Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

06.03.2018 14:21

Казка, в якій все не те, чим видається

Галя Василенко, СМ

Біблійна праведниця Рут, втративши чоловіка, лишається зі своєю свекрухою – нетрадиційний крок любови, коли жінка не повертається до свого роду, але лишається у сім’ї чоловіка по його смерті. Поки вона живе й допомагає свекрусі, про її вроду та праведність дізнається Вооз – один місцевий вельможа. Він одружується з Рут і вона стає праматір’ю царя Давида. Стрічку «Історія Рут» не хочуть дивитися у кінотеатрі в 60-х – надто біблійна, надто нудна.

В далекому-далекому королівстві, що безнадійно скидається на Сполучені Штати, давно-давно – в ті часи, коли все було дуже схожим на 60-ті роки у тих самих Штатах, над кінотеатром, в якому глядачі не дивилися «Історію про Рут», жила Принцеса. Її не охороняв дракон і вона не носила довгої коси, по якій до неї підійметься її принц. Вона не була молодою дівчиною, носила каре, вбиралася у сіре, мала берет і шрами на шиї. Вона була німою і дружила з літнім художником-ґеєм, який мешкав по сусідству. Вона працювала прибиральницею у дослідницькому центрі того королівства, який намагався послати когось у космос. І, звісно ж, ніхто там не знав, що Принцеса – таки принцеса. Ще вона мала чорношкіру співробітницю-подругу з придуркуватим, як водиться, чоловіком і мільйоном історій до розмов. Вона любила Принцесу й, видається, не лише тому, що вона, не перебиваючи, слухала її. Принцеса спала вдень, а ввечері готувала собі на роботу бутерброди і яйця. Поки ті готувалися, цокав таймер – за цей час Принцеса вдовольняла свої сексуальні потреби. І яйця від того перетворювалися на щось значно більше за невибагливий харч – особливо тоді, коли Принцеса нагодує ними Чудовисько, але нехай в цій казці все буде по порядку .

До центру, в якому працює Принцеса, привезли химерну істоту, яка живе під водою, але може дихати і поза нею. Істоту – а це було справжнє Чудовисько! – охороняв високий і красивий Принц. Принц любив м’ятні льодяники, мав красиву дружину і двійко дітей, будинок, про який мріють усі люди на світі, а також блакитний кадилак. Принц охороняв і намагався приручити Чудовисько – він боровся з ним чарівною електропалицею. Одного разу Чудовисько відкусило Принцеві два пальці.

Принцеса одразу зрозуміла, що Чудовисько стане їй хорошою компанією. Вона давала слухати йому свою улюблену музику і навіть наготувала йому яєць. Їй дуже подобалося проводити час із Чудовиськом. Воно так само не могло говорити, але якось вони могли зрозуміти одне одного і без слів... Тим часом Принц намагався приростити свої два пальці назад, а друг-художник принцеси намагався добитися іншого принца, шляхом поїдання дуже гарних, але нестерпно гидесних зелених пирогів. Та усе, що відбувалося довкола, не було важливим – найважливішим було те, що Принцеса і Чудовисько могли бути разом, нехай навіть потайки.

Але потім виявилося, що в той центр проник Шпигун із Радянського Союзу – це така казкова держава, в якій всі мають багато працювати, мало думати і не любити казки, а ще вони вже відіслали когось у космос. Шпигун виявився значно кмітливішим за Принца і швидко зрозумів, що бити Чудовисько чарівною електропалицею – це зайве і краще із ним, Чудовиськом, знайти спільну мову, аби в той космос відіслати ще когось (у ті давні часи всім страшенно хотілося у космос, тільки не Принцесі). Тоді Шпигун вирішив допомогти Принцесі врятувати Чудовисько – Принцеса вже не ладна була дивитися на те, як воно страждає від чарівної електропалиці Принца. Вони разом викрадають Чудовисько і відвозять його до домівки Принцеси, над кінотеатром, в якому показують «Історію Рут», на яку ніхто не ходить дивитись.

Втім Принц на те й був принцем – він дуже швидко зрозумів, що відбувається. Було б непогано завважити кілька речей про Принца: по-перше, він дуже хотів оволодіти Принцесою. Звісно, в нього вже була своя, а ще двійко дітей і кадилак, але Принц був із тих принців, яким можна мати по декілька принцес. До того ж, Принцеві так не до вподоби було те, що його принцеса видавала звуки під час сексу. Про відкушені пальці Принца ми вже згадували. Послуговуючись древньою магією хірургії він пришив ті пальці назад, але закляття дало збій і ті пальці почали гноїтись, чорніти і незносно смердіти. Ще Принц страшенно не любив Радянський Союз і вважав себе подобою Бога. В Бога вірили майже всі в тому королівстві, хоч і не ходили дивитися «Історію Рут». Багато хто вірив у те, що всі жителі королівства створені за Його подобою, сам же Принц був переконаний у тому, що він – справжнісінька подоба Бога. Він навіть був схильним припустити, що німа Принцеса та її чорношкіра подруга Даліла – теж Його подоби, хоч і в дечому чорнові варіанти. Сам Принц не любив історію про Рут, але дуже любив історію про Самсона.

Пригадати цю історію його надихнула чорношкіра подруга Принцеси Даліла. Річ у тім, що так само звали і жінку, яку кохав Самсон – Принц, вочевидь, дуже любив історії про кохання. Так от: Самсон полюбив Далілу, але вона була з ворожого племени – була філістимлянкою. Якийсь час вони собі любилися, та одного дня Даліла відрізала Самсонове волосся, а саме в ньому таїлася його надзвичайна сила. Тож Самсон більше не був могутнім силачем, філістимляни ув’язнили і засліпили його. Принц був переконаний у тому, що йому варто стерегтися чорношкірої подруги Принцеси Даліли, аби та не вчинила чогось подібного з ним.

Потому як Чудовисько викрали з дослідницького центру, Принц усвідомлює причетність до цього когось із Радянського Союзу, та йому й на думку не спадає те, що Принцеса – це, власне, принцеса, і що вона, разом зі своєю подругою, також має до цього стосунок. Він починає вистежувати можливих викрадачів, підживлюваний кпинами Генерала – той, хоч і позбавлений королівсько-казкової крови, все ж має над Принцем безсумнівну владу, і погрожує йому втратою всіх принцівських реґалій.

Зрештою, чого довго про це говорити, – Принц таки віднаходить Чудовисько, Принцесу, що його ховає, і її друга художника-ґея, який допомагає їй із цим. Віднайти їх Принцеві допомагає зрада Даліли – виявляється, що Самсоном у цій історії було Чудовисько, а Принц – найзвичайнісіньким філистимлянином. Випадкова зрада в домі Даліли – проговорився її недоладний чоловік, – і ось вже філистимлянин-Принц біжить за Самсоном-Чудовиськом, аби позбавити того сили. Тим часом Чудовисько несподівано опиняється в кінозалі під житлом Принцеси і бачить «Історію Рут». Він, мабуть, єдиний глядач і, мабуть, єдиний, хто зрозуміє, що чеснота Рут полягала у тому, що, порушивши традиційний порядок, вона зможе віднайти свого Вооза і стати праматір’ю царя Давида. Можливо навіть, Чудовисько усвідомило, що Принцеса над кінозалою, в якому воно дивилося «Історію Рут», і є тією праведницею, яка відходить від традиційного ладу, аби чинити так, як їй велить серце. Можливо навіть, Чудовисько усвідомило себе Воозом, адже Принцеса-Рут годувала його яйцями, а ще вони дивно, але кохались.

Коли Принц віднаходить Чудовисько, воно все більше втрачає свою силу. Принц робить спробу вбити його, і вона зрештою доволі успішна. Втім сам Принц лишається стікати кров’ю, коли Чудовисько, увійшовши у свою роль Самсона, руйнує над собою філистимлянський храм. Принц гине, Чудовисько, як Вооз – Рут, забирає Принцесу з собою й пірнає у воду. Виявляється, що Принцеса була до цього готова – вона теж може дихати під водою.

Таку казку розповідає Ґільєрмо дель Торо – казку, яку не можна оминути і яку необхідно побачити. Про те, що насправді казкові матерії часто брешуть, а в реальності справжніми самсонами можуть бути чудовиська, що принци бувають філистимлянами, а принцеси – немолодими німими жінками, що живуть над кінотеатром і мастурбують, поки варяться яйця. Казка про те, що все це – не те, чим здається. Казка, на яку, мабуть, тільки дель Торо здатний – така чуттєва і красива, з усіма цими чорно-білими мюзиклами і крапельками на склі, – переповнена ріками солодкуватости, з яких режисер все ж виходить сухим.

От і казочці кінець. Хто слухав – молодець. Хто почув – той навчений бачити справжнє.




Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com