Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

23.07.2007 15:46

Олександр Татарський – про життя в анімації

more.jpgУ портальному розділі "Статті" пропонуємо монолог Олександра Татарського, що він пішов із життя 23 липня 2007 року, – про його досвід життя в анімації: досвід режисера, досвід продюсера, досвід організатора виробництва. Монолог записано 1999 року під час МКФ Крок і видрукувано у №7-8 часопису KINO-KOЛО (2000 рік).

Олександр Татарський: " На Київській студії побутувала традиція – вона складалася десятиліттями – обговорювати кожен фільм. Дуже гарна традиція. Збиралися всі художники, режисери імениті, “з погонами”, і навіть нас, рядових, пускали – послухати. Ми не виступали, але слухали, як обговорювалися фільми. Для мене це стало і звичкою, й потребою. До речі, я прихильник теорії накопичення досвіду й майстерности. От, скажімо, коли художник увесь час працює, то – вживу таке слово – він розмальовується. Через постійну працю людина підвищує свою кваліфікацію. Щоправда це стосується ремесла, та не стосується мистецтва. Тобто мистецтво від кількости професійних вправ не збільшується, а ремесло – так... Тож ремесло, перепрошую, кінознавство через ті київські розмови-обговорення накопичувалось. І розмови, на мій погляд, були з головою, змістовні, об’єктивні, діагностика достатньо точна; і це тривало роками. (А я, між іншим, за освітою кінознавець, тож це теж – моє). Коли ж дістався Москви, то був здивований відсутністю подібного в тамтешньому анімаційному середовищі – запитай, не отримаєш кваліфікованої думки, не дадуть швидкої й точної кінознавчої оцінки. За винятком хібащо Фьодора Хитрука. Та й саме він це, власне, приїжджаючи до Києва, завіз туди й посіяв там ці дискусійні “спори”… Та ось що мене в усьому цьому київському “анімаційно-дискусійному житті” сильно дивувало – переважно люди створювали одверто погані фільми, а потім – під час обговорень – дуже кваліфіковано вказували на недоліки: там погано змонтовано, там неритмічно, в’яло, тут драматургійно не вивірено й т. п. Бачили всі недоліки, але вже в готовому фільмові – нічого ж не виправиш! Ну як так можна – цілий рік працювати, витрачати достатньо грубі гроші, аби потім пересвідчитися, що твоє анімаційне дитя кульгаве, горбате й хронічно кашляє?!. Чому не діагностувати ці хвороби на ранніх стадіях – для цього є сценарій, розкадровання і т. д.? У тому й фокус, що кваліфікації оцінити готове вистачало, а ось екстраполювати й уявити собі – ні. Ось де – і це вже – питання таланту. А так, усе це називається: “Коли б я був такий розумний, як моя дружина потім”… Від такого досвіду я й відштовхувався". Читати далі...

kinokolo.ua




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com