Archive for November, 2006

Згадаймо „Молодість”…

Tuesday, November 7th, 2006

„Ех…молоді, дурні були….а зараз то зовсім інакше виглядає та сприймається” – неодноразово ми чули від людей похилого віку. А зараз й самі готові то сказати про свою молодість…кіно-„Молодість”. Вже пройшла та „ейфорія” від якої дехто співав дифірамби та зізнавався в „(оrange)LOVE” фестивалю. Після оголошення переможців критики вже не ходять „краєчком даху”, передрікаючи лавреатів. „Поети сміття”, для яких фестиваль був просто „грою”, давно відійшли „…на схід від…”. А „свіжим повітрям” для полум’я дискусій стала новина про складання своїх повноважень директора фестивалю.


Андрій Халпахчі в свої 56 років, що на фестивалі вже 15 років, залишається чи не наймолодшим, під кінець кінофоруму повідомив, для багатьох шокуючу новину, про складання з себе повноважень директора „Молодости”. Проте наголосив, що це аж ніяк не означає, що він залишає фестиваль взагалі. Андрій Якович готовий залишиться, як художній керівник чи консультант, з надією, що то надасть йому більше можливостей для творчого вдосконалення кінофоруму.
Також у своїй заяві Халпахчі закликав владу присудити фестивалю статус національного з відповідним виділенням окремої статті в державному б’юджеті. Зазначивши, що це єдиний раціональний шлях вирішення проблем фінансування „Молодости”. Як приклад окрім європейських фестивалів, Андрій Якович навів Московський фест. Що йому в Росії статус національного присудили три роки тому й щорічно в державному кошторисі виділяють два мільйони долярів. Зрозуміло, що екс-директор й не розраховує на такі кошти від української держави. Але на ті ж два мільйони тільки українських гривень надіється.
Цьогорічна ж „Молодість”, навіть, тієї суми не отримала. І це вже не кажучи про своєчасність надходження коштів. Навіть в останні дні перед фестивалем організаторам, замість того, щоб готувати урочисту церемонію відкриття, чи то перевіряти останні деталі програми, довелося складати тендери, умовляти дирекцію палацу „Україна” надати зал без попередньої оплати, а президента „Укррічфлоту” просити про оренду пароплава „Тарас Шевченко”, що на ньому проживала частина гостей, у борг. Звісно, то все не могло не вплинути на якість проведення фестивалю й, що не дивно, вплинути неґативно.

Ще одна деталь, про яку не зазначити просто неможливо, розмовляючи про цьогорічну „Молодість”, є переїзд у сучасний розважальний комплекс „Баттерфляй Ультрамарин”. В цьому питанні журналісти розділились на два протилежних табори – хтось звинувачує фестиваль в „мейнстримності”, а інші – перефразовують в „наближення до глядача”. Але то було вже достатньо обговорено на сторінках преси.
І хоча основним фестивальним майданчиком став мультиплекс „Баттерфляй”, відкриття й закриття проходило в палаці „Україна”, що мало б додати урочистости. Хоча вийшло не на всі сто відсотків. Відкривав фестиваль президент Віктор Ющенко (а на закритті слово мала його дружина – Катерина Ющенко). Що іронічно охрестили: „престижно…але на сон хилить!”.
Далі ж – „оце вже більш нагадує „Молодість” – імпровізовані переклади виступів іншомовних гостей, метушня, біготня, те забули, там збилися. Субтитрування картини відкриття „Париж, любов моя” спочатку було просто дрібним, потім на певний час взагалі зникло, мовляв, „який українець не знає французької мови”. Й у такому стилі пройшов весь фестиваль.
Проблеми демонстрації фільмів на великих екранах найбільш помітні були на показах „довгих ночей короткого метру” (фільми Німеччини, Франції, Англії). При тому саме „довгі ночі…” за атмосферою найбільше нагадували еру „Молодости” у Домі кіна. Проекція зображення виходила за межі екрану, голосу перекладачів часто не було чути, а деякі з короткометражок взагалі не запускались через проблеми з DVD-дисками.
Але при тому всьому саме „довгі ночі…” з позаконкурсної програми викликали найбільше позитивних емоцій (в першу чергу німецьке кіно). Загалом же стрічки кіномаратону стали не такими вже й „фестивальними”, в якійсь мірі програма „замейнстримилась”.
Окремо хотілося б сказати про українське кіно, що мало своє місце в рамцях „Молодости”. Окрім того, що в усіх конкурсних програмах були представлені українські картини, також національні фільми демонструвались в „українській панорамі”. Якщо ж „OrangeLove” (конкурс повнометражних фільмів) дійсно дивував своєю якістю (на диво хороший звук та „картинка”), то більшість інших стрічок відверто розчаровувала, як якістю звуку та зображення, так і сценаріями та стилем фільмування.
У рамцях „української панорами” було продемонстровано підбірку 23-х короткометражних стрічок, що були відзняті за останній рік в Україні. Якість частини з них залишає бажати кращого, а інші більше схожі на телепроекти чи то „кінематографічні екзерсиси”, як звучало в коридорах кінотеатрів після сеансів. Розчаровує також те, що не було представлено ряд повнометражних українських фільмів – починаючи з „народжених революцією” та до першого молодіжного трилеру „Штольні”.
До речі спеціальним призом  у номінації „українська панорама” нагородили музиканта Олега Скрипку, який разом із режисером Романом Бондарчуком зафільмував короткометражний кліп „Катерина”. Ще ж одним „зарахом” можна вважати музичну дитячу казку „Біжи, принцесо, біжи!”.

І завершити хотілося б закриттям. До вручення нагород зосталися одиниці з кіномистців й „Скіфського оленя” довелося передавати послами країн-переможців. На сцені творився певний безлад й невідомо чим би то скінчилося, якби Жерар Депардьє не зробив з того „творчий бедлам”, мовляв, так і малось бути.
Взагалі поява французького актора не була запланована від початку фестивалю, але в силу певних причин Депардьє таки відвідав „Молодість”. За деякими версіями причинами тому були вибір виноградників в Криму, за іншими – перевірка стану кіностудії імені Довженка. Адже там, в перспективі, повинен фільмуватися „Тарас Бульба”, що в ньому має зіграти сам Жерар Депардьє. Дехто спростовує всі версії, й стверджує, що французькому актору просто сподобалось минулого разу на фесті й він вирішив знову „згадати молодість”. Але причини то другорядне.
По врученню нагород, було демонстровано фільм-закриття мексиканця Ґіллєрмо дель Торо „Лабіринт Фавна” – це зайвий раз засвідчило „нефестивальність” стрічок „Молодости”. То скоріше було схоже на допрем’єрний показ мейнстримового кіна. Проте загального враження від фестивалю фільм не зіпсував…за іншими версіями – „до закриття вже й не було чого псувати!”.

Діма Бондарчук

Posted in Загальне | No Comments »