Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

29.06.2012 19:07

Роз’яснення Держкіна щодо законодавчих ініціатив, внесених депутатом Віктором Януковичем на розгляд Верховної Ради

Народний депутат України, член парламентської фракції Партії регіонів Віктор Янукович вніс на розгляд Верховної Ради три законопроекти, що мають підтримати задекларовану державою політику протекціонізму кінематографічної галузі країни. Законодавчі ініціативи розроблено спільно з Державним агентством України з питань кіно та Українською кіно-асоціацією. Вперше зміни запропоновано внести не тільки до Закону України «Про кінематографію», але й до Митного і Податкового кодексів.

Державне агентство України з питань кіно вважає за потрібне роз’яснити запропоновані законодавчі зміни. 

Однією з найбільш обговорюваних із запропонованих законодавчих ініціатив стала заміна діючої 30-відсоткової частки квотування національних фільмів на відповідну поетапну прогресивну шкалу: у 2012 – 2013 роках квота має становити 5%, з 2014-го - 10%, з 2015-го - 20%, з 2016-го - 30% обов’язкового для кінотеатрів та телеканалів обсягу національного кіноконтенту. Одразу ж пролунали думки, що це може призвести до русифікації кінопростору.

Діюча 30-відсоткова квота демонстрування національних фільмів була встановлена у 1998 році Законом України «Про кінематографію». На жаль, ця норма закону не виконувалась і притянути порушників до відповідальності не було можливості, оскільки держава не могла забезпечити вказану 30-відсоткову державну квоту національним кінопродуктом. Кінопрокатчики та дистрибьютори просто не мали чим її наповнювати, отже не виконували вимог закону і не несли за це відповідальності. Скажімо, із загальної кількості фільмів у кінотеатральному показі у 2011 році (214 фільмів) було показано лише один фільм українського виробництва. Проект закону № 10619 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму державної підтримки галузі кінематографії» має на меті, перш за все, повернути ситуацію у правове поле. 

«Зміст запропонованих змін полягає не у зменшенні 30-відсоткової квоти, а у приведенні останньої до реалій сьогодення. Поступовий розвиток українського кінематографу та збільшення кількості національного кінопродукту мають бути обов'язково присутнімиу кіно-, відеомережі та на телеканалах України. Единий шлях дати нашому глядачу можливість бачити українське кіно, а українському кіно отримати можливість подальшого розвитку - це виконувати цю норму закону та контролювати її виконання. Адже можна визначити і 30, і 50 відсотків квоти, але вона не буде виконуватися – і не з вини кінопрокатчика чи дистриб’ютора. Внесеними змінами ми ставимо перед собою чітку мету – контролювати обов'язкову демонстрацію національного кінопродукту у кінотеатрах та на телеканалах. Глядач має право бачити українське кіно», - прокоментувала зміни Голова Держкіно Катерина Копилова. 

Для того, щоб норма закону перестала бути популістською, а набула реального змісту, був проведений ретельний прогнозний аналіз стану галузі. Приміром, у 2012 році за «Програмою виробництва та розповсюдження національних фільмів» за умови постійного фінансування – як державного, так і приватного - заплановано завершити близько 15 повнометражних ігрових фільмів. Загальна кількість фільмів у кінотеатральному прокаті у 2011 році становила 214 фільмів, у 2010 році - 169. З урахуванням можливої похибки, 5 відсотків квоти від прогнозованої кількості фільмів у прокаті у 2012 – 2013 рр виконаються за рахунок запланованих до завершення 15 національних фільмів, які глядач тепер обов’язково має побачити у кінотеатрах. 

У законопроекті № 10620 запропоновано також ще одну дискусійну норму – введення збору на розвиток національної кінематографії. Для демонстраторів та розповсюджувачів фільмів він становитиме 5% від валового доходу, для операторів і провайдерів телекомунікацій - 2%. Кошти надходитимуть до спеціального фонду держбюджету, який адмініструватиме не Держкіно, як зазначили деякі ЗМІ, а Державна податкова служба України, оскільки збір є податком і адмініструватися може лише податковою.   

Для розробки нового податку - збору на розвиток національної кінематографії – було проаналізовано досвід багатьох европейських країн з успішними кінематографічними показниками. Було розглянуто етапи підйому кіногалузі Франції, Польщі, Румунії, Грузії; проаналізовано шляхи Східної Європи у розбудові кінематографу за останні десятиліття. У тому чи іншому вигляді всі успішні кінематографічні держави у свій час впровадили податок на розвиток національного кінематографу. Приміром, у Франції цей податок становить сьогодні 11 % кінотеатрального збору, у Польщі - 1,5 % з кінотеатрів, 1,5 % - з дистриб’юторів.

 «Ми дуже хотіли б, щоб телевізійний ринок та сфера постачання доступу до мережі Інтернет нас почули. Має бути системний діалог. Європейські моделі побудовані на тому, що, приміром, телевізійні канали, які заробляють свої гроші на іноземному контенті, але з повагою ставляться до своєї країни та народу, фінансують виробництво або самостійно створюють 1-2 національних фільми у рік, чи, скажімо, відраховують кошти з рекламних прибутків у спеціальний фонд розвитку кінематографу. Держава впроваджує сьогодні цей податок, щоб захистити національні інтереси України, дати можливість розвиватися на території України нашій власній культурі та мистецтву», - зазначає Катерина Копилова.             

У розробці законопроектів брали активну участь як експерти, так і учасники кіноринку - члени Української Кіно-Асоціації. «Всі ключові позиції ми вивіряли у процесі серії круглих столів. У тому числі, під час зустрічі кінобізнесу і представників Державної податкової служби. Я вважаю, ми зробили ще один крок у напрямку створення якісного українського контенту. Наступний - розвиток кінотеатральної мережі. Коли законопроекти будуть ухвалені, ми впевнені, що українське кіно побачить наш глядач», -  коментує внесені законопроекти голова Української Кіно-Асоціації Денис Ржавський.

 Значний резонанс викликали також запропоновані у переліку законодавчих ініціатив зміни до визначення терміну «національний фільм».

У діючій редакції Закону України «Про кінематографію» визначення терміну «національний фільм» є недостатньо вичерпним. Європейська практика доводить, що приналежність фільму до національного визначається значно більшою кількістю складових, ніж громадянство, місце зйомок або мова картини. Більшість європейських країн, які застосовують політику державного протекціонізму по відношенню до національного кінопродукту, користуються чітким алгоритмом отримання фільмами статусу «національний» - шкалою оцінювання картини, що має до 30 складових.  

 Шляхом проведення нарад та спільних консультацій органів влади з представниками національного кінобізнесу було розроблено шкалу визначення приналежності фільму до національного за умови отримання певної кількості балів. У разі прийняття відповідного закону буде затверджено Положення про національний фільм, проект якого вже розроблено Державним агентством України з питань кіно.

Шкала оцінювання фільму,

який претендує на здобуття статусу національного

(проект /  підлягає обговоренню)

Критерії оцінювання

Бали

1.

Виробник кінематографічного твору – суб’єкт кінематографії України.

7

2.

Мова оригіналу кінематографічного твору – державна мова України

20

3.

Авторська знімальна група

 

3.1.

Режисер-постановник - громадянин України

8

3.2.

Сценарист - громадянин України

6

3.3.

Автор  спеціально  створеного  для  аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього (Композитор) - громадянин України

2

3.4.

Художник-постановник - громадянин України

2

3.5.

Оператор-постановник - громадянин України

2

 

Всього

20

 

Група виконавців

 

4.1.

Перша роль виконується громадянином України*

5

4.2.

Друга роль виконується громадянином України

3

4.3.

Третя роль виконується громадянином України

2

 

Всього

10

 

Технічна знімальна група (група технічного забезпечення зйомки)

 

5.1.

Режисерська група (асистенти режисера, кастинг-директор, другий режисер та ін.) – громадяни України

4

5.2.

Продюсерська група (виконавчий продюсер, директор кінематографічного твору, бухгалтери, асистенти продюсера та ін.) – громадяни України

3

5.3.

Операторська група (оператори, фокусери, освтілювачі, гафери та ін.) – громадяни України

3

5.4.

Група художника-постановника (постановники, реквізитори, художники з костюмів та ін.) – громадяни України

2

5.5.

Група звукорежисера – громадяни України

1

5.6.

Група монтажу – громадяни України

1

 

Всього

14

6.

Місце зйомок

 

6.1.

Місце натурних зйомок – територія України

7

6.2.

Місце павільйонних (інтер’єрних) зйомок – територія України

5

 

Всього

12

7.

Обладнання

 

7.1.

Власники знімальної та освітлювальної техніки – суб’єкти кінематографії України

5

8.

Пост-продакшн

 

8.1.

Монтаж – суб’єкт кінематографії України

3

8.2.

Кольорокорекція, спецефекти – суб’єкт кінематографії України

3

8.3.

Зведення звуку, тонування – суб’єкт кінематографії України

3

8.4.

Виготовлення вихідних матеріалів – суб’єкт кінематографії України

3

 

Всього

12

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Перша, друга та третя ролі визначаються за кількістю знімальних днів.

«При визначенні національної приналежності фільму необхідно враховувати значну кількість критеріїв. Мова є одним з головних чинників приналежності фільму до національного кінопродукту. В країнах Європи фільми давно визнаються національними за сукупністю балів, а не виключно за територіальною, громадянською чи мовною ознакою. Запропонована система визначення національної приналежності фільму є надзвичайно прозорою, оскільки містить у собі чіткі критерії оцінки статусу кінокартини.

Ми розробили і подали сьогодні великий пакет змін до існуючого законодавства. Він має підтримати задекларовану державою політику протекціонізму по відношенню до кіногалузі. Головним же завданням кінематографістів і держави сьогодні лишається створення унікального національного ідентифікатору, який дозволить українському кінематографу посісти гідне місце у світовому кінопросторі», - підкреслила Катерина Копилова.

 **

Довідка: 

 «Українська Кіно-Асоціація» була створена 25 січня 2012 року. До її складу увійшли провідні національні компанії - кіновиробники: Pronto Film, Arthouse Traffic, Film.ua, Postmodern, Kinofabryka, Interfilm Production Studio, Digital Cinema Ukraine, Kinotur Digital Intermediate Lab, Patriot Film, Лінія-Кіно, Кіноманія, Синергія. Головне завдання Асоціації - підтримка українського фільму від перших етапів виробництва до виходу на екрани. 

20 червня 2012 р.

За офіційним текстом




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com