Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

04.04.2003 17:20

Дещо про оскароносного…(«Чикаґо» Роба Маршалла)

Станіслава Беретова

ЧИКАҐО/CHICAGO (113’, США, 2002), сценарист: Білл Кондон за мотивами мюзиклу Боба Фоссі та Фреда Ебба й п’єси Морін Даллас Воткінс, режисер: Роб Маршалл, оператор: Дайон Бібі, актори: Рене Зелльвеґер, Кетрін Зета-Джонс, Річард Ґір, Домінік Вест, Джон К. Рейлі, Квін Латіфа, Тей Діґґс, Люсі Ліу, Крістін Баранскі, Колм Фіорі, Єкатєріна Чєлканова.

Мюзикл – цей жанр золотої доби Голлівуду – останнім часом тріумфально повертається на кіно-Олімп, помітно посунувши у загальних рейтинґах свої аналоги, бліді замінники – різноманітні музичні телеканали (особливо MTV).

Сьогодні мюзикли – це зібрання подій та образів, які з калейдоскопічною швидкістю змінюють одне одного: музичні номери, вражаюча хореографія, напівоголені красуні та захоплюючі сюжети – справжнє свято видовищного шоу по-американськи.

Подією, що закріпила та легітимізувала повернення мюзиклів до великого кіна, стала цьогорічна оскарівська церемонія, де найкращим фільмом року (головна номінація) став фільм “Чикаґо”.

Це відносно неочікуване рішення американських академіків з одного боку здивувало: серед п’яти номінованих стрічок мюзикл Роба Маршалла виглядав доволі слабенько; а з іншого – наштовхнуло на певні роздуми. Рішення віддати пальму першости суто розважальній стрічці цілком зрозуміле: звичайний ідеологічний маневр. Сама ж церемонія нагородження, що нагадувала славнозвісний „бенкет під час чуми”, залишила по собі неприємне відчуття співучасти.

Фільм “Чикаґо” – це кіно-версія відомого бродвейського мюзиклу. Сюжет фільму важко назвати складним чи оригінальним, він виконує суто прикладну функцію, лишень об’єднуючи між собою музичні номери, що з них, в принципі, і складається фільм.

“Чикаґо” – це постійне свято, де навіть в’язниця легко трансформується у сцену, а звичайна юридична процедура перероджується у сюжет для циркової вистави.

Дія відбувається у “шалені 1920-ті” з їхнім “сухим законом”, коли героями часу були ґанґстери, а Чикаґо – центром їхнього світу, столицею кримінальної імперії.

Мерехтіння оголених ніг і тіл, присмак забороненого віскі, дух криміналу – все, що дарує нічне життя, будь-де було б злочином лише не в Чикаґо. За вроду та талант Чикаґо міг пробачити все, навіть “якесь там” убивство, бо ж злочинниця така мила, беззахисна й нещаслива.

Дві жінки, особливо – красиві жінки, – це майже завжди цікаво. “Фатальна” брюнетка Келлі (Кетрін Зета-Джонс) та поверхова гарненька білявка Роксі (Рене Зелльвеґер) долею покликані стати суперницями. Хто переможе: розумна та впевнена у собі співачка, чи налякана та недосвідчена Роксі?

На вершині немає місця для двох – має залишитися тільки одна і тому товаришки у нещасті зі шкіри пнуться, щоб посунути конкурентку. В боротьбі за виживання немає заборонених методів.

Чикаґо полюбляє гучні скандали та яскравих дівчат. Мов ненажерливий монстр місто живиться сенсаціями, постійно потребуючи нових імен та облич, колишні “зірки” – відпрацьований матеріал.

Але ж картина “Чикаґо” – це розважальне шоу, комедія, тому від початку зрозуміло, що кінець має бути “щасливим”: привабливу вбивцю-білявку виправдовують, а зірка кабаре “купує” собі свободу за рахунок фальшивих свідчень на суді. Тобто всі задоволені – і злочинниці, й публіка, а особливо – адвокат Флінн (Річард Ґір в образі адвоката – “знайшов себе”: хто ж краще за нього знає жінок та вміє їх використовувати?), вкотре підтвердивши свою “незаплямовану” невдачею репутацію та отримавши непоганий подвійний гонорар.

Приємно здивував той факт, що голлівудські зірки так чудово співають та професійно рухаються. Мабуть, дається взнаки добра школа, що вони її пройшли у режисера стрічки Роба Маршалла, котрий починав свою кар’єру як хореограф.

Як це не дивно, але “Чикаґо” був відзначений критиками і з захопленням сприйнятий публікою – рідкісний приклад порозуміння, тому маємо визнати, що цей мюзикл – таки дійсно непогане кіно.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com