Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

24.11.2009 16:51

Михайло Іллєнко. Репліка до прес-конференції

more.jpg

Сьогодні, коли фактично зупинилося кіновиробництво України;

Коли на утримання національного кіновиробництва плануються бюджетні кошти, які аморально не відповідають тисячній частині реальних потреб;

Коли Національний кінопродукт – з прибуткової, аморально перетворили на неприбуткову статтю економіки;

Коли студентів, які приносять Україні призи найвідоміших міжнародних фестивалів, аморально і традиційно фінансують в кінці року в обсягах, що виглядають знущанням;

Коли влада України вісімнадцять років аморально не може надати законодавчого шансу українському виробникові піднятися на ноги;

Коли за межі професії, а часом існування, аморально викидаються покоління творчих працівників – від ветеранів до дипломованих дебютантів;

Коли на території України безпардонно, вільно й аморально, в буквальному розумінні всіх відтінків порнографії, можуть працювати за окремими розцінками та привілеями іноземці;

Коли фільми, що фінансуються з бюджету, одержують гроші порціями з перервами по кілька місяців - аморально без урахування календарно-постановочного плану та інфляції;

Коли Міністерство аморально відмовилося від власного фестивального процесу і не підтримує ініціативи ентузіаств-організаторів; 

Коли аморально - до паралічу ускладнені процедури фінансування фільмів;

Коли з держаного словника аморально зникло словосполучення «Національне кіно»;

Коли кінозали України, ефір, Інтернет, мережа продажу дисків DVD безконтрольно і аморально захоплені піратською антидержавною продукцією… саме сьогодні виникає окрема справа двох фільмів – двох плям на білосніжному, широкому, цнотливому  Національному Екрані України, переповненому нашими високоморальними фільмами.

Всі ці «Коли» не охоплюють і десятої частки проблем Національного Екрану. Наш екран виглядає сьогодні розідраним простирадлом у борделі, який вже відслужив своє і який кинули на підлогу перед сортиром, аби витирати об нього ноги. Я хотів би адресувати ці «Коли» не Службі кінематографії Міністерства культури і мистецтв України – ця Служба не має повноважень і фінансової автономії. Цю проблему необхідно розглядати, починаючи з поверху над Службою – з Міністерського рівня і вище.     

Мені взагалі не цікава справа двох фільмів. Висувати її на перший план – все одно, що звинувачувати пожежника в епіцентрі пожежі в тому, що він розбив тарілку. Нам знову пропонують скинути тиск у системі за допомогою клапана – вийти у свисток а не в рух.

Дозволю собі нагадати – йдеться про питання стратегічного державного характеру. Адже сьогодні реалії змінилися – не казки, не література, не театр, як колись, не мама й не тато виховують дитину, не Прем’єр-міністр і не Президент цілодобово виховують націю, а диск DVD, сателітна антена, Інтернет, телевізор, кіноекран. Нашого впливу, наших легенд, наших героїв, які повинні створювати спільне, актуальне духовне поле нації, не видно. Ми не можемо послатися на нашого Солдата Сухова або хоча б Рембо.

Нам свої не потрібні – є чужі.

Не можу бути присутнім на прес-конференції через те, що іду в експедицію в Антарктиду на яхті. Друзі запросили мене приєднатися до них і я погодився, бо це – єдиний шанс відзняти заготовки до чукотських епізодів фільму, який не в змозі фінансувати Міністерство культури і туризму України. Фільм відзнято на дві третини. Фінансування припинено, що унеможливило завершення зйомок цього року. Сьогодні у мене є, принаймні, кілька місяців безробіття, яке триває вже півроку – використаю його для продовження зйомок. Останні зйомки відбувалися авансом, група працювала безоплатно. Везу з собою костюм головного героя аби продовжити роботу у жанрі «Виживання у пустелі» - сам собі оператор і дублер головного героя. Знімаю фільм про нашого співвітчизника, Героя Радянського Союзу Івана Даценка – українського Сухова-Рембо, який був приречений загинути у сталінських таборах , але замість цього став Вождем індіанського племені у Канаді.

Михайло Іллєнко
16.11.2009




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com