Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

02.11.2011 20:17

Молодість`41: Свіже дихання

Дмитро Бондарчук, KINO-KOЛО

Молодість`41 через фінансові проблеми не перетворилася на феєрію з червоних доріжок, світових кінозірок та голосних прем’єр, проте виправдала себе цікавими фільмами конкурсних програм, що їх рівень не постраждав від нестачі грошей.

У склад головного міжнародного журі фестивалю увійшли голова Magyar Filmunio Ева Везер (Угорщина), актор, продюсер, сценарист та режисер Ґрегуар Колен (Франція), кінорежисер Сєрґєй Лобан (Росія), актриса і продюсер Деана Якубіскова (Чехія, Словаччина), а українська письменниця Оксана Забужко їх очолила.

"Подих"

Вибір літературної діячки на посаду голови журі, на перший погляд, здається дивним. Авторка й сама була проти, зізналася, що переконав погодитися приклад французької письменниці та драматурга Француази Саґан, яка 1979 року очолила журі Каннського кінофестивалю.

Оксана Забужко й сама не безнадійно далека від кінематографу, не далі ніж десять років тому експериментальна стрічка Оксани Чепелик «Хроніки від Фортінбраса» за мотивами есеїстики Забужко брала участь у короткометражному конкурсі все тієї ж «Молодості». Фільм, щоправда, не здобув жодних нагород, проте викликав достатньо інтересу та жвавих дискусій. Також авторці вже доводилося працювати у складі журі національного конкурсу на фестивалі документального кіна «Контакт» 2006 року…

Ґран-прі цьогорічної «Молодості» та головний диплом FIPRESCI отримала австрійська стрічка «Подих» Карла Марковіча. Йдеться про підлітка, який в очікуванні дострокового звільнення з колонії для малолітніх, починає працювати в бюрі ритуальних послуг. Така близькість до смерті допомагає героєві почати цінувати життя, не лише своє, а й інших, окрім того, призводить до примирення з матір’ю, яка кинула героя, як той був ще немовлям.

Саме людяність «Подиху», за словами Оксани Забужко, була одним з найважливіших факторів вибору журі. Проте, варто визнати, практично вся конкурсна програма навертала глядачів до людських і родинних цінностей. Стрічка ж Марковіча, окрім цього, одна з кількох повнометражних, які за головних героїв мають підлітків, окрім того, фінал у ній не так щасливий, як обнадійливий.

Найкращою повнометражною стрічкою назвали арґентино-іспанську «Акацію» Пабло Джорджеллі, яка вже отримала «Золоту камеру» за найкращий дебют на цьогорічному МКФ у Канні.

Заохочувальний диплом у польської «Кімнати самогубців» Яна Комаса. Стрічка помітно поступається іншим у повнометражній програмі, проте має одну суттєву перевагу – перспективність режисера. «Кімната…» в Польщі користується неабияким попитом серед кіноглядачів, а відтак бажання автора висвітлювати актуальні проблеми та надавати їм легкої й цікавої форми має найближчі перспективи реалізуватися ще не в один успішних фільм.

У короткометражному конкурсі, на відміну від «Акації», український «Крос» Марини Вроди не підтвердив свого каннського визнання. Подібно до «Подорожніх» Ігора Стрембіцького, які теж свого часу перемогли в Канні й були проігноровані на «Молодості». Пояснення журі в обох випадках майже однакові, мовляв, короткометражна програма в Каннах… слабша.

Натомість серед короткометражок відзначили іспанську «Втечу» Віктора Каррея, смішну та ориґінальну історію в незвичній та цікавій формі. Минулої «Молодості» подібним чином виділявся студентський фільм «Я, Гельмут», який теж назвали найкращим у своїй номінації. Окрім того, обидва фільми, кожен свого року, мали одні з найвищих балів глядацьких симпатій (нині, до речі, приз від глядачів отримав французький «Париж-Шанхай» Томаса Кайє). Заохочувальний диплом також у швейцарської анімаційної роботи «Дівчинка та мисливець» Ядвіґи Ковальської.

Звання найкращого студентського фільму поділили між собою арґентинський «Корал» Іґнасіо Чанетона (також відзнака від FICC) і польська стрічка «Мотузка та кров» Куби Чекая, а дипломи за найкращу анімацію та документальний фільм отримали польська «Галерея» Роберта Проха та чеська стрічка «Опівночі» Клари Тасовської, відповідно.

Приз імені Іва Монтана за найкращу акторську роботу отримала Алісія Вікандер за роль у шведському «Піднесенні» Лізи Ланґсет. Актриса вже була відзначена «Золотим жуком», національною кінопремією Швеції. Проте у прийнятті рішення більше важила молодість акторки та діапазон емоцій її героїні.

Українські «Поза грою» Наталі Пятигіної та «Фактор Фелліні» Мирослави Хорошун з конкурсних програм  були відзначеніі, відповідно, спеціальним дипломом від дирекції фестивалю та особливою відзнакою FICC. Журі міжнародної федерації кіноклубів також присудило приз «Дон Кіхот» данському фільмові «Молитва» Емми Бальказар.

Вітчизняні стрічки також змагалися між собою у Панорама українського кіна 2010-2011. Головний приз дістався Мирославу Слабошпицькому за фільм «Глухота», який був у конкурсній програмі Берлінале-2010. Диплом «за гостроту авторського висловлювання» – «Хворісукалюди» Юрія Речинського, а «за виразну кінематографічну мову» – стрічці «Кров» Ірини Правило.

Екуменічне журі, своєю чергою, найкращим повнометражним фільмом назвало швейцарську «Маленьку кімнату» Стефані Шуа і Веронік Реймон, короткометражним – афро-німецькому «Захистити націю» Кендіс Райсер. Відзнаки отримали повнометражні «Кімната самогубців» Яна Комаса, «У дзеркалі» Неґари Азарбаяні та хорватська короткометражка «Погляд з криниці» Івони Юки.

Оксана Забужко власні критерії сприйняття кіна сформувала ще у проекті KINO-КОЛА «Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми»: «Не претендуючи жодним чином на статус кінознавця, мушу зізнатися, що письменник – це специфічний, ба навіть “неправильний” глядач. Читаючи книжки, дивлячись фільми, оглядаючи малярські виставки, письменник завжди в якихось найдальших кутиках спинного мозку сподівається отримати «підказку» власним творчим пошукам, шукає, чого б повчитися від іншого мистця, який рухається в тому самому напрямку».

Оксана Забужко на церемонії закриття "Молодості". Світлина: УНІАН

Невідомо чого Оксана Забужко навчилася у цьому кінозабігові на півсотні короткометражних стрічок та дюжину повних метрів, але вчитися таки було чому. І письменникам, і кінематографістам. Хоча останні мали суттєво обмежені шанси потрапляти на сеанси, на відміну від попередніх років студенти-кіношники не мали можливості вільно відвідувати конкурсні покази. Хоча, звісно, хто дуже прагнув – той зумів подивитися…




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com