Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


'

15.08.2003 10:20

Про “Документ”KINO-KOЛО (18)

Володимир Оселедчик – режисер-документаліст, продюсер. Закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1982). Створив понад 20 документальних фільмів. Лавреат міжнародних і вітчизняних кінофестивалів. 1990-91 років був президентом кінофестивалю “Молодість”. Протягом 1991-95 років – режисер і продюсер кінокомпанії Innova-Film (Німеччина). Виконавчий продюсер кількох ігрових фільмів. Від 1995 року – виконавчий продюсер, а від середини 2002 року – генеральний продюсер телеканалу “1+1”.





У квітні в ефірі телеканалу “1+1” з’явилася нова програма “Документ” – демонстрація документального фільму і його студійне обговорення. Чим пояснити започаткування “Документа”? Може, це сантименти? Адже і ви, і Олександр Роднянський, і велика частина професіоналів, що працюють на каналі, прийшли на ТБ з документалістики чи, інакше кажучи, з неігрового кінематографа... А чи це понад сантиментів – певна вимога часу, певна продумана політика каналу, звернена в майбутнє?

Власне кажучи, і те й те. Частково сантименти, бо всі ми дійсно вийшли з цієї колиски й байдужими до неї бути не можемо. По-друге, суто прагматичні речі, скажімо так. До того на каналі були три чудові журналістські ток-шоу, що вони складають невід’ємну й дуже значущу частину бренду “1+1”. Маю на увазі “Без табу”, “Подвійний доказ” і “Я так думаю”. Нам не вистачало четвертого ток-шоу для сітки мовлення. А по-третє, щодо потреби часу, – ми відчуваємо дуже гостро, що є попит на документалістику. Скажемо коректно – не суто на українському телеринку, а на обширах СНД. Є попит на екранну документалістику, є попит на таємниці минулого, викладені у формі документального кіна. І в перспективі ми збираємося розвивати цей напрямок. Ми хочемо створити слот, себто певне постійне місце в ефірі каналу, де могли б ефективно використовувати документалістику, яку самі продукуємо, і ту, що її купляємо.

“Документ” розпочався з показу 9-серійного документального фільму режисера Сергія Буковського “Війна. Український рахунок”, що створений зусиллями каналу “1+1”. Вочевидь, ця стрічка принципова з різних оглядів – від суто фахового до громадянського. І канал має гарну практику подібного документального виробництва, згадати б, зокрема, чотирисерійний фільм Юрія Макарова “Мій Шевченко”... Наскільки продукування документальних фільмів важливе для “1+1” як комерційного каналу? Адже у світовій практиці це зазвичай прероґатива громадського (чи державного) телебачення або ж спеціалізованих телеканалів, таких, скажімо, як Discovery.

Справді, на Заході це є прероґативою громадського телебачення, нішою – не вкладаючи у це слово жодного неґативу – дещо марґінальною. Чому ми це практикуємо? В Україні ще не відбувся розподіл на суто комерційні канали, громадське телебачення і нішові канали. Ці останні ще просто не можуть існувати з ринку. І для нас завжди життєво важливим було мати суто комерційні пояси, слоти, де канал заробляє гроші. Бо інакше він не може існувати – інших джерел фінансування, окрім рекламного ринку, у нас немає.

Та все ж є інший пояс, де ми задовольняємо потреби дещо іншої, вужчої категорії глядачів, але для нас – значущої. До того ж, ми таким чином підтримуємо власний бренд. Канал без цього існувати не може. “1+1” завше був телеканалом зі своїм власним поглядом на життя, на події сьогодення й на минуле. І відмовлятися від цього ми не збираємося в принципі. Втрачати випрацюваний бренд – це дуже погано, як також і для комерційної діяльности каналу. Тому навіть не так попри наші комерційні інтереси, як у відповідності з ними ми намагаємося розвивати саме такий бренд. І у відповідності з нашими комерційними інтересами рекламний ринок потроху зростає, кількість грошей, що надходять від реклами, потроху збільшується і в нас з’являється можливість продукувати речі, що мають, сказати б, не виключно комерційну спрямованість. З іншого ж боку, є і певний комерційний сенс перейматися такою продукцією. Слоти, де йдуть усі авторські програми “1+1”, добирають абсолютно нормальний (4 – 5 пунктів) рейтинґ, щоб їх уважати успішними з огляду на нинішній рівень рекламного ринку.

Зараз ми працюємо над кількома такими документальними проектами, що про них, можливо, ще рано вести мову, доки не визначено авторів та режисерів. Скажу лишень про три нові фільми, над якими вже розпочали працювати режисер Сергій Буковський та сценарист Валєрій Балаян. У цих картинах ітиметься про три видатні особи української історії часів національно-визвольних змагань початку століття. Це Симон Петлюра, це гетьман Української Держави (1918) Павло Скоропадський, це Нестор Махно.

Досвід серіалу “Війна. Український рахунок” доводить, що серйозний погляд на серйозні події має попит, зустрічає інтерес і розуміння в абсолютно різних людей. І для нас це вельми і вельми значуще...

Також читайте:
«Iз Москви я повернувся патріотом...» Фільм відомого українського документаліста Сергія Буковського відповів на запити суспільства


Ексгумація історії



Інтерв'ю

Архів


Новости кино ukrfilm.com