Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


'

26.03.2007 17:47

Томек Баґінський (Відповіді на запитання KINO-KОЛА)

Мистецтво паданняВід 23 до 27 березня у Києві, в кінотеатрі "Кінопалац", тривають Дні польського кіна, що їх проводять Польський інститут у Києві, Всеукраїнська мережа кінотеатрів "Кінопалац" за підтримки Інституту ім. Адама Міцкевича у Варшаві. Згодом фестиваль відвідає Львів (29 березня – 2 квітня), Харків (5 – 9 квітня) і Донецьк (11 – 15 квітня). У всіх містах покази здійснюватимуться у кінотеатрах мережі "Кінопалац". Ми продовжуємо на порталі публікацію низки текстів з польського номера (33, весна, 2007) часопису KINO-КОЛО, що представляють сучасне польське кіно та фільми, що входять до програми Днів... Наразі пропонуємо розмову з режисером Томеком Баґінським, чий фільм "Мистецтво падання"/Sztuka spadania (2004) демонструється в рамцях Днів польського кіна. В рубриці "Статті" читайте також статтю про стрічку "Мистецтво падання"...


KINO-KOЛО. Ти став режисером-аніматором, не довчившись на архітектора. Анімація і архітектура є для тебе двома різновидами одного й того самого чи це зовсім різні речі?

Томек БаґінськийТомек Баґінський. Важко сказати. Насправді вибір факультету був досить випадковим – я вступив на архітектуру після того, як не зміг потрапити до варшавської Академії мистецтв, тож від самого початку не вірилося, що архітектура стане моєю професією. Три роки на архітектурному факультеті були періодом надзвичайно плідним, тож я за ними не шкодую, та водночас не журюся й через те, що покинув цей факультет. Просто настав час для нових викликів.

"Мистецтво падання" асоціюється насамперед з антимілітаризмом і критикою мас-медій...

Ні, я не планував нічого такого. Я підозрював, що дехто з глядачів сприйме стрічку саме так, але мною керували інші мотиви. Я мав звичайну історію, і військовий контекст, як мені здалося, до неї пасував найкраще. Найважливішою завжди є оповідь.

Ти брав участь у великих кінопроектах (Quo vadis, "Суперпродукція") – праця в цій галузі дає щось корисного чи просто відбирає час?

Вона, передусім, приносить величезний досвід. Не забуваймо: те, що я роблю, – це не тільки мистецтво, не тільки ідеї, а й буденне ремесло. Без вправ не буде відповідних інструментів для реалізації задумів. Кожен комерційний проект допомагає у шліфуванні вміння. Крім того, комерційні проекти дають підзаробити. Треба за щось жити – з мистецтва не завжди матимеш гроші.

Чи хотів би ти колись зняти неанімаційний фільм? Або ж анімаційний, але не в цифровій техніці?

Так, це одна з моїх мрій, і маю надію, що колись її вдасться втілити в життя. У глибині душі я хотів би фільмувати бойовики категорії "Б". Це мене цілком задовольняло б.

Збіґнєв Рибчинський колись сказав, що цифрова техніка – це кінець сізіфової праці аніматора. (Збіґнєв Рибчинський (нар. 1949) – відомий польський режисер, аніматор, оператор і монтажер; володар премії „Оскар" за найкращий анімаційний фільм („Танґо", 1981). Чи тепер справді стало легше створити анімаційний фільм, ніж у докомп’ютерні часи?

Аж ніяк. Багато що стало простішим, і чимало речей, які були колись дуже клопітними, тепер робляться одним натиском на клавішу, але водночас змістилися межі можливостей, змістилися дуже сильно, й роботи при мультиплікації не менше, ніж колись. Тільки результат значно прогнозованіший.

Розмову вів Олексій Радинський
Із польської переклала Софія Саваневська




Інтерв'ю

Архів


Новости кино ukrfilm.com