Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

01.04.2003 16:32

Америка народжувалася на вулицях(“Банди Нью-Йорка” Мартіна Скорсезе)

Станіслава Беретова

БАНДИ НЬЮ-ЙОРКА/GANGS OF NEW-YORK (166’, США, 2002), сценаристи: Джей Кокс, Стівен Зайліан, Кеннет Лонерґан, режисер: Мартін Скорсезе, оператор: Міхаель Балльгауз, актори: Леонардо Дікапріо, Деніел Дей-Льюіс, Кемерон Діас, Лаєм Нісон, Джим Броудбент, Джон К. Рейлі.

Головною новиною цьогорічного оскарівського шоу став повний провал довгоочікуваного фільму Скорсезе.

Причин тому може бути декілька. Проте головною проблемою „Банд Нью-Йорка” стала сама ідея, що на ній побудовано стрічку та, навіть, винесено як гасло: „Америка народжувалася на вулицях”. Та чи може таке сподобатися супер-державі з „бездоганним родоводом”? З певним скреготом американці змирилися з проблемою автохтонного населення (індіанців), що вони його майже повністю знищили під час свого „героїчного” завоювання Дикого Заходу. З „чорним” питанням більш-менш розібралися, з імміґрантами все ніби влаштували, а ґанґстерам віддали добу „сухого закону” та час Великої депресії, останній Дон Корлеоне перетворився на законослухняного громадянина, що вчасно сплачує податки – і все стало добре, все стало справедливо. Звісно, в рамцях нав’язливої політкоректности, що на неї зараз молиться Америка, а заразом з нею й решта західно-зацивілізованої планети.

Однак фільм Скорсезе зовсім випадає з цієї вдало відредаґованої картини світу. Якісь банди у далекому вже ХІХ столітті, що вирізали людей сотнями, дружили з владою й жили за якимись давніми законами предків (і це в країні, що їй на той час було десь біля ста літ від народження). А сама проблема, навколо якої побудовано дію, – боротьба „корінних” та іміґрантів („клятих ірландців”) – людині необізнаній з тамтешньою історією видається просто дикою. І все це на тлі чи не найулюбленішої теми американських історичних фільмів – громадянської війни 1862 – 1864 років.

Не багата подіями історія США, тому і змушені кінематографісти звертатися до двох-трьох тем, якщо мають на меті зняти „великий історичний кінотвір на вітчизняному матеріалі”.

Так кіно вже майже не знімають. Ніякі казки новітнього часу („Гаррі Поттери” разом з „Володарями каблучок”), що існують лише у комп’ютерному просторі, не можуть конкурувати з дійсно „великим кінематографом”, у традиціях якого працює Скорсезе. Батальні сцени, історичні панорами, фантастичні декорації та ґрандіозні масовки – і все задля епічної розповіді про те, „як гартувалась сталь” американського суспільства.

Щоб затримати глядача біля екрана протягом майже тригодинного перегляду, автори „розчинили” політичну історію двома взаємопов’язаними сюжетами: помстою та коханням – темами вічними і благодатними. Класичний сюжет: маленький хлопчик на власні очі бачить смерть батька і присягається помститись вбивці за будь яку ціну. Незчисленна кількість творів світової літератури тримається на цій темі, а якщо додати сюди ще й ліричну лінію, то це майже ґарантія успіху в публіки.

Однак на американських теренах „Банди Нью-Йорка” всі ці заходи не врятували. Тамтешня публіка сприйняла фільм без ентузіазму. Хоча іноземні критики, акредитовані в Голлівуді, не згодні з таким ставленням – вони нагородили Скорсезе своїм “Золотим глобусом” за найкращу режисуру.

Фінальні кадри стрічки (“після битви” – з горами трупів та Нью-Йорком у полум’ї пожеж) програють у порівнянні з реакцією на все те політика: „Завтра потрібно зустрічати іміґрантів з їжею в порту, бо ж скільки виборців утрачено...”

Цей фільм вартий кількох переглядів: перший може стомити й навіть роздратувати, другий щось прояснює, а всі наступні дарують глядачеві чисте задоволення від перегляду „гарного кіна”, де й історія цікава, й актори добре грають, і події масштабні та якісно зафільмовані. А найголовніше – час минає непомітно, і після фільму змінюється настрій. А може, й ти сам дещо змінюєшся...

Ось так впливати здатне лишень правдиве мистецтво.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com