Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

06.03.2010 17:49

3 березня в Домі кіна відбулась прес-конференція за темою „Рейдерські атаки на державні кіностудії та перспективи розвитку національної кіноіндустрії після прийняття Верховною Радою доповнень та змін до існуючих законодавчих актів по кінематографії”...

more.jpg

У прес-конференції взяли участь:

1. Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України
2. Ярослав Лупій, голова Одеського відділення Спілки кінематографістів
3. Ганна Чміль, голова Державної служби кінематографії України
4. Олександр Муратов, режисер Національної кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка.

На початку прес-конференції Сергій Тримбач повідомив про чергові спроби високопоставлених чиновників провести кадрові ротації в кінематографічній галузі без погодження з кінематографістами. Як відомо, в понеділок, 1 березня, на засіданні уряду було зроблено спробу, за допомогою непрозорої процедури, призначити на посаду голови Державної служби кінематографії людину, чиї професійні здобутки кінематографічній спільноті невідомі. Обурене такою зневагою до думки кінематографістів, керівництво НСКУ звернулось до Юлії Тимошенко та Олександра Турчинова з вимогою відмінити призначення, яке планувалося провести "за закритими дверима". Позицію кінематографістів було враховано – Ганна Чміль залишилися на своєму місці.

Не менш активних зусиль докладають кінематографісти і для збереження двох державних студій ігрового кіно – Національної кіностудії художніх фільмів ім. Довженка та Одеської кіностудії. Про ситуацію, яка склалася навколо цих структур, розповіли Ярослав Лупій та Олександр Муратов. Ярослав Лупій повідомив, що наразі в Верховній Раді зареєстровано постанову "про зупинення приватизації пакету акцій, що належать державі у статутному фонді Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія". Але цього замало – земельні ділянки, на яких знаходяться державні кіностудії, та їхнє майно мають бути захищені на законодавчому рівні. І в цьому сенсі кінематографісти покладають надії на нещодавно прийнятий "Закон України про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів" та прийняття ще низки законодавчих актів, які нададуть поштовх для повноцінного розвитку галузі кінематографії. Хоча зрозуміло, що прийняття закону само по собі ще нічого не значить – для того, щоби його положення почали функціонувати, потрібне постійне лобі як з боку кінематографістів, так і з боку окремих депутатів та політиків. До речі, поки невідомо, коли "Закон України про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів" набуде чинності – як повідомила на прес-конференції Ганна Чміль, наразі він проходить повторне узгодження в Кабміні. Планується, що до кінця тижня документ може бути підписаний Президентом, але як стало відомо учора, деякі положення закону викликали заперечення в Міністерстві фінансів. Це викликає подив – адже проект закону до розгляду у другому читанні вже побував на експертизі в цій поважній фінансовій установі.

Головні преференції, які отримує національний кінематограф
після прийняття «Закону України про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів.

В новому Законі поняття «національний фільм», яке сформульовано в «Законі про кінематографію» («національний фільм – створений суб`єктами кінематографії України фільм, виробництво якого здійснено в Україні та авторське право чи право власності на який повністю або частково належить суб`єктам кінематографії України») доповнюється словами: «а також основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською мовою».

Однією з головних переваг нового Закону є положення про створення спеціального Рахунку фінансової підтримки національної кінематографії. Джерел формування спецрахунку два:
збір на розвиток національної кінематографії, який є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування виробництва національного фільму на кожен поточний рік у частині доходів;
видатки і субсидії загального та спеціального фондів Держбюджету на державні програми розвитку кінематографії.

При цьому здійснення збору на розвиток національної кінематографії стане можливим лише після прийняття відповідного законопроекту «Про загальнодержавний збір на розвиток національної кінематографії», який наразі знаходиться на розгляді в комітетах Верховної Ради.

За рахунок коштів спеціального Рахунку може фінансуватися тільки 70% бюджету кінопроекту, інші 30% мають поступити з інших джерел. Така формула фінансування не стосується документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів та стрічок для дитячої аудіторії, які можуть бути профінансовані з Держбюджету в розмірі 100%.

Для управління коштами Рахунку створюється Рада, до складу якої входить 20 осіб: 10 призначаються Кабінетом Міністрів, 10 – делегуються Національною Спілкою кінематографістів.

Діяльність Ради, згідно прийнятого Закону, має бути абсолютно прозорою для суспільства:

«Рада на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у галузі кінематографії оприлюднює:
інформацію щодо надходження коштів на Рахунок – не пізніше ніж на наступний день після їх надходження на рахунок;
Реєстр національних фільмів, розповсюдження та демонстрування яких звільнено від сплати збору на розвиток кінематографії в Україні – з оновленням інформації не пізніше ніж на наступний день після включення до реєстру нових фільмів;
заявки на фінансування за рахунок коштів Рахунку – не пізніше ніж на наступний день після їх надходження до Ради;
перелік проектів рішень Ради щодо фінансування за рахунок коштів Рахунку – не пізніше, ніж за місяць до прийняття Радою рішення про виділення коштів;
рішення про фінансування за рахунок коштів Рахунку – не пізніше ніж на наступний день після прийняття Радою рішення про виділення коштів».

Таким чином, вітчизняні ЗМІ та громадськість отримують можливість контролю за виконанням Радою вищезазначених положень Закону.

Крім того, новий Закон перекриває можливість розподілу коштів на потреби національного кінематографу «у ручному режимі»:

«Рада забезпечує здійснення контролю за цільовим використанням коштів, наданих для виробництва національного фільму.
Центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії розпоряджається коштами Рахунку виключно на підставі рішення Ради».

Положення Закону про спеціальний рахунок та Раду вступають в силу з
1 січня 2011 року.

Новим Законом вносяться зміни в оподаткування підприємств та організацій України. Зокрема, тимчасово, до 1 січня 2016 р. звільняються від оподаткування сумма коштів та вартість майна, які спрямовуються на виробництво національних фільмів. Це стосується таких податків, як податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств.

Податкові пільги стосуються не тільки виробників, але й розповсюджувачів та демонстраторів національних фільмів.

Від земельного податку звільняються суб`єкти кінематографії, що забезпечують виробництво національних фільмів. Список таких студій-виробників затверджується Кабінетом Міністрів України.

Всі податкові преференції для національного кінематографа набирають чинності з дня опублікування нового Закону.

Національна спілка кінематографістів України




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com