Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

03.10.2016 16:36

З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно. Українське!

Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні»

Закон було ухвалено вже наприкінці дня, 22 вересня, за лічені хвилини до його трудового фіналу. Тримали інтригу — це ж кіно... Відтак голова парламенту Андрій Парубій звернувся до депутатів: «Колеги, це питання культури, яке у нас чомусь весь час залишається на задньому плані. Я прошу всіх дуже відповідально підійти до цього голосування, щоб ми і за відсутності дисципліни не завалили цього закону». Не завалили: 230 голосів виявилося «за», о 17.52 (!). Вискочили із «заднього плану» — на передній.

Важливі новації

Голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький у своєму виступі зазначив: «Метою цього законопроекту є створення механізмів державної підтримки національного кінематографа та захист суб’єктів кінематографа від піратства з боку інших осіб. Звертаю увагу, що положення законопроекту в частині протидій піратству стосуються тільки аудіовізуальних творів... Шановні колеги, я дуже прошу депутатів підтримати рекомендацію комітету, підтримати нарешті національне кіно, в тому числі, зробивши кроки по боротьбі з піратством, особливо зваживши на те, що Україна визнана однією з найбільших піратських країн світу».

І все ж, було зроблено спробу внести кілька правок. Микола Княжицький прокоментував їх так: «Шановні колеги, на жаль, пірати, які є в Україні, роблять все, щоб цей закон не пройшов (...). Якщо ми виключимо такі пункти, які стосуються захисту авторського права, то вся наша співпраця з Американською торговельною палатою, з нашими правовласниками фактично піде насмарку».

Не вдалося те зробити. Закон є. Подяка всім, хто працював над ним, хто наближав мить його ухвалення. Він не ідеальний, цей законотворчий акт. Та все одно це крок уперед.

Втім, доки Закон не підписано Президентом України, чинним він не буде. Хочеться сподіватися, що спроби потопити його не вплинуть на керманича держави.

Які новації є визначальними для нового закону? По-перше, передбачено створення Державного фонду підтримки кінематографії України, яким керує центральний орган виконавчої влади, тобто на сьогодні Держкіно. Джерелами формування Фонду є кошти з кількох джерел, навіть від лотереї (звісно, поки що це виглядає утопією, забагато там липучих рук      — шшас, оддадуть вони бодай копійку). Сенсацією Закону є те, що кошти із держбюджету на кінематографію передбачені в розмірі «не меншому, ніж 0,2     відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік». Уже пораховано, що за дотримання цієї норми наступного року державне фінансування кінематографа сягне суми понад півтора мільярда гривень, або десь 60 мільйонів доларів. Щоправда, скептики тут же підказують, що подібне точно не відбудеться, адже будь-який річний український бюджет відкривається списком тих норм, які не виконуватимуться (виконати всі просто неможливо — не витримає жоден бюджет).

Ще одна новація нового закону — обсяг державної субсидії на виробництво фільму може сягнути 80% загальної кошторисної вартості фільму. Дотепер така субсидія не могла перевищувати (для повнометражних ігрових стрічок) п’ятдесятивідсоткової позначки. Іншу половину продюсери мали відшукати самі, що призводило до «хімічних» схем, за яких можна було б обійти цю норму. Бо знайти додаткові гроші у приватному секторі на фільм, який, скоріше за все, не «відіб’є бабки» в кінопрокаті (з багатьох причин, у тому числі через те, що обмаль кінотеатрів, кінозалів), — завданнячко для попелюшок. Тепер із цим буде легше.

Наступна важлива новація закону — можливість надання держсубсидії на виробництво телевізійних фільмів, телесеріалів — обсяг такої субсидії може становити 50%. Досі подібне було неможливим, що не є правильним, з огляду на широку телевізійну аудиторією, чисельність якої колосальна порівняно з кінотеатральною. Відтак передбачений ефект такої норми — збільшення утричі частки української кінопродукції у вітчизняному телеефірі. Дай-то Боже! Ну, а що ж до кінотеатральної мережі, то збільшення частки українських фільмів у касових зборах прогнозується із сьогоднішніх 2,5% до 25%. Але не одразу, а упродовж найближчих п’яти років.

Ну і...

Що так само важливо — закладено й витрати на розвиток кінотеатрального сектору, передусім у невеликих містах і селищах. Скажімо, якщо ви раптом побажаєте збудувати або реконструювати кінотеатр у населеному пункті з населенням до 250 тисяч мешканців, вам відшкодують відсотки, сплачені за банківським кредитами. Або вирішите закупити мобільні пересувні цифрові комплекси для забезпечення показу фільмів вітчизняного виробництва в невеликих містах, селах і селищах — тут вам фінансовий прапор у руки.

Так само субсидію від держави зможуть отримувати й ті, хто займається популяризацією українського кіно, в тому числі й облаштуванням фільмів для малозабезпечених верств населення та школярів. Ба, навіть на фундаментальні та прикладні дослідження в зазначеній сфері й освітній діяльності, зокрема для виробництва студентських кінострічок. Останнє є важливим, якщо зважити на те, що студенти наших державних кінозакладів мусять знімати свої фільми за власний кошт, останніми роками держава зазвичай не надає на ці проекти жодної копійки (може, й трапляються винятки, які лише підтверджують це правило).

Отже, це лише деякі новації закону. Але вкупі з наміром уряду внести до державного бюджету цифру в 500 мільйонів гривень на підтримку кінематографа виглядає так, що «в нашому лісі щось таке пішло із життя» і наказало довго жити кінематографу — в усій сукупності його сучасних проявів. Утім, у нас вистачає хороших законів, від яких у реальному житті ні холодно, ні жарко. Усе залежить від безлічі обставин та політичних рефлексій.

Скажімо, все буде гаразд, тільки не буде внесено у Бюджетний кодекс відповідних змін, а ідею щодо створення Державного фонду підтримки кінематографії України буде відтерміновано як мінімум на рік. Так само бажані коректування в Податковому кодексі, які б надали пільги для кінопрокатників — принаймні у випадках, коли вони здійснюють показ вітчизняних стрічок та фільмів українською мовою.

І пільги для кіновиробників та кінопрокатників (у них цьогоріч взагалі жодних пільг) щодо податку на додану вартість (ПДВ) - якщо їх не подовжать із нового 2017 року, ситуація для багатьох кінематографічних структур погіршиться, і радикально.

Так що прогрес є, однак ризики залишаються. Спокій нам лише сниться...




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com