Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

05.01.2016 16:19

Внесено зміни до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів

4 січня 2015 року Кабінет Міністрів України опублікував оновлену редакцію Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Зміни до нього були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1143.

Основні зміни стосуються таких питань:

  • індексів, що визначають глядацьку аудиторію, та відповідно до них умови розповсюдження і демонстрування фільмів;
  • підстав, за наявності яких Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення;
  • плати за видачу прокатного посвідчення;
  • умов формування та роботи Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно;
  • способу оприлюднення інформації про видані прокатні посвідчення;
  • встановлення контролю за додержанням вимог Закону України «Про захист суспільної моралі».

Індекси глядацької аудиторії

Новим Положенням встановлено такі індекси, які визначають умови розповсюдження і демонстрування фільму: «ДА», «ЗА» та «12», що не мають обмеження глядацької аудиторії, та «16» та «18», що мають обмеження глядацької аудиторії.

«ДА» (дитяча аудиторія) – індекс, що встановлюється для фільмів, які спеціально створені для дітей і доступні за сюжетом для дитячого сприйняття. Такі фільми характеризує відсутність грубості, насильства, жорстокості, непристойних виразів у будь-якій формі.

«ЗА» (загальна аудиторія) – індекс, що встановлюється для фільмів, які розраховані для сімейного перегляду та порушують теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку. Забороняється демонстрування будь-яких сцен, що містять натуралістичний показ жорстокості і насильства. Реалії складної дійсності повинні відображатися з максимальною умовністю.

«12» – індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких можливий дітьми від 12 років тільки у присутності батьків у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити деякі сцени, які батьки вважатимуть неприйнятними для самостійного перегляду дітей.

«16» – індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 16 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити такі сцени з обмеженим ступенем насильства та жорстокості, як бійки, застосування зброї без надмірного кровопролиття, обмежене зображення нещасного випадку або катастрофи, а також сцени, що включають короткі та епізодичні зображення оголеності, епізодичне використання ненормативної лексики, що присутні в оригіналі за задумом режисера і необхідні для розвитку сюжету. Такі сцени повинні бути короткими за хронометражем (до трьох хвилин) та їх необхідність повинна бути виправдана логікою сюжету. Встановлення зазначеного індексу допускається для фільмів, які мають художню цінність, створені з урахуванням сучасних напрямів кіно або молодіжної субкультури.

«18» – індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 18 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити сцени насильства, жорстокості, зображення катастроф, жахів, відвертої оголеності, імітації інтимних стосунків. Їх наявність повинна бути виправдана логікою сюжету та втілена на екрані з максимальним ступенем умовності.

Демонстрування фільмів кіновидовищними закладами здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про можливість їх показу на відповідних сеансах з такими індексами:

  • «16» – показ можливий у будь-який час і забороняється особам віком до 16 років;
  • «18» – показ можливий з 18 до 6 години і забороняється особам віком до 18 років.

Демонстрування фільмів телеорганізаціями здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про їх показ у відповідний ефірний час з обов’язковою наявністю протягом усього показу позначки з таким індексом:

  • «16» – показ можливий у будь-який ефірний час;
  • «18» – показ можливий з 22 до 6 години.

У новій редакції Положення індексів поменшало. Раніше були передбачені індекси «ДА» і «ЗА» (що не мають обмеження глядацької аудиторії) та індекси «14», «16», «18» та «Х21» (з обмеженням глядацької аудиторії). Перегляд фільмів з індексом «14» було дозволено дітям до 14 років тільки у супроводі батьків, а самостійний перегляд дітям до 14 років – заборонено, фільми з індексом «16», «18» та «Х21» було заборонено переглядати особам віком до 16, 18 та 21 року відповідно.

Положення лібералізувало правила демонстрування фільмів телеорганізаціями. (власне, представники телевізійної індустрії найбільше агітували за заміну попередньої, занадто жорсткої, на їхню думку, системи). Раніше фільми з індексом «14» можна було демонструвати з 18 до 6 години, «16» – з 21 до 6 години, «18» – з 23 до 6 години, «Х21» – 24 до 6 години.

Фільмам, що отримали індекси «14» і «16» відповідно до попередньої редакції Положення, встановлено індекс «16». Фільмам, що отримали індекси «18» і «Х21» – «18».

Державна реєстрація та видача прокатного посвідчення

Положенням встановлено, що Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності однієї з таких підстав:

1) невідповідність поданих для одержання прокатного посвідчення документів і матеріалів встановленим вимогам. Йдеться про такі документи і матеріали:

  • заяву про видачу прокатного посвідчення;
  • документ, який підтверджує право заявника на розповсюдження і демонстрування фільму;
  • інформаційні матеріали про фільм: анотацію, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму;
  • власне, сам фільм, дубльований (озвучений, субтитрований) українською мовою;

2) наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, інші шкідливі звички, порнографію, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;

3) одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку;

4) наявність обставин, передбачених частинами першою-третьою статті 15/1 Закону України «Про кінематографію»:

  • фільм містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України (заборонено демонстрування та розповсюдження усіх таких фільмів, вироблених після 1 серпня 1991 року, незалежно від країни походження),
  • фільм вироблено фізичними та юридичними особами держави-агресора після 1 січня 2014 року (заборонено трансляцію (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) таких фільмів).

Положення розширено нормами 3) і 4), що враховують законодавчі новації, пов’язані із захистом інформаційного телерадіопростору України. Відтак, дискусію, чи підпадають під заборону фільми на кшталт радянської комедії «Іронія долі, або З легкою парою!» Ельдара Рязанова, у якій одну із другорядних ролей зіграла Валентина Тализіна, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, можна вважати закритою: таки підпадають.

Натомість, 1) і 2) норми просто викладено в дещо зміненій редакції. Зокрема, згідно нового Положення Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності у фільмі «матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують (...) порнографію», хоча раніше відмовляло фільмам «порнографічного характеру». З мистецтвознавчої точки зору уточнення може бути доволі суттєвим, полегшивши доступ на українські екрани авторським фільмам на кшталт «Любові» Гаспара Ное.

Також з огляду на необхідність визначати точну дату «виробництва» фільму, якому загрожує заборона, у новому Положенні уточнено, що у заяві про видачу прокатного посвідчення при поданні пакету документів і матеріалів на розгляд слід вказувати саме «рік створення (виробництва)» фільму (раніше Положення вимагало вказати «рік випуску»).

Плата за видачу прокатного посвідчення

Новим Положенням передбачено, що за видачу прокатного посвідчення справляється плата за видами прав у таких розмірах:

1) кінотеатральне право – 400 гривень;

2) право домашнього відео:           

  • за один художній фільм, телесеріал – 400 гривень;
  • за один повнометражний документальний, науково-просвітницький або інший неігровий фільм та/або за програму таких фільмів – 150 гривень;
  • за один повнометражний анімаційний фільм та/або за одну повнометражну програму анімаційних фільмів – 150 гривень;

3) право публічного комерційного відео за один фільм (одну серію) – 400 гривень;

4) телевізійне право:           

  • за один художній фільм (одну серію) – 400 гривень;
  • за один повнометражний документальний, науково-просвітницький та інший неігровий фільм тривалістю 50 хвилин – 205 гривень;
  • за один художній телефільм (до п’яти серій) – 410 гривень;
  • за один художній телефільм з п’яти до 20 серій – 816 гривень;
  • за один художній телефільм більше 20 серій – 850 гривень;
  • за один повнометражний документальний, науково-просвітницький та інший неігровий телефільм (одну серію тривалістю 50 хвилин) – 205 гривень;
  • за одну повнометражну програму анімаційних фільмів тривалістю 50 хвилин – 150 гривень.

Плату за видачу прокатного посвідчення було підвищено у п’ять разів (раніше вона була у межах 30–170 гривень).

Положенням збережено систему знижок для:

  • фільмів-призерів міжнародних і національних фестивалів, лауреатів кінематографічних премій (30%),
  • фільмів, дубльованих, озвучених або субтитрованих українською мовою (50%),
  • фільмів, створених спеціально для дітей та юнацтва (50%).

Плата за видачу прокатного посвідчення на фільми, вироблені в Україні, як і раніше не справляється (крім фільмів з індексом «18», раніше – крім фільмів з індексом «Х21»).

Плата за видачу прокатного посвідчення на фільми з індексом «18» збільшується на 50% (раніше така норма діяла для фільмів з індексом «Х21»).

Варто зазначити, що плани уряду і Держкіно збільшити плату за видачу прокатного посвідчення були озвучені ще у грудні 2014 року під час обговорення бюджетних видатків на галузь культури на 2015 рік. Таким чином мали намір збільшити надходження до спеціального фонду бюджету недостатньо фінансованого Держкіно.

Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів

Новим Положенням розширено склад осіб, які можуть входити до складу Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно. Окрім незалежних експертів (ними є кінознавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи) і представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади відтепер такими є такожпредставники заінтересованих громадських об’єднань у сфері телебачення та кінематографії.

Разом із тим членам експертної комісії дещо піднято плату за проведення експертизи, встановлення індексу фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надання висновку або акта мистецтвознавчої експертизи. Вона становить п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний фільм, тобто 85 гривень (раніше було чотири неоподаткованих мінімуми – 68 гривень).

Інформація про видані прокатні посвідчення

Положення доповнено нормою, що визначає спосіб оприлюднення інформації про видані прокатні посвідчення. Її публікують на офіційному веб-сайті Держкіно, у формі відкритих даних (крім даних про власника, який має виключне право на фільм). З інформацією про видані Держкіно державні посвідчення на демонстрування та розповсюдження фільмів у 2015 році для кінотеатрального прокату можна ознайомитися тут>>>.

Держкіно і Закон України «Про захист суспільної моралі»

Також Положення доповнено нормою про те, що контроль за виконанням вимог Положення, умов розповсюдження і демонстрування, передбачених прокатним посвідченням, здійснюють МВС, Мінкультури, Держкіно, ДФС, Держкомтелерадіо та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в межах своїх повноважень – щодо контролю за додержанням вимог Закону України «Про захист суспільної моралі» та інших законів у сфері захисту суспільної моралі.

Що саме на практиці передбачатиме такий «суспільно-моральний» контроль (і чи передбачатиме він взагалі щось більше, аніж простий контроль за дотриманням норм Положення і умов, передбачених прокатними посвідченнями), не зовсім зрозуміло. Але, вочевидь, місце ліквідованої Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі недовго було порожнім. Бюрократична логіка чіпка: якщо є закон «Про захист суспільної моралі», то хтось з державних органів таки має її захищати.

Сергій Васильєв, НСКУ




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com