Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

25.09.2009 19:25

«МАМА ПОМЕРЛА В СУБОТУ НА КУХНІ…»

Володимир Войтенко

Документальний фільм Максима Васяновича, дипломна його робота в Університеті ім. Карпенка-Карого, «Мама померла в суботу на кухні…» (55 хв.), що він створений на студії «Гармата-фільм», з кількох оглядів є принциповим як для режисера-початківця. Він є принциповим як для молодої людини, що обрала мистецтво справою життя й утверджується зі світоглядними цінностями. Зрештою, він є принциповим як для режисера-документаліста у сенсі фаховому... Прем'єра картини відбулася в рамцях "Гоголь-фесту" 20 вересня 2009 року й має бути представлена в Українській панорамі 39 Київського МКФ "Молодість".

Багатий кінематографічний текст, переламлюючись через призму різноманітних супутніх контекстів, дарує глядачам щасливу можливість не лише естетичного споглядання-сприйняття талановитого екранного твору, але й правдивий матеріал для діалогу з ним на художньому, екзистенційному і соціальному рівнях.

Сюжетно стрічка позиціонується автором, як розповідь про підготовку до останнього – з нагоди творчого 50-ліття – концерту батька-дириґента, супутню згадку-роздум батька про минуле життя, а також сповідь кінематографіста-початківця про свій власний пошук сенсу творчости й сенсу буття. Подвійна лірична сповідь таким чином наповнюється непідробними екзистенційними й філософськими змістами, що виводять її на горішній мистецький щабель.

Екранна історія розгортається у двох естетично-часових вимірах – минулому й теперішньому, – що пластично постає діалогом поміж архівними чорно-білими хронікальними матеріалами й сучасною кольоровою зйомкою. Варто наголосити, що монтажно, суголосно із супутніми музичними й звуковими партіями, це подається надзвичайно точно і влучно, з ритмово й змістово виваженим застосуванням рефренів, а також із непідробним м’яким гумором, як у випадку посмішки мами з минулого на «донжуанські» поцілунки батька в теперішньому часі.

Взагалі, фільм «Мама померла в суботу на кухні…» тотально і щасливо діалогічний, на противагу монологічності (а тому відомій обмеженості) переважної більшости сучасних творів не лишень початківців, а й досвідчених і знаних українських кіномайстрів. Окрім згаданого, це діалог сина й батька (очний і заочний), діалог їхніх життів. А ще – це прямий діалог режисера з професією, з етикою й етосом мистецтва кінодокументалістики, а також безпосередній діалог із глядачем стрічки. Нарешті, це – що вочевидь є породженням попереднього і чи не найціннішим – матеріал для активного діалогу глядача з картиною, з її героями, з її творцем.

Цікаво проявленим у фільмі є соціальний вимір оповіданої історії, що може бути означений, як «замальовки з життя провінційної філармонії», найяскравіше емблемований епізодом святкового розпивання пляшки «шампанського» з півлітрових і літрових слоїків. Також надзвичайно щасливим здобутком є те, що і згаданий епізод, і вся стрічка, її інтонації сповнені теплим ставленням до героїв, просякнуті виключно самоіронією (автора й інших дійових осіб), на відміну від тенденції тотальної «холодної іронізації» сучасного мистецтва.

Простір фільму, його пластика дарують глядачеві «повітря» для дихання цим фільмом – дозволяють і навіть змушують (після входження у його світ) замислитись і співвіднести своє особисте життя з життям головного героя, свій власний екзистенційний досвід із досвідом автора. Такий правдивий ефект досягається, окрім уже зазначеного, завдяки пластичній мові фільму, його невербалізованим образам і метафорам, відшліфованим зображально-звуковими засобами.

Прикметно, як зображуваний у стрічці побут неакцентовано набирає ознак і навіть переходить до категорії буття. Герої і сам кінотвір завдяки цьому ніби піднімаються над землею – зрештою, дух і має ширяти над грішним світом…




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com