Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

14.03.2013 13:24

«Збіґнев Цибульський: Встигнути на потяг»

Ретроспектива фільмів за участі Збіґнева Цибульського в Культурному центрі «Кінотеатр «Київ»: 21 – 24 березня 2013 року


Зала «Сінематека»  

21.03.2013

  18-30 "Потяг"   (психологічна драма), 94 хв                                                                                          40 грн. 

22.03.2013

 18-30  "Попіл і діамант" (історична драма), 110 хв                                                                                 40 грн.

23.03.2013

 17-00  "До побачення, до завтра"  (мелодрама), 80 хв                                                                            30 грн.

24.03.2013

 17-00  "Збишек", "Памяті Збіґнева Цибульського" (документальний), 83 хв                                              30 грн.

**

Фільми демонструються мовою ориґіналу з українськими субтитрами

**

ЗБІҐНЕВ ЦИБУЛЬСЬКИЙ

Його називали польським Джеймсом Діном. Від початку своєї творчої кар’єри і до загибелі у 1967 році Збігнев Цибульський багаторазово з’являвся на екрані. Але побачити у ньому уособлення часу змогла лише одна-єдина стрічка – «Попіл і діамант» Анджея Вайди. І фільм, i роль Цибульського у ній сам режисер рішуче виділив з усієї своєї творчості. В одному з інтерв’ю Анджей Вайда сказав: «Коли я розмірковую над тим, що дали мої фільми людям, з упевненістю можу сказати лише одне – окуляри Збишека Цибульського».

Окуляри з темним склом, вузькі джинси, спортивну сумку через плече – все це не носили у 1945-му… До  картини про кінець війни Вайда ввів свого сучасника, саме тому глядач повірив герою і визнав його своїм.

Актор передав своєму персонажу ті настрої і надії, яким сам був відданий. Його власне життя теж не підпорядковувалось жодній системі: актор ненавидів рутину театральних репетицій, був ворогом усілякої стабільності, йому ніколи не сиділось удома – він завжди нісся кудись у таксі, на потягах, але ніколи не сідав за кермо спортивного «Вольво»,  який придбав на гонорар за роботу у шведському фільмі «Кохати». «Вольво» був для Цибульського занадто респектабельним. Він  і загинув на ходу – впав з підніжки вагону потяга. Польська преса писала після загибелі актора: «У фільмах «Покоління», «Поїзд», «Сальто» Збіґнев Цибульський стрибав з потягу, а на цей останній він не встиг».

З 1969 року у Польщі засновано Премію імені Збишека Цибульського. Премією нагороджують молодих акторів, які вирізняються видатною індивідуальністю. 2008 року Польський Кінофонд видав книгу «Бути як Цибульський?», присвячену лавреатам Премії. 

**

«Попіл і діамант»    

Польща, 1958 р., 110 хв.
Режисер: Анджей Вайда
Ролі виконують:  Збіґнев Цибульський, Ева Кшижевска, Вацлав Застшежиньський, Адам Павліковський, Боґуміл Кобеля, Халіна Квятковська, Барбара Краффтувна

Найвидатніший фільм «польської школи кіно», що вже понад півстоліття  залишається культовим. На підставі  однойменного  твору політично заангажованого  Єжи Анджеєвського Вайда створив шедевр, що став своєрідним маніфестом цілого покоління  поляків, до яких належав і сам режисер.

Події фільму розгортаються протягом одного дня – 8 травня 1945 року – останнього дня війни і першого дня миру. Молодий аківець Мацей Хелміцький отримує наказ вбити комуніста Щуку. Трагічний збіг обставин призводить до загибелі непричетних до справи осіб.  Мачей розуміє, що перетворився на звичайного вбивцю. Він більше не вірить своїм командирам. Хлопець мріє про кохання і спокій, але йому не вдається «повернутись із війни». Зброя є немов його фізичною складовою. Він таки виконує наказ, хоча смерть вбитого ним  літнього чоловіка не має жодного сенсу. Мацек не знаходить себе у мирний час. Він сам гине від майже випадкової кулі патруля

**

«Поїзд» («Загадковий пасажир»)

Польща, 1959 р., 94 хв.
Режисер: Єжи Кавалерович
Ролі виконують: Люцина Вінницька, Леон Немчик, Тереза Шміґелювна, Збiґнев Цибульський, Хелена Домбровська, Іґнаци Маховський, Роланд Ґловацький, Александр Севрук, Зигмунт Зінтель, Тадеуш Ґвяздовський

 Дивний чоловік їде у потязі вздовж узбережжя  Балтийського моря. Здається, що цей пасажир від когось тікає.  У одному купе з ним їде чарівна блондинка, яку переслідує  молодий хлопець.  Незабаром по вагонах розповзаються чутки, що один з пасажирів – вбивця. Хто ж він?

Назва картини  Єжи Кавалеровича у нашому прокаті («Загадковий пассажир») надавало картині кримінально-детективного забарвлення. Але «Поїзд»,  не зважаючи на захоплюючу інтригу і переслідування небезпечного злочинця, більшою мірою являє собою кінопоетичний твір або музичну п’єсу ліричного характеру, співзвучну  закадровому вокалізу Ванди Варської.  Випадкова зустріч двох самотніх людей, чоловіка і жінки, - це кохання, що спалахує між двома попутниками, кохання, що не відбулося, але було можливим. Фільм створює атмосферу тужливого очікавання чогось, що ніколи не збудеться. Переживши цікаву пригоду разом, пасажири  підуть кожен своєю дорогою. І, можливо, ніколи не згадають, що трапилось  колись на морському узбережжі.

**

«До побачення, до завтра»

Польща, 1960 р., 80 хв.
Режисер: Януш Моргенштерн
Сценарій: Збіґнев Цибульський, Богуміл Кобєля, Вільгельм Мах
Ролі виконують: Збіґнев Цибульський, Тереса Тушинська, Ґражина Мушинська, Барбара Барановська, Влодзімєж Беліцький     

Режисерський дебют Януша Моргенштерна. Тло подій фільму відображає період з життя Збіґнева Цибульського – співорганізатора, режисера і актора відомого ґданського студентського кабаре Бім-Бом. Автентичною є також постать Маргарити, дочки французького консула, яка проводила у Польщі лише канікули і свята. До простої, романтичної пригоди, автори фільму вплели сцени, відзняті у справжніх ґданських студентських клубах, намагаючись таким чином зберегти неповторне явище, яким були кабаре у другій половині 50-х років. Прагнучи передати їхній настрій, красу і сенс, і тим самим виразити стан духу і тугу тодішньої інтелігенції. Гра Збіґнева Цибульського передає всі нюанси – те, що приховане у тіні, між рядками промовлених слів, - незгода з короткоплинністю почуттів, зі світом, у якому немає місця для романтизму і миттєвого щастя.  

З формальної точки зору ці епізоди з життя студентських кабаре немов розбивали головну сюжетну лінію картини, надаючи цілісності вільній оповіді, що було характерним для напрямку «французької нової хвилі», який тільки-но зароджувався. «До побачення, до завтра» стало провісником, одним з перших рефлексів цього явища на польському ґрунті.

Фільм був номінований на премію «Золота качка» як  найкращий фільм про кохання і акторське виконання Збіґнева Цибульського і Тереси Тушинської. 

**

«Пам‘яті  Збіґнева  Цибульського»

документальний фільм
Україна, 2008 р., 13 хв.
Автор сценарію та режисер: Ірина Романченко

Коротка розповідь про миттєвості творчого  життя та яскравий  внутрішній світ актора, побудована на фрагментах його щоденників, роздумів, спогадів його друзів і колег…

**

«Збишек»

чорно-білий,  документальний фільм
Польща, 1969 р., 70  хв.
Режисер: Ян Лясковський

Фільм присвячений  трагічно померлому видатному актору Збіґнєву Цибульському. Монтаж фрагментів фільмів за його участі поєднується із  своєрідною біографією створеної  актором постаті, яка стала  справжнім  символом "трагічного покоління" воєнної молоді…

Інформаційні матеріали ретроспективи підготувала 
Олена БАБІЙ





RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com