Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

06.07.2018 19:00

Український мюзик-гол, ОМКФ та Шевченкіана в Каневі

Цього року на Одеському міжнародному кінофестивалі Довженко-Центр традиційно представить українську ретроспективну програму. 

 У межах ретроспективи «Український мюзик-гол» покажуть стрічки, що висвітлюють маловідому історію українських музичних комедій, знятих на Одеській та Київській кіностудіях у 1930-1970-х рр. 

Українські мюзикли не так відтворювали сюжети офіційної ідеології, як підривали її, байдуже, що мимоволі, адже мюзикл – це жанр, у якому традиційний соцреалістичний кінематограф перемежовується із сміливою авангардною естетикою. Музичні, пісенні, циркові, естрадні номери, анімація є віддзеркаленням сюрреалістичного, психоделічного досвіду ранніх кіносеансів, а також європейського авангарду початку 20 століття.

Мюзикли підважували ідеологічну індоктринацію радянської аудиторії і, разом з тим, були чи не єдиним місцем, де радянський глядач міг цілком легітимно насолоджуватися «контрабандною» західною культурою: прислухатися до буржуазних мелодій та потай вбиратися у яскраві нерадянські костюми. 

«Радянська музична комедія – це передовсім винахід сталінського кінематографу 1930-х років. У цей самий час українська кіноіндустрія втрачає свою автономію та експериментальний характер. Натомість українська культура локалізується у світі архаїчного села. Українською мовою лишається лише співати й тужити за недосяжним минулим в межах відведеного буколічного простору. Утім, маловідома історія українських музичних комедій знятих на «периферійних» Одеській та Київській кіностудіях здається дивовижним прикладом співіснування конктрультурної та авангардної естетики в межах соцреалістичного канону», - каже куратор ретроспективи Станіслав Мензелевський, начальник науково-програмного відділу Довженко-Центру. 

 

Режисер Ігор Савченко в 1934 році зняв кінокомедію за поемою письменника Олександра Жарова. Сюжет «Гармоні» розгортається в одному з комсомольських селищ, де проживає веселий гармоніст Тимошка. Раптом хлопця призначають секретарем комсомольського осередку, після чого він кидає гру на гармоні та починає наводити лад на селі. Без музики та танців атмосфера в селі загострюється. Заборонена у 1936 році «Гармонь» і досі лишається малодослідженим та маловідомим фільмом сталінського кінематографу. 

Музична комедія режисера Олексія Мішуріна була відзнята в 1959 році. «Літа молодії» - яскрава стрічка про майбутніх студентів з Донбасу, які вирішують пов’язати своє життя з театром. Головна героїня фільму Наташа прямує до Києва, щоб скласти вступні іспити до театрального училища.

Проте дорогою дівчина потрапляє в різні неочікувані ситуації. Згодом вона знайомиться з Сергієм, котрий також вирішив випробувати долю у великому місті. Стрічка «Літа молодії», зібравши близько 36 млн глядачів, стала одним із лідерів прокату 1959 року, а спеціально написана для фільму «Пісня про рушник» – народним хітом. 

«Чорноморочка» - режисерський дебют випускника ВДІКу Олексія Коренєва, який разом із Сергієм Параджановим та Марлєном Хуцієвим навчався у майстерні того таки Ігоря Савченка, був другим режисером фільмів Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» (1956) і «Стережись автомобіля» (1966). У центрі сюжету ліричної музичної комедії Одеської кіностудії «Чорноморочка» любовна історія Софійки та Василя. Перша - має чарівний голос та мріє стати співачкою, а от її коханий ­– курсант морехідного училища ­– вмовляє дівчину забути про кар’єру співачки та піти на курси суднових радистів. Закохані вже починають планувати своє спільне майбутнє. Аж ось на гастролі до їх селища приїжджає прозахідний джаз-оркестр Омельського. Музиканти запрошують до свого колективу Софійку... 

Музичну комедію «Їхали ми, їхали…» було знято 1962 року на Київській кіностудії імені О. Довженка естрадним дуетом союзного масштабу Юрієм Тимошенком та Юхимом Березіним. Головні герої мюзиклу - Тарапунька й Штепсель, під егідою яких український естрадний колектив вирушає до Москви. Пригоди починаються одразу на київському вокзалі, коли їхній тринадцятий вагон випадково забули причепити до поїзда. Артисти беруться тягти вагон самотужки, закликаючи всіх охочих приєднатися до кінематографічної пригоди. 

Прем’єра стрічки «Поцілунок Чаніти» Євгена Шерстобітова, учня Міхаіла Рома, відбулася в 1974 році. Знята за мотивами однойменної оперети Юрія Мілютіна і Євгена Шатуновського, стрічка знайомить глядачів з красунею Чанітою, яка разом із друзями повертається до свого рідного містечка Сан-Лоренто. Почувши її спів, шахрай і авторитарний багатій Чезаре пропонує дівчині одружитися та жити в достатку. Після відмови Чаніти він починає шантажувати її. Друзям доводиться вигадати чимало пасток, щоб обдурити Чезаре та врятувати подругу. 

Національний центр Олександра Довженка – найбільший український кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Здійснює реставрацію, збереження національних фільмів, особистих архівів кіномитців, музейних фондів, наукові дослідження в галузі кінематографії, дистрибуцію та промоцію українського кіно.




RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com