Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

21.10.2015 20:26

Лопата для «Молодості»

Ірина Ванникова, «День»

- Алло, це зоопарк?
- Так, що ви хотіли?
- Ваш телефон дали мені рятувальники.
- З якого приводу?
- До мене в будинок заповзла змія ... Що робити?
- Ви перебуваєте в товаристві охорони тварин?
- Ні.
- А в партії «зелених»?
- Теж ні.
- Ну тоді прибийте її лопатою!

Ситуація, описана в цьому не дуже делікатному, але смішному анекдоті, викликала в мене не смішні асоціації з 45 кінофестивалем «Молодість».

Вже багато років поспіль в останню суботу жовтня відкривається фестиваль. Цієї суботи буде 45 «Молодість».

Незмінний, багаторічний директор «Молодості» Андрій Халпахчі, як риба об лід, б’ється у пошуках коштів. Не те, щоб великих, а хоча б, яких-небудь.

На жаль, кінофестиваль «Молодість» – це не власність президента-мільярдера, а сам Халпахчі — не чоловік, не дружина і не родич колишнього віце-прем’єра мільярдера, щоби започатковувати кінофестивалі. Тому, кошти Андрію Яковичу шукати дуже важко. Я би сказала, навіть, болісно.

Якщо Андрій Халпахчі не знайде гроші на «Молодість», то одні зірки не приїдуть взагалі, а іншим, сміливішим гостям запропонують каремати у прекрасних, багряних київських скверах.

Чудово, що Київ багатий на парки, сквери та осіннє розмаїття кольорів. Є, де розмістити усіх учасників кінофестивалю.

Отож, «просять тато, просять мама… пустіть води попити, бо переночувати ніде».

Одним словом, wellcome по-українськи.

А, якщо пофантазувати далі, то уявляється, що для гостей та учасників «Молодості-45» буде маса культурних вражень саме на гостинному, київському повітрі.

Ті відчайдухи, які все ж таки приїдуть, напевно, будуть дуже здивовані кількістю облич на чисельних рекламних площинах. Гостям пояснять, що це все – майбутні столичні мери та столичні депутати. Усі вони люблять кіно та мистецтво. А ще більше люблять владу і гроші.

Ім’я їм – «політичний легіон».

І якщо комусь з гостей вдасться за малоприємними фейсами на бордах та сітілайтах побачити видатні наші київські пам’ятки, я здійму руки до неба і скажу: It’s a miracle!!!

Бо, політичної реклами більше, ніж київських каштанів на весні. Тому, наших київських пам’яток і пам’ятників ніхто не побачить.

За бордами і кандидатськими фейсами Києва не видно.

Щойно, проїхала вулицею Володимирською. Знаєте, скільки там передвиборчих бордів? Двадцять, тридцять… Під сотню. Кожен бігборд коштує близько 7 тисяч гривень. Разом: 100 бордів = 700 тисяч гривень на місяць. І це одна вулиця Володимирська.

І такий, у бордах зараз весь Київ. Уся Україна.

Сумно, що в нашому давньому, великому мультикультурному Києві жодному з кандидатів у мери не спало на думку реалізувати свої політичні амбіції через підтримку культури. Реалізувати свої політичні плани через українську культурну ідентифікацію.

Конверти, тушонка, гречка, картопля, фарбування парканів чи ремонт парадного – цей весь передвиборчий корупційний підкуп дратує, а не агітує. І замість, подяки все більше виникає бажання влаштувати культурний перформенс – знести борди, або дати на відкуп міським графітістам.

Наш мер Кличко у передвиборчій лихоманці латає дороги і демонструє фізичну форму на турніках. Він, звісно, не «сосіська», але й культурно освіченою людиною язик не повертається його назвати.

Київська мерія мала би на потреби «Молодості» дати гроші – 1 мільйон 600 тисяч гривень. Потім скоротилися до 200 тисяч гривень. Сьогодні ще не дали ні копійки.

Всі гроші поїли вибори. Закусили культурою.

Між тим, директор «Молодості» оббиває пороги владних установ та бізнесових кабінетів, щороку засвідчуючи, як важливо для України мати свій кінофестиваль. А «Молодість» вже 45 років, можливо, єдине свідчення, що ми — кінематографічна держава.

І уявити, що умовний Дітер Косслик, директор Берлінале або директор Венеційського кінофестивалю носиться по місту з простягнутою рукою за три дні до відкриття свого заходу – неможливо.

Оскільки, ми Україна неможливого, то у нас можливо все. Наприклад, каремат на схилах Дніпра, на якому тихо посопує сер Пітер Грінуей.

Десятки західних, тисячі вітчизняних притомних творців-інтелектуалів, не шкодуючи пера свого, стають на захист України. Але, часом і вони стомлюються в боротьбі за нас.

Бо, ми самі не хочемо собі допомогти…

P.S: На одному борді бачила кандидатку з вилами. І, певно, у кандидатки є гарний політичний господар. Тому, вона на борді культурно в обнімку із вилами впевнено дивиться в очі виборцю.

А «Молодість», як змію з анекдоту, вже краще… лопатою. Бо, не смішно. Дуже соромно.




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com