Archive for October 23rd, 2006

Відкриття. Перший день

Monday, October 23rd, 2006

“Молодість” проходить уже 36-й раз, але цьогоріч уперше не в Домі кіна, і вперше будь-хто охочий (а не лише фільмарі, студенти-кінематографісти і журналісти) може придбати квиток і стати глядачем “Молодости”. Через це можна спостерегти ще одну новинку – запах поп-корну в переглядових залах. Та й узагалі, якраз студентам і журналістам на цей раз поталанило найменше - закінчилися ті часи, коли відвідати перегляд можна лише завдяки одному запрошенню чи акредитації, - тепер доводиться щодня бігати за спеціально відведеними для них квитками, без ґарантії на те, що квитків вистачить на всіх. Проте, думаю, з цим проблем не буде – якщо навіть у неділю в залах лишалися порожні місця, то добре було б, якби по буднях фільми конкурсної програми зголосилися переглянути ще хтось окрім журі.Але почнемо з початку – першою важливою подією будь-якого фестивалю є церемонія відкриття. На відкритті стає більш-менш зрозуміло, на що чекати від подальших фестивальних днів. …Після вступних слів Президента Віктора Ющенка та голови журі Джона Ірвіна, вручення нагороди династії Бондарчуків (в особі Фьодора Бондарчука) за внесок у світове кіномистецтво, і таких інших формальностей, розпочався показ фільму-відкриття Paris, je t’aime. Тут і стало зрозуміло, що “Молодість” є “Молодість” – маю на увазі якість субтитрів, які спершу були настільки дрібними, що з задніх рядів і, тим паче, з балкону, щóсь розрізнити було доволі проблематично, а потім, коли нарешті хтось розумний збільшив їх розмір, субтитри то зникали, то з’являлися в довільному порядку… Знання французької та англійської мов, це, звісно, обов’язок кожного українця, але принаймні на Відкритті, думаю, можна було постаратися зробити все це діло більш професійно. До речі, про мови - робочими мовами фестивалю знову є російська й англійська, українську залишено для всіляких офіціозів і до ліпших часів… Та повернімося до Paris, je t’aime – 18 кіноновенл про любов, кохання у Парижі, 22 режисери, серед яких брати Коени, Том Тиквер, Александр Пейн, Ґас Ван Сант… і навіть Вейс Крейвен (одразу загадка до тих, хто фільму не бачив: як гадаєте, хто з перелічених режисерів зафільмував новелу про нетрадиційне кохання?). Серед режисерів також мали бути Вуді Аллен і Фанні Ардан, та не склалося – Вуді Аллен обійшовся б організаторам проекту надто дорого (він зажадав близько мільйона єврів на фільмування), а Фанні Ардан злякалася деб’ютувати яко режисер, серед таких досвідчених режисерів, яких вдалося зібрати для проекту Paris, je t’aime, – про все це розповів продюсер Еммануель Бенбії на прес-конференції. Він так само зазначив, що кошторис кожної з новел складав усього близько 2 000 єврів… Пошуки режисерів відбувалися по всьому світу, і навіть у Росії, але запропоновані російськими режисерами сценарії не задовольнили організаторів.

В перший же день конкурсної програми (22 жовтня) було демонстровано студентські короткометражні стрічки, докладно про які можна прочитати у другому числі фестивальної KINO-КОЛО-газети, я ж тільки поділюся одним спостереженням: режисер Олександр Усик представив для показу німий фільм „Диявольська теорема”, а на прес-конференції говорив більше за всіх… зокрема пояснюючи, що німим фільмом він хотів повернути кіно до того, чим воно має бути – себто, візуальним мистецтвом. Дозволю собі припустити, що причина також полягала в тому, що озвучення банально не вдалося організувати належним чином.
Неділя також пройшла в пошуках людей, які мають якусь інформацію про „Майстерню талантів”, робота якої за планом мала розпочатися цього ж дня. Проте виявилося, що початок перенесено на понеділок.
І закінчуючи, кілька слів про питання, що, очевидно, дуже бентежить багатьох – перенесення головного локації „Молодости” з Дому кіна до мультиплексу „Баттерфляй Ультрамарин”. Власне, фестивальна атмосфера й справді дещо змінилася – якщо в Домі кіна збиралися загалом виключно шанувальники кіна і просто любителі навколокіношних тусівок, то в „Баттерфляї”, крім вищезазначених, ще й звичайні відвідувачі розважального центру, які навіть не здогадуються про проведення „Молодости”. Доволі символічним видається те, що прес-центр фестивалю розміщено над дитячим ігровим майданчиком – „Молодість” піднялася над дитинством, подорослішала. …Дім кіна – щось своє, по-совєтськи рідне, ностальґійне, „Баттерфляй” – щось нове, капіталістичне, те, що має завоювати довіру…

В усякому разі все це лише початок. Далі буде…

Віктор Глонь

Posted in Загальне | No Comments »