Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

18.02.2003 13:48

Хто боїться Мамая? (частина ІІІ: Сюжет(и))

Олесь Санін (KINO-КОЛО, літо, 2001)

В “Мамаї” немає одного сюжету, тут є одразу кілька сюжетів. Форма дещо незвичайна. І я, думаючи про глядацьке сприйняття, увесь час шукаю – як поєднати три різні фільмові історії. Вони мають переплітатися, поєднуватися, утворюючи неподільний сюжет.

Перша історія. Це “Дума про трьох братів азовських”. Це українська пісня, що датується 16 століттям. Вона передавалася з вуст у вуста, співалася кобзарями й була зафіксована письмово Лисенком, Квіткою-Основ’яненком і дожила до сьогоднішнього дня. Я її почув від Миколи Будника, покійного вже тепер кобзаря, майстра музичних інструментів…

Друга історія. Я її знайшов у літературі, в іранській літературі. Потім розшукував усні джерела – серед кримських татар. Називається вона – “Пісня дервіша про трьох доблесних мамлюків”. Це епос тюркських народів, що живий живе серед кримських татар. В ньому розповідається про те, що трійко рідних братів татар, які служили найманцями в різних арміях, полишають службу, почувши плач Золотої Співочої Колиски… У татар є така леґенда. Коли ця Колиска потрапляє до рук чужинців, тоді татари втрачають свою силу, їхній народ розпорошується, й уривається їхній рід. Це колиска їхньої матері, їхньої цивілізації, культури… Як тлумачать джерела, кримські татари цю Колиску привезли з собою із Монголії. Це ніби колиска Чінґіз-хана, що її йому дала мати, а в Колиску було покладене євшан-зілля, по-нашому – полин; і возив він цю Колиску за собою як символ своєї влади, символ своєї землі. Татари –народ, що жив у Вільному Степу, народ, що воював, пас отари. Й оцей запах полину, євшан-зілля, – це запах їхньої батьківщини. Якщо татари служили у війську десь далеко від свого дому, то вони носили на шиї – калик, ашач – (по-нашому, ладанку) мішечок шкіряний, де був цей самий полин; нюхали його і згадували свій рідний край. Вони знали, що повинні повернутися додому, до своєї долі-волі, до свого степу… В кримських татар побутує така історія казкова – про те, як ця чарівна Золота Колиска була завалена в крейдяній горі і як її шукав хан, і про те, що коли її знайде людина з нечистим серцем, то вона страждатиме від страшних хвороб. Невільників-козаків кидали в ці катакомби – шукати Золоту Колиску, бо хани боялися тією хворобою захворіти.

Я поєднав ці історії, спробувавши витворити вже свою кінематографічну історію на основі двох епосів. Три рідні брати, тікаючи з татарської неволі, крадуть двох коней, нав’ючених татарським добром. Старший і середульший брати – кінні, а молодший – пішаниця. Наймолодшого вони кидають у степу помирати. І він на Савур-могилі бачить свою смерть. Брати доїжджають до річки Калки, чекають його там три дні; вони скоїли страшний гріх. І карою для них є те, що наздоганяють татари і вбивають – та не за те, що покрали речі, це так трактує Дума, а за те, що кинули рідного брата… Як не дивно, той самий сюжет, але вже з татарського боку, розповідається в “Пісні дервіша про трьох доблесних мамлюків” – де три брати-татарини наздоганяють злодіїв, які вкрали тотем їхнього роду – Золоту Співочу Колиску. В “Рашомоні” Куросави йшлося про трактування одного сюжету різними людьми. А тут ідеться про різні трактування двох сюжетів. Ці два сюжети прожили понад 500 років. Одна подія стала таким вибухом, катастрофою, що сколихнула свідомість ріжних народів. І ці пісні дожили до нашого часу.

А між цими двома історіями вже є третя історія, написана мною. Історія про те, як татарська жінка знаходить у степу наймолодшого козака, що помирає; привозить його додому, лікує; закохується в нього, стає його дружиною. Їхнє життя драматичне, трагічне – адже вона татарського роду, а він – українського, що цей рід його зрадив і покинув. Так чи так, а цей хлопець стає козаком на ім’я Мамай.

далі буде...

Також читайте:
Хто боїться Мамая? (частина І: Українські “підміни”)


Хто боїться Мамая? (частина ІІ: Історичний фільм)


Також дивіться: Фотогалерею фільму



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com