Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


14.02.2005 14:33

Мрії здійснюються (Різдвяна казка)

Аксінья Куріна

Дія відбувається напередодні новорічних свят.

Ранок. Вулиця. Сум'яття. Вітрини різноманітних крамниць розмальовані сніжинками. Їдуть машини. Перехожі поспішають та несуть із собою вранішнє домашнє тепло. Закохані, забувши про холоднечу, горнуться одне до одного, відкушуючи по черзі від морозива. Жебраки просять милостиню. Вуличні продавщиці продають пиріжки. Тим часом злодії успішно спустошують кишені непоміркованих провінціалів… Все як завжди. Місто поспішає прожити ще один зимовий день.

Голос за кадром (на протязі всього фільму дитячий голос): УСЕ ЦЕ СТАЛОСЯ ЛИШЕ ДЕКІЛЬКА ДНІВ ТОМУ.

ТИТР НА ЧОРНОМУ ФОНІ:

ЗА ДЕНЬ ДО ЦЬОГО

(Зворотна зйомка, на протязі всього епізоду – швидка ритмічна музика).

Люди йдуть у протилежному напрямі все швидше.

Крупний план: стрілка на циферблаті рухається у зворотному напрямі.

*

(Звичайна зйомка).

Та сама вулиця. Метушіння великого міста.

Крупний план: Око.

Загальний план: два собаки виглядають із джипу.

Крупно: обличчя дитини.

Загальний план: машина повертає на невелику вулицю, за машиною біжать діти, що вдягнені у карнавальне вбрання. Маленька дівчинка зупиняється та киває рукою назирцем.

*

Голос за кадром: АЛЕ – ЦЕ КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ, А ПОЧАЛОСЯ ВСЕ ТАК.

(Зворотна зйомка, на протязі всього епізоду звучить швидка ритмічна музика).

Люди йдуть у протилежному напрямі все швидше й швидше.

Крупний план: циферблат рухається у протилежному напрямі.

*

(Звичайна зйомка).

Загальний план: Діти вибігають із будинку.

Крупний план: Вивіска “Музична школа”.

В коридорі Маша. Маша мила, але незграбна дівчина, як соромливий підліток.

Голос за кадром: ЦЕ МАША, ВОНА ДУЖЕ ХОРОША. ПОДИВІТЬСЯ, ЯКІ В НЕЇ ОЧІ…

Крупний план: великі та сумні Машини очі.

Голос за кадром: ТОДІ МИ ЩЕ НЕ БУЛИ ЗНАЙОМІ… МАША – ВЧИТЕЛЬКА МУЗИКИ. ВОНА ДУЖЕ ЛЮБИЛА СВОЮ РОБОТУ, АЛЕ ВЧИНИЛАСЯ ПРИКРІСТЬ…

Маша тримає аркуш паперу, в її очах накипіли сльози.

Крупний план: аркуш паперу “Наказ про звільнення”.

Голос за кадром: УЧНІ ДУЖЕ ЛЮБИЛИ МАШУ...

Повз Машу, лементуючи, пробігають діти. Декілька з них зупиняються (та говорять у камеру): Так! Дуже!

Діти звертаються до Маші: З НОВИМ РОКОМ!

Діти біжать далі.

Голос за кадром: А ЦЕ – ДИРЕКТОР ШКОЛИ.

З кабінету виходить директор – огрядний, плішивий дядечка в окулярах, заламуючи руки, промовляє.

Директор (у камеру): Я НЕ МАВ ВИБОРУ!

З’являється сувора секретарка та виволікає директора до кабінету.

Директор до Маші, навздогін: МАШЕНЬКА, ВИ ТАКА МОЛОДА ТА ТАЛАНОВИТА! Я ПЕВЕН, ВИ ОБОВ’ЯЗКОВО ЗНАЙДЕТЕ РОБОТУ!

Голос за кадром: АЛЕ МАША В ЦЬОМУ ВПЕВНЕНА НЕ БУЛА…

*

Дме північний вітер. Падає сніг. Маша у вушанці з акордеоном плентає вулицею.

Голос за кадром: …ТА БУЛО ДУЖЕ ХОЛОДНО, І ЇСТИ ТАК ХОТІЛОСЯ!

Маша зупиняється перед лотком із випічкою. Копирсається у кишенях, вивертає їх навиворіт. Цукеркові палітурки плавуче опускаються у сніг.

Крупний план: на долоні одна мідниця.

Голос за кадром: А ПРОДАВЩИЦЯ БУЛА СЕРДИТА…

Продавщиця уважно стежить за дівчиною.

Продавщиця пиріжків (замріяно): ДОНЮ, А ТИ ЗІГРАЙ МЕНІ ЗНАЄШ ЯКУ ПІСНЮ?

Продавщиця наспівує мелодію та потім говорить: А Я ТЕБЕ ПИРІЖКОМ ПРИГОЩУ!

Голос за кадром: АЛЕ МАША ПОЛЮБЛЯЛА ТІЛЬКИ ХОРОШУ МУЗИКУ ТА ЧЕРЕЗ ЦЕ ПРОМОВИЛА…

Маша (непевно): Я НЕ ЗНАЮ ЦІЄЇ МЕЛОДІЇ.

Голос за кадром: ТОДІ ПРОДАВЩИЦЯ І ВІДПОВІЛА ЇЙ…

Продавщиця (грізно): …ТАК НАЩО ТОБІ ТОЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯКЩО ГРАТИ НЕ ВМІЄШ? ТА ХІБА ТИ АРТИСТКА!?

Голос за кадром: ТУТ МАША ЗОВСІМ РОЗГУБИЛАСЯ.

Маша: Я НЕ АРТИСТКА, А ВЧИТЕЛЬКА МУЗИКИ.

Голос за кадром: ТА Й УЧИ, ЯКЩО ВЧИТЕЛЬКА! Я, БАЧ, ТЕЖ У БІБЛІОТЕЦІ ПРАЦЮВАЛА. І ПИРІЖКА ТОБІ НЕ ДАМ. ІДИ ЗАРОБИ СПОЧАТКУ.

І продавщиця сердито відкусила пиріжок, що вона його для Маші підготувала.

За розмовою спостерігає маленька дівчина (років шести) у короні снігуроньки.

Голос за кадром: А ЦЕ – ЛІЗА. З НЕЮ МИ ДАВНО ЗНАЙОМІ.

Ліза: ИНОГДА, Я ЖДУ ТЕБЯ, КАК ЗВЕЗДА ВЕДУ ТЕБЯ, И ТОГДА МНЕ КАЖЕТСЯ…

Перехожі кидають Лізі гроші.

Повз неї біжать діти, що вдягнені у карнавальне вбрання. Один із хлопців зупиняється та звертається до Лізи.

Хлопець: ЛІЗО, ПІШЛИ КОЛЯДУВАТИ.

Ліза збирає монетки та біжить слідом за хлопцем.

Маша здивовано дивиться дівчинці услід.

Сердити тітка-продавщиця їсть пиріжок.

ТИТРИ НА ЧОРНОМУ ФОНІ:

А ТИМ ЧАСОМ…

Замітає снігом. По шосе їде джип. За кермом молодий симпатичний чоловік. На сидінні поруч сидить маленький собака (Чіпс).

Голос за кадром: ЦЕ ДЖОН! А ЦЕ – ЧІПС.

Джон посміхається та киває рукою. Собака гавкає.

Замріяний погляд – кучері до пліч – Джон був тендітною та дивною істотою, словом, він справжній “ботанік”.

Голос за кадром: ДЖОН ЛЮБИВ ПОДОРОЖУВАТИ ТА МРІЯВ ПРИЇХАТИ ДО УКРАЇНИ, ТОМУ ЩО В КИЄВІ КОЛИСЬ ЖИЛИ ЙОГО ДІДУСЬ ТА БАБУСЯ.

Джон, у захваті (з англійським акцентом) (у камеру): ВАРЕНИКИ! БОРЩ! ГОРІЛКА!

Джон обганяє мікроавтобус, в якому їдуть Діди Морози та Снігуроньки. Звідти чутно пісню.

Джон (у захопленні): Я ЛЮ-БЛЮ У-КРА-Ї-НА! ВЕРІ МАЧ!

Собака гавкає.

Великі літери на заміському шосе: КИЇВ.

Машина в’їжджає у місто.

*

Вулиця.

Голос за кадром: ТОДІ Я Й ПОБАЧИВ МАШУ УПЕРШЕ. І У МЕНЕ З’ЯВИЛАСЯ МРІЯ: ХОЧУ, ЩОБ МАША БУЛА ЩАСЛИВОЮ!

Маша сидить на дерев’яній шухляді та грає на акордеоні. Вівчарку приводять “працювати”. Вона просить подаяння недалеко від дівчини.

Голос за кадром: ЦЕ Я, РЕКС. НУ Й ВИГЛЯД У МЕНЕ БУВ… БУДУ ВІДВЕРТИМ… МЕНІ ЗАВЖДИ КАЗАЛИ, ЩО ПОГАНОЇ РОБОТИ НЕ ІСНУЄ. ВОНИ, ЗВИЧАЙНО, МАЛИ РАЦІЮ, АЛЕ ВСЕ Ж ТАКИ, ІНОДІ МЕНІ БУЛО НУДНО…А ЯКЩО ЧЕСНО – НУДНО БУЛО ЗАВЖДИ. АЛЕ Я ЗАВЖДИ ЗНАВ, НАВІТЬ КОЛИ МАЛЕНЬКИМ БУВ, КОЛИ-НЕБУДЬ Я ЗУСТРІНУ СПРАВЖНЬОГО ДРУГА ТА ОСЬ, ЗУСТРІВ!

На Машу ніхто не звертає уваги. Усі проходять повз неї. А собаці кидають дріб’язок.

Голос за кадром: ПЕСЯЧА ПРАЦЯ. ВЕСЬ ЧАС ОДНЕ Й ТЕ САМЕ. НАСПРАВДІ, Я НІКОЛИ НЕ ХОТІВ БУТИ БІЗНЕСМЕНОМ…

Маша танцює, але ніхто не збирається їй за це платити. Собака роздивляється дівчину.

Голос за кадром: В НЕЇ ТАКА ВЕЛИКА ТА ГАРНА ШУХЛЯДА. Я ЗНАЮ, ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ АКОРДЕОН.

Маша у відчаї дивиться на перехожих.

Собака – на Машу.

Голос за кадром: ВОНА СУМУЄ. МАША СУМУВАЛА, ТОМУ ЩО НЕ ЗНАЛА, ЩО ВОНА МАЄ МЕНЕ!

Минає час. Стрілка на годиннику пройшла декілька кіл. Маша дуже втомилася, вона вже зовсім не прикладається, щоб заробити якісь гроші. Маша сидить та у відчаї дивиться в одну точку.

Голос за кадром: УСІ ЙДУТЬ ДО ДОМУ ТА ДУЖЕ РАДІЮТЬ, ТОМУ ЩО СКОРО СВЯТО. ТАК, ДОМА ТЕПЛО, АЛЕ ТУТ Є МАША!

Капелюх перед вівчаркою наповнений не тільки дріб’язком, але й купюрами. Раптом Маша чує дзвін монет. Її обличчя світлішає. Вона певна: нарешті, хтось звернув на неї увагу. Вона обертається, але опиняється ніс до носа із собакою.

Собака приніс їй капелюх із грошима.

Голос за кадром: Я ЗНАЙШОВ ПРИВІД ДЛЯ ЗНАЙОМСТВА! МАША ЗДИВУВАЛАСЬ.

Маша (у камеру): ТАК, ДУЖЕ!

Маша гладить собаку.

Голос за кадром: Я БУВ ДУЖЕ РАДИЙ ЗНАЙТИ ЦЕЙ ПРИВІД ДЛЯ ЗНАЙОМСТВА. МАША ОДРАЗУ МЕНЕ ПОЛЮБИЛА. ТЕПЕР МИ БУДЕМО РАЗОМ, Я БУДУ ЇЇ ЗАХИЩАТИ.

Дівчина та вівчарка йдуть разом вулицею. Тепер вони невідлучні.

*

Вітрина кав’ярні вкрита памороззю. За склом у залі кав’ярні Маша та Рекс їдять тістечка.

Голос за кадром: Я ЗАВЖДИ ПОЛЮБЛЯВ СОЛОДКЕ. КАЖУТЬ, ЦЕ ШКІДЛИВО. АЛЕ МАША – ГАРНА. ЇЙ НЕ ТРЕБА ТУРБУВАТИСЯ ПРО ФІГУРУ.

З вулиці за ними спостерігає маленька дівчина Ліза.

Ліза стукає у скло. Маша помічає Лізу та привітно киває їй рукою.

Голос за кадром: ЦЕ – ЛІЗА, ПРО НЕЇ Я ВЖЕ РОЗПОВІДАВ. МАША ЇЙ ТЕЖ СПОДОБАЛАСЬ.

Ліза: ТАК, ДУЖЕ!

Голос за кадром: ТА ЛІЗА ВИРІШИЛА ПОЗНАЙОМИТИСЯ.

Ліза підходить до Маші, гладить собаку.

Ліза: ПРИВІТ, Я – ЛІЗА. Я ЗНАЮ, ТИ ВЧИТЕЛЬКА МУЗИКИ. ТЕБЕ З РОБОТИ ЗВІЛЬНИЛИ!

Маша: УСЕ ОДНО ЗАРПЛАТНЮ НЕ ПЛАТИЛИ. А ТЕПЕР МЕНЕ Й З ГУРТОЖИТКУ ВИЖЕНУТЬ.

Маша змахує сльозу. Ліза дає Маші хустинку.

Ліза: ТИ, ГОЛОВНЕ, НЕ РЕВИ. В МЕНЕ ЖИТИ БУДЕШ. Я З БАБУСЕЮ ЖИВУ, ВОНА СТАРЕНЬКА. ТИ ЇЙ ДОПОМАГАТИМЕШ ХАЗЯЙНУВАТИ ТА ЗІ МНОЮ МУЗИКОЮ ЗАЙМАТИМЕШСЯ. А ГРОШІ Я ЗАРОБЛЮ. ЯК ТЕБЕ ЗВАТИ?

Маша: МАША.

Ліза: А Я ВМІЮ СПІВАТИ! ХОЧЕШ, ЗАСПІВАЮ?

Не чекаючи на відповідь, Ліза починає співати. Маша уважно слухає.

Голос за кадром: У ЛІЗИ ТЕЖ БУЛА МРІЯ – СТАТИ СПІВАЧКОЮ. МАША ВИРІШИЛА ЇЙ ДОПОМОГТИ…

Маша щось пояснює дівчинці, та уважно слухає та киває.

Маша дістає акордеон із чохла: ДАВАЙ СПРОБУЄМО… І-І ПОЧАЛИ!

Ліза співає українську народну пісню, Маша акомпанує. Люди в кав’ярні нишкнуть та слухають. Коли пісня закінчується, чутно оплески. Ліза розкланюється. Маша збентежено посміхається.

У скло стукає хлопчик, на вулиці з’явилося товариство дітей у карнавальному вбранні.

*

На вулиці порошить снігом. Діти згуртувалися довкола Маші. Тепер їхні обличчя перемазані кремом. Хлопець звертається до Маші та Лізи.

Хлопчик: ПІШЛИ КОЛЯДУВАТИ!

Маша бере собаку за повідець. Вони роблять декілька кроків…

Голос за кадром: АЛЕ МИ НЕ ПІШЛИ КОЛЯДУВАТИ, ТОМУ ЩО Я ВІДЧУВ, ЩО ОТ-ОТ ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ. ТА ТРЕБА БУЛО ТЕРМІНОВО ПОЧИНАТИ ДІЯТИ.

*

Вулицею повільно прямує Джон зі своїм собакою. Він посміхається, розглядає людей, виряджених, дідів морозів, будинки…

Собака Маші напружує усі сили та тягне дівчину за собою. Вона дуже зацікавлена у ймовірному знайомстві. Дівчина пручається, але йде слідом за собакою.

Голос за кадром: ОСЬ ТАК Я ПОЗНАЙОМИВСЯ З ЧІПСОМ. ТА МИ ОДРАЗУ СТАЛИ, ЯК БРАТИ.

Два щасливих собаки махають хвостами, принюхуються один до одного… Але головна зустріч відбувається метром вище. Маша збентежено дивиться на Джона. Джон здивовано розглядає Машу.

Голос за кадром: ДЖОН ЗРОЗУМІВ – ЦЕ ЙОГО ДОЛЯ!

(Звук: стукіт серця).

Тим часом маленький світловолосий хлопчик, вбраний янголом із крильцями, стріляє з іграшкового сагайдака. Стріла влучає у Джона. Хлопчик сміється та біжить геть. Джон непритомніє.

Крупно: обличчя Маші розчиняється у тумані.

Довкола Джона юрбляться люди.

Чіпс (собака Джона) скиглить та облизує йому обличчя.

Маша кричить: ХТО-НЕБУДЬ, ДОПОМОЖІТЬ!

Дівчина Ліза схиляється над Джоном, ляскає маленькими рученятами по його обличчю: ДЯДЕЧКО, ТИ ТІЛЬКИ НЕ ПОМИРАЙ, БУДЬ ЛАСКА, ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, ТІЛЬКИ НЕ ПОМИРАЙ, ЧУЄШ?

Джон відкриває очі.

В тумані Машине обличчя.

Під'їжджає швидка допомога.

Санітари укладають Джона на носилки.

Сестра говорить: ІЗ СОБАКАМИ НЕ МОЖНА!

Ліза: МОЖНА!

Ліза простягає сестрі купюру, бере собаку Джона на руки та зникає у машині. Дверцята зачиняються. Машина від'їжджає. Люди розходяться.

*

Голос за кадром: І ТУТ МЕНІ СТАЛО ПО-СПРАВЖНЬОМУ МОТОРОШНО…

Хазяїн, що звертається до Маші: ТИ ВКРАЛА МОГО СОБАКУ!

Маша: Я НЕ КРАЛА. ВІН САМ МЕНЕ ОБРАВ… ВИ ПОГАНА, ЗЛА ЛЮДИНА, ВІН ОБРАВ СОБІ ІНШОГО ХАЗЯЇНА.

Хазяїн замахується на Машу.

Голос за кадром: І ТУТ Я НЕ ВИТРИМАВ!

Пес ричить, кусає чоловіка за куртку. Підіймається гомін.

Чоловік кричить, звертається до перехожих: ЦЕ ВОНА ВКРАЛА МОГО СОБАКУ! ЗЛОДІЙКА!

Голос за кадром: ТУТ ТАКЕ ПОЧАЛОСЯ… СОРОМНО ЗГАДУВАТИ, Я РОЗГУБИВСЯ Й ПОВІВСЯ, ЯК ЦУЦЕНЯ.

Маша закриває обличчя руками. Хазяїн уводить на мотузку прив’язаного собаку.

*

Вечір. Ліза кидає камінець у вікно лікарні. Джон виглядає з вікна. Під вікном діти кивають Джону.

Ординаторська. На ялинці мерехтять вогники. На столі частування. Посередині кімнати стоїть Ліза.

Лікар: ДІВЧИНКО, ДО НЬОГО НЕ МОЖНА, ПРИХОДЬ ЗАВТРА, ХТО ВІН ТОБІ БУДЕ?

Ліза (безневинно): ВІН МІЙ ДЯДЬКО.

Лікар: УСЕ ОДНО НЕ МОЖНА.

Голос за кадром: АЛЕ ЛІЗА ЙОГО ПЕРЕХИТРУВАЛА.

Ліза: ДЯДЕЧКА, А ХОЧЕТЕ, Я ВАМ ЗАСПІВАЮ?

Не очікуючи на відповідь, Ліза починає співати. Вона співає та танцює. У відкриті двері ординаторської вбігає Чіпс – собака Джона. Діти підставляють дробину до вікна. Джон спускається наниз. Діти аплодують.

Ліза: ДО ПОБАЧЕННЯ, СОБАКУ Я БЕРУ ІЗ СОБОЮ.

Ліза та Чіпс ідуть.

Сестра сідає до лікаря на коліна. Знімає окуляри.

Сестра (у камеру): ЯКЕ МИЛЕ ДІВЧИСЬКО.

Сестра (до лікаря): А ЩО ТАМ ІЗ ДЖОНОМ?

Лікар: НІЧОГО СЕРЙОЗНОГО, СИЛЬНИЙ СТРЕС, АЛЕ КРАЩЕ ПАРУ ДНІВ ТУТ ПОБУТИ, У СПОКІЙНИХ УМОВАХ. ЗАНАДТО ВРАЗЛИВИЙ.

Лікар та сестра цілуються.

Голос за кадром: АЛЕ ЛІЗА ТА ЇЇ ДРУЗІ ПРИТРИМУВАЛИСЯ ІНШОЇ ДУМКИ…

*

За глухим парканом приватний будинок. Діти та Ліза дзвонять у двері. Джон заховався за кутом.

Ніхто не відчиняє. Вони стукають. Собака гавкає.

Голос за кадром: Я ВІДЧУВ, ЩОСЬ МАЄ ТРАПИТИСЬ!

З’являється хазяїн. Відчиняє хвіртку.

Діти: МИ КОЛЯДУВАТИ!

Хазяїн: ЙДІТЬ ЗВІДСИ. НІЧОГО ВАМ НЕ ДАМ!

Діти починають співати. З-за кута вибігає Джон та накидається на хазяїна. Ліза забігає у двір, підбігає до будки та б’є по замку каменем.

Хлопчик кричить до Лізи: ШВИДШЕ! ШВИДШЕ!

Діти, Джон та Собака тікають. Хазяїн сидить на снігу.

*

Голос за кадром: ЯК Я ЇЇ ПОБАЧИВ, В МЕНЕ ЩОСЬ СТИСНУЛОСЯ У СЕРЦІ… Я Ж НЕ ВИКОНАВ СВОЮ ОБІЦЯНКУ – ОХОРОНЯТИ МАШУ.

Ніч. Маша сидить у порожній кав’ярні та гірко плаче. До неї підходить дівчинка Ліза. Простягає носову хустинку.

Ліза: МАША, НЕ РЕВИ!

Голос за кадром: АЛЕ МАША ПЛАКАЛА ЩЕ ГОЛОСНІШЕ.

Ліза: ПОДИВИСЬ, КОГО Я ПРИВЕЛА!

Собака змахує хвостом та гавкає.

Голос за кадром: Я ВИБАЧАВСЯ, ЯК МІГ…

Маша посміхається крізь сльози.

Джон підходить з іншого боку: ПРИВІТ, МАША!

Заплакані очі Маші.

Маша (сором’язливо): ПРИВІТ…

Ліза тягне Джона за рукав.

Ліза: ТИ ПОКАЖИ ЇЙ, ПОКАЖИ!

Джон показує дуже стару чорно-білу фотокартку. На фотокартці дівчина, що дуже схожа на Машу.

Джон: ЦЕ МО-Я БА-БУ-СЯ!

Голос за кадром: ВОНИ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО БІЛЬШЕ НІКОЛИ НЕ РОЗЛУЧАТЬСЯ…

Зимовий світанок, у сонячному промінні сніг стає рожевим. Джон та Маша йдуть, тримаючись за руки. Собаки йдуть поруч та змахують хвостами.

Діти кричать їм услід: НАРЕЧЕНИЙ ТА НАРЕЧЕНА…

*

Голос за кадром: ОСЬ МОЯ ІСТОРІЯ, ТА Я ХОЧУ РОЗПОВІСТИ ЇЇ УСІМ-УСІМ, ТОМУ ЩО ВСЕ ТАК ДОБРЕ ЗАКІНЧИЛОСЯ. ВИ Ж ЗНАЄТЕ, ВСІ КАЗКИ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ ВЕСІЛЛЯМ.

Вулиця. Звичне міське метушіння.

Крупний план: Око.

Загальний план: Два собаки виглядають із машини.

Крупно: Обличчя дитини.

Загальний план: машина повертає на невелику вулицю, маленька дівчинка Ліза киває услід.

Голос за кадром: АЛЕ ЦЕ ЩЕ НЕ КІНЕЦЬ!

ТИТР НА ЧОРНОМУ ФОНІ:

НАСТАВ НОВИЙ РІК

Та сама вулиця. Ті самі діти. Безжурна Ліза. Та подобріла продавщиця пиріжків. Ліза щось розпалено розповідає продавщиці. Продавщиця позіхає.

Продавщиця: ОТ І ДОБРЕ, ЩО ВСЕ ТАК ЗАКІНЧИЛОСЯ. МАША МЕНІ ТЕЖ ПОДОБАЛАСЯ. ВІЗЬМИ ПИРІЖОК, ДОНЮ. ТИ НЕ СУМУЙ, ЩО ВОНА ПОЇХАЛА. ОСЬ СТАНЕШ ДОРОСЛОЮ, ТА ТЕБЕ ТЕЖ ХТО-НЕБУДЬ ПОКОХАЄ. ТИ Ж ПРО ЦЕ МРІЄШ?

Дівчинка бере пиріжок.

Ліза: НІ, Я ПЕРШ ЗА ВСЕ…

Ліза загинає перший палець.

Ліза: МРІЮ СТАТИ СПІВАЧКОЮ!

Ліза загинає другий пальчик.

Ліза: ПО-ДРУГЕ – ЩОБ МЕНЕ ПО ТЕЛЕКУ ПОКАЗУВАЛИ!

Ліза загинає третій пальчик.

Ліза: ТА, ПО-ТРЕТЄ – ПОЇХАТИ НА ЄВРОБАЧЕННЯ ТА ПЕРЕМОГТИ… А ВИ ПРО ЩО МРІЄТЕ?

Продавщиця збирається щось сказати, але замість цього втомлено позіхає та змахує рукою. З’являється хазяїн собаки. Сідає на "Машину" шухляду, ставить перед собою капелюха. Плаче.

Хазяїн: ЩО МЕНІ ТЕПЕР РОБИТИ?

До нього підходить Ліза.

Ліза: ДЯДЕЧКО, НЕ ПЛАЧ! НЕ РЕВИ, КОМУ КАЖУ! ХОЧЕШ БУТИ МОЇМ ПРОДЮСЕРОМ?

Ліза простягає йому пиріжок.

Ліза: МЕНІ ПРОДЮСЕР ТЕРМІНОВО ПОТРІБЕН, Я СПІВАЮ ДОБРЕ. ТІЛЬКИ НЕ ТРЕБА ПИТИ, ДЯДЕЧКО, МЕНІ ПОТРІБЕН ХОРОШИЙ ПРОДЮСЕР. ГРОШЕЙ ТОДІ ЗАРОБИМО! БАТЬКІВ У МЕНЕ НЕМА, Я З БАБУСЕЮ ЖИВУ, А В НЕЇ СЕРЦЕ… ВОНА СТАРЕНЬКА, НЕ МОЖЕ БУТИ ПРОДЮСЕРОМ. АЛЕ Я Ж ТАЛАНОВИТА! НЕ ВІРИШ? Я ЗАСПІВАЮ. РІЗДВО СКОРО! ОСЬ, ПОСЛУХАЙ!

Ліза співає щедрівку:

ДОБРИЙ ВЕЧІР, ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ!

РАДУЙСЯ, ОЙ РАДУЙСЯ ЗЕМЛЕ…

(Наїзд). Обличчя Лізи. Її очі.

(Від’їзд до загального плану). Концертна зала.

Кав’ярня. Люди дивляться на виступ по телебаченню. Ліза співає разом зі своїми друзями. Люди в залі аплодують. Продавщиця пиріжків підноситься над барною стійкою. Вона розчулено дивиться на екран.

Продавщиця з гордістю (у камеру): ОН ДЕ ВОНА ТЕПЕР, НАША ДІВЧИНКА!

Продавщиця до зали: УСІХ ПРИГОЩАЮ!

Відвідувачі кав’ярні посміхаються та аплодують.

ТИТР:

МИНУЛО ДЕКІЛЬКА ГОДИН

Малолюдна вулиця. Вечір. Іде сніг. Самотні перехожі ризикують зустріти Новий рік на вулиці, та через це поспішають до святкового столу. Вулицею їде мікроавтобус.

Група у масках, із зброєю уривається до кав’ярні.

Вигуки: РУКИ ВГОРУ!

Відвідувачі підіймають угору руки. Два собаки – великий та маленький (Рекс та Чіпс) голосно гавкають. Злодії знімають маски… та виявляється – це Джон, Маша, Ліза, Хазяїн та діти.

Усі хором: ОПІР МАРНИЙ! З НОВИМ РОКОМ!

Публіка влаштовує овацію... З службового входу з’являється бабуся з дитиною.

Бабуся: МАЛЕНЬКОГО РОЗБУДИЛИ, АРТИСТИ!

До неї підбігає Ліза.

Ліза: БАБУНЯ, ПРИВІТ! НУ ЯК Я ВИСТУПИЛА, ЧУДОВО, ТАК?

Маша бере дитину до рук. Дитина посміхається. Запалюють бенгальські вогники. Годинник б’є. По бокалах розливають шампанське.

Вигуки: УРА! З НОВИМ РОКОМ!

Люди танцюють, веселяться.

Голос за кадром: ТАК, НОВИЙ РІК МИНУВ, Й БАГАТО ЧОГО ЗМІНИЛОСЯ. В НАШІЙ РОДИНІ З’ЯВИВСЯ ІВАН, ВІН ЩЕ ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИЙ. АЛЕ НЕЗАБАРОМ ПІДРОСТЕ, А МИ ЗАТОВАРИШУЄМО.

Маша заколисує Івана. Дитина позіхає та закриває очі.

Голос за кадром: ДЖОН ВИГАДАВ СТУДІЮ ЗВУКОЗАПИСУ ДЛЯ МАШІ ТА ДІТЕЙ. ТА ОСЬ ЦЕ КАФЕ – “ІВАН ТА МАР’Я”, ЩОБ ДЛЯ ДРУЗІВ ЗАВЖДИ БУЛИ СМАЧНІ ПИРІЖКИ.

Джон (у камеру): ПИРІЖКИ В НАС – СУПЕР!

Голос за кадром: МІЙ КОЛИШНІЙ ХАЗЯЇН ВИПРАВИВСЯ, ВІН НЕ П’Є ТА ПРАЦЮЄ ПРОДЮСЕРОМ У ЛІЗИ.

Хазяїн із стаканом молока (у камеру): З НОВИМ РОКОМ!

Колишня продавщиця, кокетуючи, цокається з хазяїном.

Продавщиця (у камеру): МИ НЕВДОВЗІ ОДРУЖИМОСЯ!

Голос за кадром: МЕНІ ТА ЧІПСУ ТЕЖ ЖИВЕТЬСЯ НЕПОГАНО.

Великий та маленький собаки грають один з одним.

Голос за кадром: АЛЕ ГОЛОВНЕ, МАША – ЩАСЛИВА... КОЛИ-НЕБУДЬ, МОЖЛИВО В НАСТУПНОМУ ЖИТТІ, Я БУДУ ЛЮДИНОЮ, ЗУСТРІНУ МАШУ, І ЗМОЖУ ЇЙ ВСЕ-ВСЕ РОЗПОВІСТИ... АЛЕ ВОНА І ТАК УСЕ РОЗУМІЄ, БЕЗ СЛІВ.

Рекс підходить до Маші та скиглить.

Джон: ВІН РЕВНУЄ?

Маша передає маленького Джону.

Маша: НІ. ВІН ХОЧЕ ЩОСЬ СКАЗАТИ.

Маша опускається навпочіпки поруч із собакою. Гладить Рекса по голові.

Маша: ХОЧЕШ СКАЗАТИ, ЩО ЯКЩО Б НЕ ТИ, ВСЕ БУЛО Б ІНАКШЕ:

Рекс гавкає у відповідь.

Голос за кадром: АДЖЕ Я КАЗАВ, ЩО ВОНА ВСЕ РОЗУМІЄ!

Маша з акордеоном, у супроводі Рекса та Чіпса виходить на вулицю. Під ногами скрипить сніг. До неба злітають ракети. Над обрієм – диск місяця. Рекс сідає на сніг та дивиться на місяць.

Голос за кадром: ТЕПЕР У МЕНЕ З’ЯВИЛАСЯ НОВА МРІЯ. ХОЧУ ПОЛЕТІТИ НА МІСЯЦЬ. ГАДАЮ, ЩО ЦЕ КОЛИ-НЕБУДЬ СТАНЕТЬСЯ, ОСЬ ПОБАЧИТЕ!

Маша: НУ ЩО, РЕКСЕ, ЗАСПІВАЄШ? І-І, ПОЧАЛИ!

Маша починає грати.

(Звук: скигління собаки мікшується з ритмічною музикою).

Диск місяця.

Кінець.



26.12.2003 13:35

Останній забій

30.07.2003 12:30

Вухо

Архів


Новости кино ukrfilm.com