Easy rider (Безпечний їздок)

[Парвулеско]

стріла цього фільма потрапила мені прямо в душу, чого не було давно...
Денніс Хоппер зняв кіно і виступив у ролі байкера номер один. Пітер Фонда переписав сценарій і виступив у ролі байкера номер два. Джек Ніколсон зявився на десять хвилин і толкнув ведмежої структури влучну промову про свободу. Дивишся на все це і ні на секунду не сумніваєшся, що саме так всі вони ведуть себе і в житті поза поглядом камер.
Сюжет простий, як доска. Монтаж диковинний і безпрецедентний.

В чому ж секрет души фільму, так до кінця і не осягнув. Можливо в наївній спробі класифікації персонажів: не на поганих і хороших, а на свободних та заляканих.

[MotowDog]

це фільм про хіпі. Літо кохання, ЛСД, ганжа і як в западло працювати з 9 до 5. Таке мислення виходить з бюрокративного правління Айзенхауера і Ніксона. Бейбі Бумерів раптом вияволось забагато, вони не вміщались в стандартний американський спосіб життя, всім увагу не могли приділити, стандартних генів на всіх дітей не вистачило. От і ростуть вільні духом- дивлячись з вулиці на офіс, або обмежені мозгами-дивлячись з офісу на вулицю.
Мета фільму в цілому- показати не сприйняття інакших. Свобода має свої правила, тим більше Американська.
Грубо кажучи- погляд ундерграунда на попсу.