Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

08.06.2007 11:34

КІНОТАВР: Це не «гражданка», це Москва!

У повнометражній конкурсній програмі сочинського фестивалю беруть участь чотирнадцять фільмів, що відібрані зі 104-х охочих потрапити до головного російського кінозмагання. Дві третини цих картин так чи так прописані в нашому часі, решта, очевидно, кожна по-своєму апелюють до нього.

Знаний кінодокументаліст Маріна Разбєжкіна після успішного дебюту в ігровому кіні – антитоталітарні «Дні жнив» (2004) – звернулася до екранізації повісти Сєрґєя Єсєніна «Яр». Поет мало грішив прозою, залишив у творчому доробку низку оповідань і цю повість, що її написав двадцятилітнім. Фільм постає драматичною (якщо не трагедійною) притчею про наслідки розриву людини з певною культурно-етнічною традицією. Головний герой Карєв, безперечно, є альтер-еґо Єсєніна. Цю похмуру роль у цьому похмурому, нерадісному фільмі зіграв Міхаіл Євлановов, гарно відомий за «Своїми» Дмітрія Мєсхієва і «9 ротою» Фьодора Бондарчука. На жаль, драматургічно картина вибудувана не найкращим чином – нитку дії не зажди є змога вловити. Зате настрій, атмосфера занепаду російсього патріархального життя на цивілізаційному зламі передані вражаюче й безкомпромісно. Фільм на фестивалі намагалися вписати в річище того кіна, що близьке «Тіням забутих предків» Сергія Параджанова, принагідно згадуючи ім’я Івана Миколайчука, але режисерка наголосила, що це їй не близьке, радше – Бунюель та Каурісмякі...

Як колись Карєв-Єсєнін покидав свої рідні простори й рушав до Москви, так і герой дебютного фільму «Кремінь» режисера-сценариста Алєксєя Мізґірьова, повернувшись з армії, полишає своє провінційне місто і їде до столиці. Попри те, що стрічка і герой є певною варіацією балабановського-бодровського «Брата» (та й продюсер той самий – Сєрґєй Сєльянов), ця історія справляє сильне і свіже враження, міцно тримає глядацьку увагу від першої до останньої хвилини. Для героя актора-дебютанта Євґєнія Антропова можна знайти, окрім «братського», й інших екранних попередників; наприклад із «Таксиста» Мартіна Скорсезе чи «Плюмбума» Вадима Абдрашитова (не забуваймо, що Абдрашитов якраз і очолює журі «Кінотавра»). Не розкриваючи фабули фільму, варто навести його промовистий слоґан: «Це не «гражданка», це Москва!».

І варто наголосити, що по Москві як урбаністичному монстру, як зажерливому меґаполісу проходяться не в одній конкурсній картині – і в «Ґлянці» Андрєя Кончаловського, і в «Лещатах» Валерія Тодоровського. Останньому навіть довелося виправдовуватися на прес-конференції: мовляв, герої ж зрештою їдуть за новим життям не кудись, а до Москви. А куди ж, зауважимо, їм їхати – не до Вашинґтона ж...

Володимир Войтенко, Сочі




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com