Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


30.09.2004 17:09

"Олігарх"

Олексій Росич

КІМНАТА

Майже порожня зала. Понад стіною, на стільцях, сидять десятеро мужиків в білих халатах і ковпаках… По центру сидить жирний мужик у смокінгу… Навпроти нього стоїть струнка, красива дівчина у банному халаті…Мовчання…

ДІВЧИНА: (тихенько) Роздягатись?

ЖИРНИЙ МУЖИК: Ну хочеш, так лягай…

Дівчина соромлячись скинула з себе халат… Мовчання…

ЗТМ

ТИТР …

Панорама мужиків, що розглядають оголену дівчину…

ЗТМ

ТИТР …

Оголена дівчина соромлячись прикрила руками груди і пах…

ЗТМ

ТИТР …

Незадоволене обличчя жирного мужика…

ЗТМ

ТИТР…

Жирний мужик підійшов до дівчини і підняв вгору її руку, якою вона прикривала груди…

ЖИРНИЙ МУЖИК: Що за запах?!… Ти що, подухалась?!… На хєра?! Хто тебе просив?!… На хєра ти подухалась?!… Я тебе питаю…

ДІВЧИНА: Я думала…

ЖИРНИЙ МУЖИК: Не треба думати… Тут я думаю… Ти нє ізвращєнка?

ЗТМ

ТИТР …

ЖИРНИЙ МУЖИК: Іди помийся! П’ять хвилин тобі даю!

Дівчина підхопила халат і, не одягнувши його, швидко вибігла з залу…

ЗТМ

ТИТР …

ДУШОВА КІМНАТА

Плачучи, під душем миється струнка оголена дівчина…

ЗТМ

ТИТР …

ЗАЛА

Жирний мужик незадоволено ходить навколо оголеної дівчини…

Панорама мужиків, які сидять понад стіною, розглядаючи оголену дівчину…

ЖИРНИЙ МУЖИК: Ну не можна ж бути такою провінціалкою… Мені не треба ніякого запаху…Ніякого, окрім запаху чистого тіла!

ДІВЧИНА: Я не душилась…

ЖИРНИЙ МУЖИК: Дорогуша, шампунь теж має запах!… Шампунь має запах! Йолі-бадалі… Стань під просту поточну воду! Під проточну воду стань, профісіоналка ти хрєнова!

ЗТМ

ТИТР …

На величезний піднос лягла оголена дівчина…

Жирний мужик вклонився над нею… Коли він випрямився, то задоволено посміхнувся… Пах оголеної дівчини вкрила величезна троянда зі збитих вершків…

ЖИРНИЙ МУЖИК: Все, хлопчики, працюємо!

ЗТМ

ТИТР………

КІМНАТА. РАНОК.

Охайно прибрана кімната. На дивані, з усіх боків обкладена іграшками, спить малесенька дівчинка. Біля вікна, високий і красивий чоловік (її Тато), обережно і старанно виколупує ножем з копілки монети. Задзеготів будильник. Тато швиденько поставив копілку на вікно… Ліг до донечки і ніжно обняв її.

ТАТО: Басянічка, треба вставати… Мишеняточко… Натулічка-красотулічка…

ДОНЕЧКА: Ой, тусінька, мені зараз мамочка снилась…

ТАТО: Мені теж сьогодні мамочка приснилась. Але, дивись, який я молодчинка, я не плачу… Що мамочка казала, хто за нею буде плакати, тому вона сюрприз не привезе. Я вже за нею три дні не плакав, значить, мені вже три сюрпризи… Я ще чотири дні за нею плакати не буду і заслужу ще чотири сюрпризи. Ось бачиш, який я молодець? А мамуся приїде і привезе мені цілу купу сюрпризів…

ДОНЕЧКА: І Попелюшку с золотим волоссям?

ТАТО: І Попелюшку, і Вінні Пуха, і справжнього живого хом’ячка. Але ти не хвилюйся, я тобі буду давати з ними гратись…

ДОНЕЧКА: А я теж не буду за мамою плакати… Вона і мені привезе хом’ячка…

ТАТО: Ось дивись, ми з тобою були молодчинками: кашку їли, зубки чистили, в садочок ходили… І ось, будь ласка, мамулічка вислала нам квиточки в цирк…

ДОНЕЧКА: Ура!! Давай відмічати?!

Тато взяв чорний маркер, і вони разом закреслили сьогоднішній день на календарі.

ДОНЕЧКА: Ой, згадала, мені сьогодні ще собаки в малиновому варенні приснилися…Нібито вони у варенні плавають-викупуються і я разом з ними…

ТАТО: А мені, а мені ще наснилося що я бочці з квасом купаюся… Пірнув-випірнув, ліг на спинці полежав, і п’ю того квасу, скільки мені заманеться…

І вони засміялися…

ТАТО: Ну, що, загартовуємось?!

ДОНЕЧКА: А монетка готова?

ТАТО: Сьогодні аж три монетки! (і він показав донці монети, які сьогодні вранці витягнув з її копілки)

ДОНЕЧКА: Давай тазік! (сказала вона, скидуючи з себе піжамку)

Тато вилив на неї відро води, і вони від задоволення разом поричали і поойкали. Він обтер донечку рушничком, мала отримала три монетки, кинула їх у копілку, потім потрусила її і прислухалась. Тато в цей час встиг вскочити в красивий костюм і зав’язати краватку на білій сорочці…

ДОНЕЧКА: Коли ця копілочка буде повна, її правда ж вистачить на таку саму хатку, яку побудував собі Джек?

ТАТО: І на хатку, і на синицю, і на кота який буде ловити синицю, яка буде красти нашу пшеницю…

ЗТМ

МІСТ. РАНОК.

По тротуару великого мосту, поруч з величезним потоком машин біжать Тато і Донька…

ДОНЕЧКА: Тусінька, ну, не спіши…

ТАТО: А я не спішу.

ДОНЕЧКА: Ти ж мене тягнеш… Ай, боляче…

ТАТО: Так, граємо в Карлсона… Я – Калсон, а ти – Малюк…Ей, Малюк, сідай покатаю!

ДОНЕЧКА: Ні, давай краще я буду клоуном Алімкою, а ти моїм коником…

ТАТО: Здорово… Ей, Алімка, сідай! Іго-го…Іго-го! Го-го-го!(він посадив доньку собі на плечі і швидко поскакав біля самого потоку машин).

ЗТМ

ДИТЯЧИЙ САДОЧОК. РАНОК.

ТАТО: Канючилка.

ДОНЕЧКА: Ну, тусінька, забери мене сьогодні першою…Ну чому Лесика завжди першого забирають?

ТАТО: Басюнічка, я буду намагатись…

ДОНЕЧКА: Тусінька, ну дай чесне слово…

ТАТО: Натусь, завтра взагалі не підеш у садочок…Весь день будемо разом…

ДОНЕЧКА: Ну дай чесне слово, тусінька…

ТАТО: Так, даю чесне слово, що завтра ми їдемо в цирк, а потім в лунопарк.

ДОНЕЧКА: А морозиво?

ТАТО: І морозиво. Все, чао-какао (і він поцілував її).

ДОНЕЧКА: Чао-какао… Ой, а люблю-люблю ти забув сказати…

ТАТО: (він повернувся і знову поцілував її) Люблю-люблю…

ДОНЕЧКА: Все, чао-какао!

ЗТМ

ПРЕЗЕНТАЦІЙНА ЗАЛА.

Музика… Біля сервірованих столів, про щось шепочеться і гомонить натовп красивих чоловіків і жінок. Раптом Відомий Ведучий закричав…

ВІДОМИЙ ВЕДУЧИЙ: А тепер хіт вечора!… Шановні пані і панове, хіт вечора – американський торт. Ура-а-а!

Офіціанти на плечах внесли у залу величезний піднос, на якому лежала струнка оголена жінка, залита збитими вершками і крембрюлє так, що оголеною залишилось тільки її обличчя і груди… Тато подивився на годинник і користуючись з того, що всі присутні зосередили увагу на торті, швиденько вискочив із зали…

ЗТМ

МІСТ. ВЕЧІР.

Величезний потік машин… Раптом біля бордюру пригальмував міліцейський “УАЗік”, і з нього хтось виштовхнув міліціонера.

1-ий МІЛІЦІОНЕР: (той, якого виштовхнули; підбіг до водія) Романич, ти що, люди ж побачать… Романич, ну чого ти?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Значить так, Стьопа, якщо ти сьогодні ще рота відкриєш… Я тобі отак зроблю! Отак!(і він почав гнути руль) Отак-отак тобі зроблю, поняв?!

1-ий МІЛІЦІОНЕР: О, хворий, а…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Мені посрати на твій трендьож!…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Дурило, не ламай машину… Все, тихо будь (і він ляпнув його по обличчю… Той – заплакав) Ну чого ти? Що я таке сказав?…Романич, ну це дійсно може бути наказаніє Боже…Сам подумай, скільки ти вже кошенят втопив? Сотні дві, не меньше… Ну, не плач…І останній раз, дивись, у суботу ти шістьох втопив, а в неділю цей олігарх твою доньку це... як його, ну, ти сам знаєш…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: (Плаче) Ну, а куди мені цих кошенят дівати, якщо Машка їх по десятку за раз приводить?… Їх вже ніхто брати не хоче…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Вивези її за місто, десь у лісі кинь…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Та вивозив я, – вертається вона!

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Давай я з нею розберуся.

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Не дам.

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Чому?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Люблю я її.

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Кішку паршиву любиш, а доньку значить свою не любиш? Хворий ти, Романич…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Що ти мелиш? До чого тут одне до другого?

1-ий МІЛІЦІОНЕР: А до того, що гріх це – кошенят топити…Ось, Бог тебе через твою доньку і покарав…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Заткнись!…Ти знаєш, як уявлю собі, що якесь пузате, самовпевнене бидло давило мою малу, доторкалося до неї, лапало…(Знову заплакав) Уб’ю цього олігарха сраного…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: До чого тут олігарх?…Взяв мене подер… Сьогодні в тещі іменини, а я з таким рилом…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Що це таке?! Я, капітан внутришніх сил і не можу…(Заплакав)

1-ий МІЛІЦІОНЕР: (Теж заплакав) В принципі, ти, Романич правий… Мудак він, олігарх цей…

ЗТМ

СХОДИНКИ.

По сходинках швидко збігає Тато. За ним біжить якийсь чоловік…

ДРУГ: (До Тата) Льоня, ти куди?

ЛЬОНЯ: Андрюш, мені малу з садочка треба забрати.

ДРУГ: Та чекай! Пішли, до шефа тебе підведу. Давай-давай, десять хвилин і ти вільний.

ЛЬОНЯ: Андрюш, мала чекає…Ну, серйозно…

ДРУГ: Зачекає.

ЛЬОНЯ: Ні, не можу…Ну, правда…

ДРУГ: Чого ти ковбасишся?… Він класний мужик…Вип’єш з ним десять грам, пошепочетесь хвилинку – і ти вільний. Давай-давай, піднімайся… Я про тебе вже йому сказав…Тортик треба скуштувати…Бачив, яка в ньому цяця? Це, до речі, віце-міс…

ЛЬОНЯ: Я не люблю солодкого…Андрюха, ну мала чекає, правда.

ДРУГ: Ладно. Але рахуй я не буду тебе все життя за вуха тягти…Сьогодні останній раз тебе відмазую…Давай… Ти пам’ятаєш, завтра о десятій, на дачі шефа шашличок?

ЛЬОНЯ: Я не можу…Завтра це.., з малою в цирк ідем…

ДРУГ: Льоня, це не смішно… Не треба цирку…

ЛЬОНЯ: Вибач.

ДРУГ: Льонь, а ти пам’ятаєш, хто тебе на роботу влаштував?

ЛЬОНЯ: У тебе зауваження до моєї роботи?…Немає?… Прекрасно… Зараз вже година, як робочий день ту-ту. Завтра у мене законний вихідний…А шашличок?…Чесно кажучи, мені тортика вистачило.

ДРУГ: До чого тут тортик?! Льоня, в тебе з почуттям гумору проблеми…В шефа ювілей…Ай, та ладно…Проблеми в тебе з гумором…

ЛЬОНЯ: Смачного, Андрюша…Коли тортик ням-нямати будеш, уяви замість віце-міс свою маму, так смішніше буде… Обрегочешся…

ЗТМ

МІСТ. ВЕЧІР.

Біля міліцейської машини стоять двоє міліціонерів…Другий міліціонер плаче, а перший втішає його… Пробігаючий поруч Льоня спіткнувся і випадково зачепив заплаканого міліціонера…

ЛЬОНЯ: Ой, вибачте…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Стоять! Ваші документи.

ЛЬОНЯ: Які документи?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Ваш паспорт… Паспорт!

ЛЬОНЯ: Хлопці, я за малою спішу… Вибачте…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Стоять! Де це ви хлопців побачили?…Що ти либишся, мудак сраний?!

ЛЬОНЯ: (Здивовано посміхається) Мужики, ви чого?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Що ти либишся, я тебе питаю?! Що тобі так добре, мудак ти сраний!

І міліціонер долонею накрив усміхнене і здивоване Льоніне обличчя…

ЗТМ

ВІДДІЛ МІЛІЦІЇ.

ЛЬОНЯ: (його біла сорочка зараз вже густо змочена кров’ю, у піджака відірваний один рукав. На губі струмочок запеченої крові)Ти зрозумів мене?!… Зрозумів?!…Спочатку я вас, виблюдків, посаджу років на п’ятнадцять!… А потім кадики вам ваші срані повириваю! Телефон! Телефон, я сказав, дай мені!…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Ну, і хто ж ти такий страшний?

ЛЬОНЯ: Телефон дай,виблюдок…І я тобі зараз покажу хто я такий!

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Ну, так і хто ти такий? В Смольний дзвякати зібрався?… Ну, хто ти такий, де ти працюєш?

ЛЬОНЯ: Ви, мудаки, вже собі по п’ятнадцять років заробили! Зараз в мене терпець обірветься і я…І я… Телефон дай я тобі сказав!! (і він кинувся на міліціонера) Телефон дай!! Телефон!!

ЗТМ

ДИТЯЧИЙ САДОЧОК.

В дитячому садочку, біля вікна, сидить, дивиться на вулицю Наточка. В групі крім неї і сплячого за столом сторожа більше нікого немає…За вікном ніч… Лишень в деяких будинках світяться поодинокі віконця…

ЗТМ

ВІДДІЛ МІЛІЦІЇ.

На проти спітнілих, переляканих міліціонерів сидить те, що колись було Льонею…Повністю зламана людина позбавлена обличчя… Переламаний ніс, порваний рот, замість очей два червоних шари…

ЛЬОНЯ: (Тихесенько, нібито про себе шепоче;це щось схоже на плач)…Не бийте... Будь ласка, не бийте мене… Я більше не буду…Я не буду… Я... додому хочу… Я не буду… (плаче)

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Що ти не будеш?

ЛЬОНЯ: Я…Я нічого нікому не скажу…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Що не скажеш?

ЛЬОНЯ: Я…Я нічого... нічого не скажу…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Кому не скажеш?

ЗТМ

ДИТЯЧИЙ САДОЧОК.

В дитячому садочку, біля вікна, сидить, дивиться на вулицю Наточка. За вікном ніч… Лишень вуличний ліхтар погойдується…

ЗТМ

ВІДДІЛ МІЛІЦІЇ.

В кімнаті тільки двоє міліціонерів…Мовчання…Душно…1-ий розстібнув сорочку, підійшов до вікна і відкрив штори… За вікном ніч… (Далі камера знімає з вулиці, через вікно вкрите гратами)

До Першого підійшов Другий… Вони нервово про щось розмовляють. Про що саме глядач не чує…

(далі камера працює в приміщені)

1-ий МІЛІЦІОНЕР: А ти про моїх двох малих подумав?…Що вони робити будуть, передачі мені носити?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Ти одне запам’ятай, тобі не набагато менше за мене припаяють… Ти все зрозумів?…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Гріх це, Романич… Страшний гріх…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Краще гріх, ніж трагедія… Про сім’ю свою подумай…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Ну так, а як ми його це…

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Не знаю…

1-ий МІЛІЦІОНЕР: Я це.., в американському фільмі бачив.., що це... повітря якось в вену вводять… Чуєш?

2-ий МІЛІЦІОНЕР: Давай аптечку…

Вони витягли з аптечки шприц і швидко вийшли в коридор…

На столі залишились стояти фотографії, з яких посміхались їх симпатичні діти…

ЗТМ

СТЕП. НІЧ.

По порожній трасі проїхав міліцейський УАЗік… Зупинився… З нього вийшли силуети двох чоловіків… Силуети витягли з машини чиєсь тіло і кинули його в рів… Потім вони заскочили в машину… Машина розвернулася і швидко помчала по порожній трасі, аж поки не зникла…

ЗТМ

МІСТ. РАНОК.

Вже зима… По зимовій, слизький дорозі, як завжди, спішить потік різнокольорових машин… По тротуару, не поспішаючи і бурмочучи собі під ніс якусь пісеньку, йде, постійно перекидаючи з руки в руку шкільний портфель, Наточка… Раптом вона когось помітивши, зупинилась…В її оченятах заблищали сльозинки…

Зовсім поруч, обпершись об перила мосту, стояло якесь волохате, бородате і брудне чудовисько… Чудовисько було одягнене в якесь лахміття…Поруч з ним лежала купа якихось валіз, з яких виглядало якесь дрантя і непотріб…Воно дико їло шмат хліба і посміхалось сніжинкам, які падали на чорний асфальт…

НАТОЧКА: Туся…

Чудовисько мимохідь глянуло на дівчинку і, не зацікавившись нею, відвернулось, продовжуючи жерти свій хліб…Дівчинка підійшла до нього майже в притул…

НАТОЧКА: Туся… Тусінька… Тусінька, я… Це я… Я – На…(і, не договоривши до кінця, вона заплакала)

Чудовисько гигикнуло і якось кривлячись почало дико посміхатись.

НАТОЧКА: (кричить) Це я!! Ти чуєш, це – я!! …Це я!!!

Вона кинулась до нього, але він грубо і перелякано її відштовхнув.

Ната впала, ткнулася обличчям в асфальт і тихесенько, майже не чутно заридала; тільки її малесенькі плечі нервово тремтіли…

Чудовисько здивовано підійшло до неї і протягнуло шматок свого хліба… Наточка схопилась і почала ніжно обціловувати його бородате і брудне обличчя…

У-і, у-і-і-і, у-і-і, у-і… – прогуркотіла мигалка з чиєїсь машини і зникла в величезному потоці авто…

Біля бордюру на асфальті сидить Наточка, у неї на колінах лежить тато… Вона ніжно гладить його голову, обличчя, вушка, носик, оченята…

НАТОЧКА: (пошепки) Це хатка, яку збудував собі Джек… (ніжно) Це сонях, як сонце… Який заглядає до Джека в віконце… До хатки, яку збудував собі Джек…

ТИТРИ

НА ТИТРАХ ГОЛОС ЗА КАДРОМ:

Це кіт. Він сміливо виходить з воріт,

Бо дуже він хоче зловити синицю,

Яка викрадає з комори пшеницю,

З якої так смачно пекти паляницю,

У хатці, яку збудував собі Джек…



26.12.2003 13:35

Останній забій

30.07.2003 12:30

Вухо

Архів


Новости кино ukrfilm.com