Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

05.06.2007 17:13

«Два в одному»: Свіже дихання Кіри Муратової

Кінострічка «Два в одному» видалась мені надзвичайно свіжою: так часто фільмують початківці, котрі єдиним джерелом власної творчости називають надхнення. Початківець не має вантажу попередніх успіхів та невдач, критичних нагінок і слави. Він фільмує так, аби йому самому подобалось. Подібний принцип сповідує й Кіра Муратова – правдивий кінокласик.

«Два в одному» самій режисерці нагадує назву якогось шампуня чи іншого косметичного засобу. Об’єднання в одне ціле новел Євгена Голубенка та Рєнати Літвінової відбулось, як на мене, цілком органічно. Загалом це театральна історія, у якій дія відбувається на сцені театру й поза ним.

Театральна умовність цього разу дозволила Муратовій зробити свою картину абстрактнішою в порівнянні, скажімо, з «Настроювачем»; водночас ця абстракція дозволяє краще розкрити головну тему картини. А вона особисто мені бачиться  у своєрідному протиставлення життя та смерти.

Спочатку  нам показують смерть. Це відбувається через демонстрацію залаштункового театру, що сповнений механічности, у тому числі і в літеральному значенні цього слова: головні герої – робітники сцени – монтують декорації. Сам небіжчик виглядає органічною частиною цих декорацій, тож його ніби й не помічають. Про нього говорять і з ним поводяться як з частиною реквізиту. А його самогубство сприймається оточуючими майже винятково як збій одвічно заведеного механізму. Постає навіть питання: чи відбудеться вистава через смерть одного з працівників театру? Зрештою, виставу грають. 

У ній ідеться про чоловіка шістдесяти п’яти років (Богдан Ступка), який намагається знайти собі жінку. Поставлена за сценарієм Літвінової, новела є розгорнутою оповіддю  про спокусу. Саме спокуса в картині є способом подолати смерть. Формально це втілюється через відмову від театральности, умовности, численнних стереотипів. Дія стрічки починається на сцені, а продовжується на вулицях міста.

Зрештою, боротьба зі смертю в Муратової не декларативна, вона показана через саме життя, через його неформальні прояви, а також через знамениті шокові сцени, яких чимало в картині. Життя не може бути чимось причесаним, милим, гармонійним чи  легким до вжитку. Воно, кажучи словами самої режисерки, – «об’ємне». І в цьому, знову використаю слова Кіри Муратової, правдивий гуманізм її картин. 

Ігор Грабович, Сочі




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com