Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

03.12.2012 17:10

Відкритий лист українських кінематографістів до Президента України з приводу кінополітики Міністерства культури України

30 листопада 2012

Президенту України
Януковичу Віктору Федоровичу

 Шановний Вікторе Федоровичу,

Починаючи з 2011-го року український кінематограф, який у минулому мав гучні та славні здобутки, став на шлях відродження. Головним чинником цього відродження є державна підтримка створення та розповсюдження національних фільмів і політика Державного агентства України з питань кіно.

Менше, ніж за 2 роки було впроваджено прозору систему конкурсного відбору кінопроектів за європейськими зразками, відібрано та запущено у виробництво понад 80 кінопроектів з 473-х, поданих на розгляд до Агентства. Ця непроста, але велика робота, що виконана Експертною комісією, кожен крок якої перебуває під пильною увагою преси та кіноспільноти, є надзвичайно важливою для поступального розвитку українського кіномистецтва й кіноіндустрії.

За згаданий час за підтримки Держави завершено у виробництві низку короткометражних, документальних та анімаційних фільмів, а також три повнометражні. Нині на завершальній стадії  виробництва перебуває ще 17 повнометражних фільмів.

І варто наголосити, що кінострічки, які з’явилися внаслідок нової та безпрецедентної державної кінополітики і живої творчої атмосфери, що формується в українській кіноспільноті, вже мають визнання як на міжнародних фестивалях, так і в українського гладача.

Зокрема, 2011 року короткометражний фільм "Крос" української режисерки Марини Вроди отримав "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю та відзначений на багатьох інших міжнародних кінофорумах. Фільм Мирослава Слабошпицького «Глухота» виборов головний приз на міжнародному кінофестивалі у швейцарському місті Вінтертурі та став учасником офіційної програми Берлінського кінофестивалю; його ж кінострічка  «Ядерні відходи» удостоєна «Срібного леопарда» 65-го ювілейного кінофестивалю в Локарно, а ще – Ґран-прі Відкритого фестивалю країн СНД і Балтії «Кіношок» та почесних відзнак інших кінофорумів.

Цей фільм є частиною кіноальманаху «Україно, гудбай», у якому молоді українські кінематографісти сміливо й виклично прощаються з тим, що заважає нашій країні стати успішною і заможною. Цей альманах демонструється зараз в українських кінотеатрах і має вкрай позитивні відгуки як глядачів, так і кінознавців. Низка фільмів альманаху брала участь в офіційних програмах міжнародних фестивалів, де відзначена призами.

Також значного успіху здобув фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», який лише в кінотеатрах переглянуло понад 70 тисяч глядачів. Він також отримав низку нагород і відзнак міжнарожних кінофестивалів.

Проекти майбутніх кінострічок, що вони включені до програми з виробництва та розповсюдження національних фільмів, брали й беруть участь у різних міжнародних кіноринках, зокрема, таких як Європейський кіноринок на Берлінскому фестивалі; також – у конкурсах кінопроектів на фестивалях у Парижі, Роттердамі, Варшаві, Москві, Єревані, Софії, Тбілісі, Таллінні; вони виборюють фінансову підтримку таких знаних фондів, як Фонд Хуберта Балса, Фонд «Режисери без кордонів», Фонд «Розвиток України» Ріната Ахметова та інших. І це зайвий раз підтверджує високу художню якість кінопроектів, відібраних для подальшого втілення Експертною комісією Державного агентства України з питань кіно.

2013 рік має стати визначальним у становленні новітнього українського кінематографа – саме наприкінці 2013-го у широкий кінотеатральний прокат вийдуть перші повнометражні картини, які створюються за державної підтримки.

Короткометражні стрічки, що здобули нагороди міжнародних фестивалів, вже розвіяли песимізм українського глядача стосовно українських фільмів, і ми здобуваємо чудове підґрунтя для показу нового українського кіно у широкому прокаті.

Але для завершення фільмів, над якими триває творча робота, і для продовження плідної праці над новими стрічками українським кінематографістам не вистачає належної стабільності в кіногалузі.

Відсутність стабільності, своєю чергою, пов’язана з кількома факторами.

Перший – це несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань щодо національної кіногалузі Міністерством культури України.

Державним бюджетом України на 2012 рік за програмою «Створення та розповсюдження національних фільмів» передбачено видатки в сумі 163,7 млн. грн. Незважаючи на це, станом на 26 листопада 2012 року з них профінансовано лише 65,2 млн. грн.

Другий – це дії Міністра культури України Кулиняка М.А., результатом яких є, зокрема, затримки у затвержденні переліку фільмів, що – за результатами роботи Експертної комісії Державного агентства з питань кіно – включені до програми “Створення та розповсюдження національних фільмів”. Також більшість українських кінематографістів обурені планами Міністра, що полягають у переведенні держфінансування кінопродукції, яка входить до програми “Створення і розповсюдження національних фільмів”, на державні кностудії.

Причиною обурення є порушення Конституції України, ст. 42, та Закону України “Про здійснення державних закупівель”, ст. 1., в яких чітко прописано рівний доступ підприємств усіх форм власності до участі в конкурсах та недопущення обмеження вільної конкуренції на ринку.

Варто наголосити, що відновлення державних кіностудій потребує окремої державної програми та, на нашу думку, ні в якому разі не може бути предметом для маніпуляцій окремими державними службовцями. 

Державні кіностудії в минулому складали гордість українського кіно, на них працювали видатні митці, але, на превеликий жаль, останного часу на державних студіях, які втратили творчий та виробничий потенціал, не було створено жодного фільму, який можна віднести до правдивих набутків мистецтва, які б отримали непересічний суспільний резонанс і були яскраво вписані у – колись всесвітньої слави – історію українського кінематографа.

Майже всі фільми, що вони останнього часу були визнані кіноспільнотою, глядачем та отримали призи міжнародних фестивалів, створені на недержавних студіях.

Окрім того, потрібно відзначити, що державні кіностудії за підсумками 2012-го року отримали 34,1% від загального обсягу коштів, спрямованих на програму “Створення та виробництва національних фільмів”.

Зважаючи на те, що реальне продукування кіно зосереджене на недержавних студіях, це співвідношення не відбиває наявного розподілу професіоналів, зайнятих у кіновиробництві в Україні.

Взагалі, головна проблема державних студій полягає у часто непрофесійному керівництві, що не здатне співпрацювати з творчими колективами, у застарілому обладнанні та фонді виробничих приміщень, на утримання яких витрачається левова частка коштів, що потрапляють на ці студії з державного бюджету.

Також прикметно, що керівники державних кіностудій призначаються на посади без належного громадського обговорення та не на конкурсній основі.

Програма, що пропонується міністром культури Кулиняком М.А., має на меті каналізувати весь обсяг держфінансування на державні студії й таким чином дати їм змогу спрямовувати загальностудійні статті витрат на утримання студій.

Тим часом, у Законі України «Про державний бюджет» є чітко закладена стаття з програмним кодом 1806030, цільове призначення якої – створення і розповсюдження національних фільмів, а не матеріально-технічне забезпечення кіностудій. Відповідно, пропозиція Міністра культури щодо спрямування цих коштів через державні кіностудії та відрахування 10% з реалізації кожного проекту державному підприємству на його підтримку порушує чинне законодавство, оскільки є загрозою нецільового використання бюджетних коштів і несе за собою юридичну відповідальність.

Але головне, що в основі цієї програми немає жодний економічних обґрунтувань і не зрозуміло, чи зможуть державні студії бодай забезпечити свої поточні витрати за рахунок коштів, що мали б спрямовуватися на виробництво.

Невеликі ж студії мають можливість швидко модернізовувати своє обладнання та, завдяки постійній участі у виробництві різноманітної аудіо-візуальної продукції, підвищувати професійний рівень персоналу.

Ми переконані, що єдиний можливий механізм відродження та розвитку національного кінематографа – це збереження чинної ефективної моделі, за якої кошти, виділені на створення національного фільму, повинні йти виключно на його виробництво, а не на утримання державних кіностудій. Своєю чергою, для відновлення їх матеріально-технічної бази повинна бути створена спеціальна програма та мають бути прораховані всі можливі варіанти розвитку  й діяльності таких підприємств. Для цього потрібно залучити як фахівців українского кіноринку, так і спеціалістів з-за кордону, після чого закласти окремо і всебічно обґрунтовану статтю видатків державного бюджету, як це відбувається в практиці розвитку театрів, музеїв та інших об’єктів культури. Коли ж апелювати до подібної закордонної кіноіндустріальної практики, то варто звернути увагу на найближчі приклади – системне і глибинне реформування російських державних кіностудій «Мосфільм» та «Ленфільм».

На нашу думку, Міністерство культури має займатися реалізацією саме подібних ініціатив – таких, які консолідують, а не розділяють кінематографічний ринок, що нарешті почав спинатися на ноги в результаті новітньої державної кінополітики. Або ж – у разі неспроможності вести конструктивну діяльність – цілком передати управління всіма підприємствами галузі Державному агентству України з питань кіно, яке створить фахову робочу групу й запропонує реалістичні шляхи відродження державних кіностудій.

Саме тому, шановний Вікторе Федоровичу, ми просимо Вашого особистого втручання у справу та сприяння у вирішенні таких питань:

  • з’ясування причини недофінансування галузі та сприяння скасуванню фінансової заборгованості у розмірі 98,5 мільйонів гривень до кінця 2012 року;
  • ініціювання відкритого конкурсу на заміщення посад керівників державних кіностудій з метою залучення фахівців до керівництва державними підприємствами;
  • проведення незалежного аудиту результатів роботи усіх державних кіностудій на предмет прозорості розподілу бюджетних коштів, які вони отримали на реалізацію кінопроектів, з метою недопущення нецільового використання бюджетних коштів;
  • ініціювання службового розслідування з метою виявлення намірів та інтересів незаконної пропозиції Міністра культури щодо зміни принципів фінансування і механізмів виконання програми “Створення і розповсюдження національних фільмів”

Протягом двох років українська кіноспільнота разом із державою відроджує національне кіно, і буде дуже шкода, якщо всі наші зусилля знівелюються через діяльність окремої групи некомпетентних чиновників.

Задля недопущення занепаду українського кінематографа, просимо Вашої особистої участі у вирішенні цих проблем.

З повагою,

1. Ігор Савиченко, продюсер, від «Українська Кіно-Асоціації», яка об'єднує набільших виробників кіно в Україні, а також дистриб’юторів, мережі кінотеатрів та організації, що надають послуги у сфері кіно.

2. Денис Масліков, директор «Асоціації продюсерів України», яка є некомерційною організацією, що об’єднує продюсерів, дистрибуторів та інвесторів у галузі кіноіндустрії.

3. Марина Врода, кінорежисер, володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю;

4. Мирослав Слабошпицький, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, володар «Срібного леопарда» Міжнародного кінофестивалю у Локарно;

5. Володимир Войтенко, кінознавець, ведучий авторської телепрограми «Арґумент-кіно», член Національної спілки кінематографістів України;

6. Олесь Санін, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат Державної премії України ім. Олександра Довженка;

7. Сергій Михальчук, кіооператор, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні;

8. Сергій Якутович, народний художник України, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України;

9. Наталя Ворожбит, сценарист, драматург, лауреат літературної премії «Еврика», призер фестивалю «Золота маска»;

10. Олена Дем'яненко, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, володар «Золотої корони» за найкращий фільм і найкращу режисуру на МКФ в Касабланці;

11. Сергій Бржестовський, художник, член Національної спілки кінематографістів України, член Національної Спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України;

12. Юрій Терещенко, кінорежисер, Заслужений діяч мистецтв України, профессор, член Національної спілки кінематографістів Укрїани;

13. Володимир Тихий, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Ганновері;

14. Олексій Левченко, художник, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка;

15. Дмитро Томашпольський,  кінорежисер, секретар Правління Національної спілки кінематографістів Укрїани, лауреат російської мистецької премії «Потерпілі»;

16. Андрій Халпахчі, кінознавець, директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість»;

17. Валентин Васянович, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Клермон-Феррані;

18. Максим Васянович, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат російської премії «Лавр»;

19. Галина Шигаєва, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат міжнародних кінофестивалів, Ґран-прі Міжнародного кінофестивалю в Турині;

20. Світлана Зінов'єва, кінооператор, продюсер документального кіно, член Національної спілки кінематографістів України, член журі міжнародних кінофестивалів і конкурсів;

21. Дмитро Десятерик, кінокритик, кореспондент газети «День» та журналу «Искусство кино»;

22. Олексій Першко, кінокритик, член відбіркових комісій та член журі низки міжнародних кінофестивалів, кореспондент інтернет-сайту “Кіно-театр”;

23. Іван Сауткін, кінорежисер,призер Міжнародного кінофестивалю у Клермон-Феррані, Роттердамського міжнародного кінофестивалю;

24. Степан Коваль, режисер анімаційного кіно, член Національної спілки кінематографістів України, володар «Срібного ведмедя» Берлінського міжнародного кінофестивалю;

25. Євген Сивокінь, режисер анімаційного кіно, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат багатьох міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Клермон-Феррані та фестивалю «Крок»;

 




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com