vielen dank!




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com