30.05.2006 17:52
Ольга Невєрко: "На сьогодні в нас є реально лише один позов до студії, який стосується майнових претензій Одеського відділення Спілки кінематографістів…"
Напевне, якщо спробувати пригадати і порахувати, яка кількість скандальних заяв і конфліктних ситуацій супроводжувала процес акціонування Одеської кіностудії, то для цього не вистачить пальців на руках. Як до цього не ставитися і як не намагатися розбиратися, яка зі сторін в якій ситуації мала рацію, – скандали і конфлікти навколо нового етапу розвитку Одеської кіностудії – це факт, що увійде в історію новітнього вітчизняного кіна. Причому всупереч тому, що створення ЗАТ вже відбулося, риску під закінченням давнього протистояння дирекції і частини творчих працівників студії ставити не доводиться. Останній приклад – скандальна заява першого секретаря Одеського відділення Спілки кінематографістів Ярослава Лупія про зв'язок одного з акціонерів Одеської кіностудії з РосУкрЕнерго, що додала нового імпульсу "інформаційним війнам" у пресі, що й так не стихали. KINO-КОЛО про це вже писало... Минулого тижня генеральний продюсер ЗАТ "Одеська кіностудія" Ольга Невєрко дала докладне інтерв'ю KINO-КОЛУ про сьогоднішній стан новоствореного ЗАТ і про проекти, які реалізуються на його базі. Найближчими днями ми видрукуємо цю розмову. Поки що ж, для оперативности, пропонуємо лише ту невелику її частину, яка стосується тих нещасливих скандальних тем, що вже давно підживлюють суспільний резонанс.
Олег Мельничук. Акціонування Одеської кіностудії від самого початку супроводжувалося взаємними звинуваченнями між дирекцією і представниками Одеського відділення Спілки кінематографістів, що в тій чи іншій мірі продовжується і тепер…
Ольга Невєрко. Якщо ви помітили, то з нашого боку жодного зведення рахунків немає. Це односторонні вимоги тих людей, які сьогодні не розуміють, що говорити і що робити – а це дві різні речі, і які не хочуть допомагати в роботі. Їхні вимоги нам незрозумілі, ми багато разів намагалися знайти з ними якийсь компроміс, але запускати з ними проекти (а вони хочуть, щоб ми запускали з ними проекти, але не хочуть відповідати за результати своєї праці) – такого більше не буде. Я вважаю за краще не діяти їхніми методами і нікого не збираюся обливати брудом, тому що я дуже зайнята людина, мені потрібно думати про те, як розвивати студію і платити колективу зарплату, так що вступати з ними в сутичку я не буду. Що ж до того, що вони говорять пресі, що подали на нас до суду, написали в прокуратуру, то я вже відповідала – на сьогодні в нас є реально лише один позов до студії, який стосується майнових претензій Одеського відділення Спілки кінематографістів щодо будівлі, яку воно займає. Яке рішення суд ухвалить – так і зробимо. Спочатку, коли у нас пройшло акціонування, ми запропонували їм перепідписати договір на тих же умовах, на яких він був підписаний з ними державною студією. Вони захотіли додатковий метраж і подали на нас до суду. Якщо вони праві – то суд присудить те, що їм належить, якщо ні – ми зробимо так, як вирішить суд. Жодних інших позовів немає в природі, тому що на всі позови, які вони подавали у всі контролюючі і перевіряючі інстанції, включаючи Генеральну прокуратуру, вони вже одержали відповідь. Вони це скромно замовчують, вважаючи за краще піднімати шум, що вони подають до суду, але те, що на всі свої запити вони давно одержали відповіді, – про це вони пресі не кажуть. Чи не могли б ви прокоментувати останні заяви ваших опонентів про зв'язок між акціонуванням Одеської кіностудії і РосУкрЕнерго?
А до чого тут РосУкрЕнерго? У нас один з акціонерів – це Іван Фурсін, як приватна особа. Він справді один з акціонерів Одеської кіностудії. А яке відношення має РосУкрЕнерго, я не знаю. Може, він є одним з акціонерів РосУкрЕнерго – але це вже його особиста справа, він може бути акціонером ще хоч двадцяти підприємств. У нас же РосУкрЕнерго не є акціонером Одеської кіностудії, у нас акціонером є фізична особа.
Враховуючи громадський інтерес до акціонування, чи готова дирекція в майбутньому відкрити інформацію про склад акціонерів ЗАТ "Одеська кіностудія"?
Ми ж про це розповідали. Ми вже неодноразово говорили, що 50 відсотків плюс 1 акція ЗАТ "Одеська кіностудія" належить державі, а решта 50 відсотків мінус 1 акція належить двом приватним інвесторам – Олександру Ткаченку і Івану Фурсіну, і вже давно ця інформація пройшла. Точніше, не приватним інвесторам, я неправильно висловилася – 50 відсотків мінус одна акція належать "Новій кіностудії", а тим, кого цікавило, хто стоїть за "Новою кіностудією", – то я вже сказала: двом приватним інвесторам.
У березні не відбулася раніше обіцяна дирекцією ЗАТ "Одеська кіностудія" прес-конференція в Одесі. Чи планується вона найближчим часом?
Розумієте, я вважаю, що потрібно спочатку щось напрацювати. Якщо ми займатимемося лише прес-конференціями, то коли ж ми працюватимемо? Тобто я думаю, що на цьому етапі ми маємо побудувати технічну базу, а не займатися тільки відписками, прес-конференціями і так далі. До того ж, у нас сьогодні дуже багато поточної роботи, почався сезон, коли йдуть знімальні періоди. Тому я прошу всіх журналістів дати нам можливість працювати, а коли ми будемо готові до прес-конференції, ми зберемо всіх журналістів. Ми в будь-якому разі постійно зі ЗМІ спілкуємося і даємо їм інформацію, так що зараз особливої необхідности в прес-конференції я не бачу, оскільки потік інформації йде. Я хочу, щоб спочатку ми тут все збудували і щоб можна було показати, що таке сучасна студія, а для цього, знову ж таки, потрібен час, щоденна копітка робота.
Олег Мельничук, Одеса
P.S. До останнього вислову генерального продюсера Одеської кіностудії, заради об’єктивности, варто дати невеличку ремарку. Вже через декілька днів після того, як відбулася ця розмова, у п’ятницю, 26 травня, прес-службою ЗАТ "Одеська кіностудія" був організований прес-тур до Одеси невеликої групи журналістів київських видань, а саме: "Дзеркало тижня", "Дело", "Україна молода", "Комментарии". Причому, як стало відомо KINO-КОЛУ, коли напередодні з проханням приєднатися до прибулих журналістів в прес-службу звернулася одеська кореспондентка "Київського телеграфу", то представник прес-служби Ірина Чемерис хоча і в коректній формі, але їй відмовила, зіславшись на те, що не хоче розширювати групу, пообіцявши включити до складу наступної.
Загалом, прес-тури – річ звична, загальноприйнята і, за оцінками фахівців у сфері зв'язків з громадськістю, найефективніша в плані PR-взаємодії. І загострювати на цьому увагу не варто було б. Інша справа, що доводиться знову констатувати, що керівництвом ЗАТ обрана тактика вибіркової роботи з мас-медіями і певного небажання виходити на широку журналістську авдиторію, що включало б повну публічність і відвертість перед усіма.
У той час, як одеська преса сидить на "голодному інформаційному пайку" і дотепер чекає обіцяного відкритого і публічного спілкування з першими особами Одеської кіностудії, дирекція віддає перевагу не робити цього, хай і цілком об'єктивно посилаючись на брак часу. Проте натомість все ж таки знаходить час і ресурси на прес-тури, включаючи супутню оплату київським журналістам залізничних квитків, номерів у готелі "Вікторія" в Аркадії і замовлений обід у фешенебельному ресторані на Французькому бульварі за розмовою з Олександром Ткаченком. Останнє, вочевидь, є ознакою прихильности прес-служби Одеської кіностудії до іронійного принципу "добрий журналіст – це ситий журналіст", так що чекайте скоро репортажів з Одеси в центральній пресі.
