Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


'

14.07.2016 14:02

Наталія Каплан: Олег Сенцов дуже сподівається на обмін

13 липня 2016 року політв’язневі Олегу Сенцову, якого суд РФ засудив до 20 років ув’язнення, минає 40 років. Кримчанин, кінорежисер, письменник, сценарист, патріот України. Принципова поведінка Олега, як і тисяч українців, постраждалих від агресії РФ, вимальовує образ справжнього громадянина.

Валентин Торба, «День» 

Зараз Олег перебуває в далекій Якутії, куди його відправив злочинний режим Путіна — подалі від родичів, соратників, співчуваючих. У перспективі його можуть обміняти на російських окупантів, як це було, наприклад, у випадку з Надією Савченко й іншими українцями.

Безумовно, такий кремінь, як Сенцов, відпускати Кремль боїться, бо не зламався, не пристав на умови, не став «зручним» і підхожим режиму. Зараз украй важливо журналістам, громадським діячам та пересічним громадянам не просто нагадувати, а кричати про долю таких людей, як Сенцов.

У день його народження ініціативна група «Комітет солідарності» проводить акцію на підтримку Олега й інших політв’язнів біля Лядських воріт у Києві.

«День» поспілкувався з сестрою Олега — Наталією Каплан, яка нещодавно переїхала до України з РФ.


«РОСІЯНИ СПОКІЙНО ЙДУТЬ НА ЗАБІЙ. І НАВРЯД ЧИ ТАМ СУСПІЛЬСТВО НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ЗМІНИТЬСЯ»

— Наталю, зараз ви в Україні. Що змусило вас залишити Росію?

— До цього мене підвело саме суспільство у РФ. Надія на те, що росіяни зміняться, то з’являлася, то згасала. Врешті-решт, я зрозуміла, що, мабуть, не доживу до змін.

Ви відчували небезпеку в Росії? Людина, яка зіткнулася з абсолютно безпідставними звинуваченнями на адресу свого брата, мабуть, припускає, що ця система може перемолоти і її.

— Погроз на мою адресу не надходило, але те, що ця система у своїх репресіях дуже вибіркова і ніхто там не є в безпеці — це абсолютно слушно підмічено. Узяти можуть будь-якого і за що завгодно, у тому числі за абсолютно вигаданими звинуваченнями.

— Але ж, попри розчарування, певний відсоток адекватних людей у РФ залишається.

— Безумовно, такі люди там є. І саме вони намагаються щось робити, допомагати політв’язням. Причому роблять це на свій страх і ризик. Вони намагаються і вижити, і при цьому заявити про себе, що небезпечно.

Наприклад, Лія Ахеджакова, будучи публічною людиною, намагається через цю публічність доносити свою позицію.

— У РФ ніхто не може бути у безпеці — це важливий момент для розуміння ситуації. Але парадокс у тому, що якщо ти навіть вихваляєш Путіна, то це не означає, що ти не опинишся за ґратами. Це найстрашніше. У РФ ти не є в безпеці, навіть якщо ти багатий, відомий і всіляко підтримуєш президента. Завжди можна раптово опинитися в немилості, якщо комусь знадобиться, наприклад, твій бізнес.

Виходить, що так звані «ЛНР» і «ДНР» — це невеликі моделі тієї системи, яка існує в РФ. Зовні всім говорять про ідеологію, демонструють прапори, ходи, вкручують у мізки пропаганду, а фактично за цією ширмою стоїть банальний розподіл майна, інакше кажучи — «віджим».

— Саме так. Є такі факти, коли за ґратами сидить цілком пропутінська людина внаслідок того, що її бізнес знадобився комусь іще. У РФ немає закону і немає судів. Під репресії потрапити може хто завгодно, але, перш за все, звісно, в ці жорна потрапляють незгодні. І у згаданої Лії Ахеджакової теж є шанс потрапити в каземати. Додам те, що жодної ідеології в РФ немає абсолютно. Сьогодні вони говорять одне, а завтра — інше. Пропаганда взагалі може розвернути одну й ту саму тему на 180 градусів, якщо це буде необхідно. Там ідеологія зводиться до примітивності — довкола вороги, а «Русь-матушка» врятує весь світ. І навіть цей примітив мутує залежно від ситуації. Інформаційно росіяни перебувають у капсулі і просто думають, що так скрізь, і правди ніде не знайти, тому простіше сидіти і мовчати «в тряпочку». Це призводить до того, що люди не готові не лише боротися за сусіда або члена сім’ї, а й за себе не можуть постояти перед цією системою. Так росіяни йдуть спокійно на забій.

«НАВІТЬ У ПРАВОЗАХИСНИКІВ ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОЛІТВ’ЯЗНІВ У РФ НЕМАЄ»

— Якщо зробити проекцію російського права на західне, то наскільки дії Сенцова з позиції світових правових норм можуть бути кваліфіковані як злочин?

— Ніяк. А що він зробив? У справі немає жодного доказу його провини. Крім свідчень двох людей, один із яких на суді відмовився від своїх слів.

— Люди прогресивні в будь-якому разі дивляться в бік Заходу і чекають підтримки. Наскільки, ви вважаєте, санкції проти Кремля є ефективним засобом?

— Що стосується санкцій, то перш за все вони націлені на те, щоб роззброїти РФ. Тобто для того, щоб в РФ не було засобів для розвитку озброєнь. Але санкції неефективні для звільнення тих людей, які перебувають у російських в’язницях. За росіян, які потрапили в каземати там, я не бачу активної боротьби. Але така боротьба триває за українців, які там опинились. За них справді борються, а от за росіян образливо. Мало хто знає про їхні долі, справи і навіть імена. Потрібно так само розуміти, що в казематах є багато й українських політв’язнів, про яких ми нічого не знаємо. Про кількість цих людей ми не маємо жодного уявлення. І їх не десятки, а значно більше. Їх потрібно шукати, але як їх знайти — це проблема. Навіть у правозахисників, які спеціально займаються цим питанням, повної інформації немає.

Можливо, просто за них нікому кричати, заявляти в ЗМІ? Наприклад, в історії з Надією Савченко її сестра постійно говорила про неї, давала інтерв’ю, добивалась уваги.

— Так, абсолютно точно. За тих же росіян, які знаходяться в російських в’язницях, нікому піднімати голос. Як наслідок, у них немає жодної підтримки. Максимум, що зазвичай можуть зробити росіяни для росіян — це зібрати «передачку».

«СТАНДАРТНА ПРАКТИКА ВПЛИВУ НА ПОЛІТВ’ЯЗНІВ В РФ — ІЗОЛЯЦІЯ»

— Як ви вважаєте, наскільки ця війна зробила актуальним розуміння своєї ідентифікації українцями?

— Я космополіт. Водночас я розумію, що якби в Україні не було патріотизму, не було чіткого свого позиціонування, то навряд чи Україна б вистояла. Що стосується поділу на росіян і українців, то, скажімо, в Криму до війни практично такого поділу не було. А зараз він є.

Коли ви востаннє спілкувалися з братом?

— Кілька тижнів тому по телефону.

— А крім телефонного зв’язку, з ним є контакт?

— Листи — це лотерея. Ніколи не вгадаєш, дійде чи не дійде. Це все дуже проблематично.

Надія Савченко, навпаки, мала широке листування із зовнішнім світом. Їй надходило багато листів. Чому у випадку з Олегом таке обмеження?

— Це один із способів тиску на нього — позбавити людину повноцінного спілкування з людьми. До нього навіть від його дітей не доходять листи, годі говорити про сторонніх.

Тобто він не почав ламатися, і найголовніше — на його погляди неможливо впливати підсовуванням інформації нібито від однодумців.

— Можливо, тому його й ізолюють. Але це стандартна практика впливу в РФ на політв’язнів — ізоляція. Він не єдиний, у кого проблема з листами. Це системна проблема. Тому його й відправили до Якутії, якнайдалі від усіх. Крім того, Олег відмовився від побачень, тому що йому емоційно так простіше все це переносити. Багато політв’язнів так і роблять. Тому я не планую зараз до нього їхати доти, доки він сам не покличе.

Ви в телефонних розмовах з ним зачіпаєте лише особисті, організаційні теми чи обговорюєте й загальнополітичні?

— Ми спілкуємося здебільшого про родину. Для нього це важливо. Про політику, я гадаю, йому є з ким поговорити.

Яке в нього коло спілкування, крім вас?

— З цим колом я не знайома. Там зараз сидять різні люди різних поглядів. Інші політв’язні, які звідти вийшли, розповідають, що у в’язниці стикаються люди з абсолютно різними позиціями.

«ОЛЕГ ДУЖЕ СПОДІВАЄТЬСЯ НА ОБМІН»

Олег сподівається на обмін?

— Так. Він дуже сподівається на обмін.

Як ви вважаєте, агресор, обмінюючи ув’язнених, обмежується самим лише фактом обміну чи домагається щоразу ще якихось додаткових поступок? Можливо, Путін обмінює українців не так на людей, як на якісь ще інтереси?

— Мені складно говорити на цю тему, тому що все ж таки я не політик. Просто також не забуваймо, що Путін не зовсім здоровий психічно, і тому у нього своя хвора логіка, яку складно передбачити. Що у нього в голові, можна лише ворожити на кавовій гущі. Аби він був адекватною людиною, то не було б ні полонених, ні вбитих, ні війни взагалі.

Ви довіряєте захистові, який пропонує Олегові РФ?

— Адвокатам, яких надає держава РФ, я не довіряю. Але довіряю тим, кого я знаю особисто і особисто з ними укладала договір. Ба більше, я чудово знаю про ту небезпеку, на яку вони наражаються. То до помешкання їхнього залізуть, то ще щось станеться. Ці адвокати до цього витягли з-за ґрат багато політв’язнів. Навіть у цей жахливий час є люди, які порядно виконають свій професійний обов’язок.

Інколи свої коментарі щодо Олега Сенцова робить Фейгін. Він також є його адвокатом?

— Жодного стосунку ні до цієї справи, ні до Олега Фейгін не має. Тож щодо його коментарів всі запитання до нього.

Що можуть зробити журналісти для того, щоб прискорити звільнення Олега та інших політв’язнів?

— Журналісти не повинні забувати запитувати у влади, яка робота ведеться щодо звільнення наших хлопців. Звичайно, інформація щодо обміну здебільшого закрита, і це добре. Але тримати на прицілі цю тему просто необхідно. Це і професійний, і громадянський обов’язок.

— Це щодо журналістів. А політики? Наприклад, ту ж таки Савченко ввели до складу партії. А чи були з боку українських політиків подібні пропозиції Сенцову?

— Спочатку пропонували. Але Олег не має наміру значитися в партіях чи якихось навіть не політичних організаціях, де він не може наразі себе реалізувати. Сидячи у в’язниці, повноцінно працювати він не може. Тобто перебувати у списках «для галочки» він не буде. Ба більше, він не бачить себе в політиці взагалі. Принципово. Він хоче знімати кіно.




Інтерв'ю

Архів


Новости кино ukrfilm.com